ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2021 року
м. Київ
справа № 240/7093/19
адміністративне провадження № К/9901/1715/20
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді - Гімон М. М., Усенко Є. А.,
за участю секретаря судового засідання Хом`яка О.А.,
учасники справи:
представник позивача - Вольнюк В.В.,
представник відповідача - Савицька І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області (правонаступник - Головне управління ДПС у Житомирській області) на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2019 року (судді - Полотнянко Ю.П., Драчук Т.О., Ватаманюк Р.В.) у справі № 240/7093/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Факт" до Головного управління ДФС у Житомирський області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
УСТАНОВИЛА:
У травні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Факт" (далі - Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - ГУ ДФС), в якому просило визнати такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11 квітня 2019 року: № 0007771412, яким позивачу нараховано податкове зобов`язання зі сплати ввізного мита на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності, у розмірі 292 893 грн 15 коп. та штрафні санкції у розмірі 73 223 грн 30 коп., а усього - 366 116 грн 40 коп.; № 0007781412, яким позивачу нараховано податкове зобов`язання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 58 578 грн 63 коп. та штрафні санкції у розмірі 14 644 грн 67 коп., а усього - 73 223 грн 30 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що на момент поставки товару (комплектуючих частин теплиці, виготовленої у Нідерландах, тобто в державі - члені Європейського Союзу), ним були виконані усі митні формальності відповідно до чинного законодавства Нідерландів, Німеччини та України та згідно з Законом України від 16 вересня 2014 року № 1678-VII "Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони". У зв`язку із чим, на думку позивача, він мав законне право на преференції по сплаті митних платежів за поданими ним митними деклараціями на загальну суму 351 471,78 грн, у тому числі, щодо ввізного мита на суму 292 893,15 грн та податку на додану вартість на суму 58 578, 63 грн. Також, позивач вказав, що можлива технічна помилка або неточний переклад чи неправильне тлумачення відповіді уповноваженого органу Нідерландів, оформленої за результатом проведеної за запитом Державної фіскальної служби України перевірки сертифікатів про походження імпортованих товарів, не можуть бути сприйняті, як єдина та безумовна підстава для скасування вказаних пільг позивача.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції послався на відомості, надані митними органами країни експорту (Нідерланди) на запит Державної фіскальної служби України. Вказаними органами було проведено перевірку сертифікатів з перевезення (походження) імпортованих позивачем товарів EUR.1 Nr. А 00484820 від 28 червня 2017 року та EUR.1 Nr. AF 00484808 від 16 червня 2017 року, та за результатом її проведення зазначено, що експортер не підтвердив статус походження вказаних товарів, які є комплектуючими промислової теплиці "Venlo", відповідно, імпортовані товари не можуть вважатися такими, що походять з Європейського Союзу у розумінні статті 2 розділу II Протоколу 1 Угоди про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 року № 1678-VII (далі - Угода).
Апеляційний суд не погодився з рішенням Житомирського окружного адміністративного суду та постановою від 3 грудня 2019 року апеляційну скаргу Товариства задовольнив, вказане рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове, яким адміністративний позов задовольнив, визнав протиправними та скасував спірні податкові повідомлення-рішення.
Задовольняючи адміністративний позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно з листами уповноваженого органу Нідерландів від 18 травня 2018 року за результатами перевірки сертифікатів про походження імпортованих позивачем товарів ним підтверджено видачу зазначених сертифікатів компетентним органом Нідерландів, проте, повідомлено, що експортер не зміг надати документи, що підтверджують статус походження з Європейського Союзу ввезених комплектуючих частин промислової теплиці "Venlo". Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що митний орган Нідерландів не спростував походження теплиці із Європейського Союзу, а лише повідомив, що ймовірно йдеться про складові частини такої теплиці, походження яких не підтверджено експортером. Крім цього, згідно з матеріалами справи виробник імпортованого позивачем товару підтвердив його походження іншими доказами, відповідно до яких компанія "DEBETS SCHALKE BV" (Нідерланди) є виробником теплиць "VENLO 8.00".
Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що з досліджених документів чітко вбачається, що країною походження імпортованих товарів є Нідерланди.
Також, суд апеляційної інстанції вказав, що Товариство не може нести відповідальність за ненадання експортером відомостей, необхідних для підтвердження походження товару.
Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, ГУ ДФС звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просило це рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційну скаргу мотивовано порушенням апеляційним судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, встановленням судом фактичних обставин, встановлення яких не належить до компетенції суду, а саме, самостійне визначення країни походження імпортованого товару.
Так, відповідач вказав, що в порушення приписів статті 36 МК України позивачем не було надано належним чином оформлених документів про походження товару, враховуючи, що в графі 14 наданих декларантом сертифікатів про походження уповноваженим органом Нідерландів було зроблено відмітки про те, що за результатами перевірки ці сертифікати не відповідають вимогам достовірності та правильності. Відповідно до приписів статті 33 Протоколу 1 до Угоди контролюючий орган за даних обставин зобов`язаний відмовити у наданні права на преференції. Водночас, апеляційним судом було неправильно застосовано вказані норми матеріального права.
Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2020 року відкрито касаційне провадження.
Касаційна скарга розглядається відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 8 лютого 2020 року.
Позивачем до Верховного Суду подано відзив на касаційну скаргу, в якому він просив рішення апеляційного суду залишити без змін. Позивач зазначив, що загальновідомим фактом є те, що виробником теплиць типу "VENLO" є компанія "DEBETS SCHALKE BV" (Нідерланди), яка зареєстрована як виробник вказаних теплиць у Торгово-промисловій палаті Нідерландів за № 27176097. При цьому, уповноваженим органом Нідерландів зазначеними листами було повідомлено лише про непідтвердження походження складових частин такої теплиці, оскільки при ввезенні на митну територію України вона була задекларована не як цілий виріб (теплиця), а як його складові частини. Проте, таке походження складових частин теплиці було підтверджено іншими доказами у справі, наданими позивачем.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши у режимі відеоконференції пояснення представника відповідача, а також пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що одним із видів діяльності Товариства є вирощування квітів у тепличних умовах.
Для здійснення своєї діяльності Товариство та німецька компанія "Clever Kunde" (продавець) уклали Контракт від 27 квітня 2017 року про купівлю, на умовах поставки FCA - Хавенстраат 49, ЛЦ Монстер, Нідерланди, теплиці промислової "VENLO 8.00", що була у використанні, за ціною 285 400 євро.
Зазначений товар був завезений на митну територію України двома партіями у вигляді комплектуючих частин за двома митними деклараціями: від 21 червня 2017 року № UA101090/2017/001954 (декларантом надано сертифікат про походження товару EUR.1 Nr.AF00484808 від 16 червня 2017 року) та від 5 липня 2017 року № UA101090/2017/002162 (декларантом надано сертифікат про походження товару EUR.1 Nr.A00484820 від 28 червня 2017 року).
При цьому, Товариству відповідно до умов Угоди було надано право на преференції зі сплати митних платежів за вказаними митними деклараціями на загальну суму 351 471,78 грн, в тому числі, ввізне мито у розмірі 292 893,15 грн та податок на додану вартість у розмірі 58 578,63 грн.
Відповідачем через Державну фіскальну службу України було здійснено звернення до уповноваженого органу Нідерландів на предмет проведення перевірки вищезазначених сертифікатів про походження товару.
Відповідно до відповідей компетентного органу Нідерландів (Митна адміністрація Нідерландів) від 18 травня 2018 року видачу наданих сертифікатів про походження товарів підтверджено, проте, зазначено, що експортер товару не зміг надати документи, що підтверджують статус походження з Європейського Союзу складових частин придбаної теплиці.
Указані обставини послугували підставою для проведення відповідачем документальної невиїзної перевірки дотримання товариством законодавства України з питань державної митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, за результатами якої складено акт від 19 березня 2019 року № 194/06-30-14-12/32702923.
Відповідно до акта перевірки встановлено порушення Товариством частини п`ятої статті 280, частини першої статті 281, частини першої статті 289 МК України; частини першої статті 29 Угоди; пунктів 3-4 статті 17 Протоколу № 1 до Угоди "Щодо визначення концепції "Походження товарів" і методів адміністративного співробітництва", в результаті чого Товариством занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на загальну суму 292 893,15 грн, в тому числі, за митною декларацією від 21 червня 2017 року № UA101090/2017/001954 на суму 40 813,78 грн; за митною декларацією від 5 липня 2017 року № UA101090/2017/002162 на суму 252 079,37 грн; а також встановлено порушення пункту 190.1 статті 90 ПК України, в результаті чого Товариством занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 58 578,63 грн, в тому числі, за митною декларацією від 21 червня 2017 року № UA101090/2017/001954 на суму 8 162,76 грн; за митною декларацією від 5 липня 2017 року № UA101090/2017/002162 на суму 50 415,87 грн.