1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



02 березня 2021 року

м. Київ

справа № 823/1507/17

адміністративне провадження № К/9901/49302/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М.,    Гусака М.Б.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Безпечна" до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області (правонаступник Головного управління ДФС у Черкаській області) на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018 (головуючий суддя Мацедонська В.Е., судді: Коротких А.Ю., Федотов І.В.)

У С Т А Н О В И В:

У жовтні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Безпечна" (далі - ТОВ "Безпечна", Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - ГУ ДФС, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003541400 від 26.07.2017 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 457ʼ 763,00 грн, в тому числі, основний платіж - 363ʼ 810,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 90ʼ 953,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ "Безпечна" посилалося на те, що висновки в акті перевірки від 10.07.2017 №276/23-00-14-0107/34678814, на підставі якого було прийнято зазначене податкове повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам щодо стану податкового обліку Товариства з ПДВ за січень - квітень 2016 року. Господарські операції Товариства з ТОВ "Авест Плюс" щодо поставки соєвої макухи та з ТОВ "Євро Агро Дістріб`юшн" щодо поставки шроту соняшникового, фінансові показники яких контролюючий орган не визнав такими, що можуть враховуватися в податковому обліку, підтверджені належними первинними та іншими документами бухгалтерського та податкового обліку, мають зв`язок з господарською діяльністю Товариства, тоді як висновок контролюючого органу про безтоварність цих операцій зроблений фактично на підставі податкової інформації щодо діяльності зазначених контрагентів, що міститься в інформаційних базах. Та обставина, що засновника та директора ТОВ "Євро Агро Дістріб`юшн" ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення за частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України, на що, як на підставу виключення з податкового кредиту в податковому обліку Товариства сум ПДВ, задекларованих за податковими накладними ТОВ "Євро Агро Дістріб`юшн", посилається контролюючий орган, не є беззаперечним свідченням податкового правопорушення з боку Товариства, оскільки у вироку не встановлені обставини щодо господарських операцій зазначеного постачальника, зокрема з Товариством.

Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 29.11.2017 в позові відмовив з тих підстав, що обставини щодо безтоварності операцій Товариства з ТОВ "Авест Плюс" та з ТОВ "Євро Агро Дістріб`юшн" підтверджуються доказами у справі. Суд дійшов висновку, що наявність у позивача первинних документів, якими оформлені операції з придбання товарів у зазначених постачальників, є обов`язковим, але не є достатнім для встановлення факту операцій, оскільки предмет доказування у цій справі становлять обставини, що підтверджують або спростовують право позивача на податковий кредит, а контролюючий орган довів безтоварний характер операцій між позивачем і зазначеними постачальниками. Застосувавши норму частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), суд зробив висновок, що наявність вироку, яким    засновника та керівника ТОВ "Євро Агро Дістріб`юшн" засуджено за фіктивне підприємництво з використанням зазначеного суб`єкта підприємницької діяльності, підтверджує безтоварність господарських операцій з його участю. Підставою для висновку суду, що    операцій між позивачем та ТОВ "Авест Плюс" також не було, стали встановлені в судовому процесі обставини, які, за висновком суду, виключали можливість постачання товару ТОВ "Авест Плюс", як-то: відсутність у вказаного контрагента власних чи орендованих матеріально-технічних та трудових ресурсів для фактичного здійснення підприємницької діяльності, відсутність товару по ланцюгу постачання (ТОВ "Авест Плюс" не декларувало придбання реалізованого в подальшому позивачу товару з 01.01.2016 по дату оформлення спірних господарських операцій); ненадання позивачем документів. які б підтверджували перевезення товару.

На підставі встановлених у судовому процесі обставин суд визнав, що зміст первинних документів, складених на операції з постачання ТОВ "Авест Плюс" та ТОВ "Євро Агро Дістріб`юшн" товарів позивачу, не відповідає дійсності.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 27.02.2018 скасував постанову суду першої інстанції, позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС від 26.07.2017 №0003541400 в частині збільшення грошового зобов`язання з ПДВ на    315ʼ560,00 грн, в тому числі: за основним платежем - 252ʼ 448,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 63ʼ 112,00 грн; в іншій частині позову відмовив.

Висновок щодо часткового задоволення позову суд апеляційної інстанції вмотивував тим, що надані позивачем докази (первинні документи) щодо господарських операцій з ТОВ "Авест Плюс" підтверджують реальні зміни у його майновому стані та свідчать, що такі операції фактично відбулися. Відсутність у ТОВ "Авест Плюс" необхідних умов для провадження господарської діяльності, як зазначив апеляційний суд, не виключає можливість постачання вказаним постачальником товару та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди позивачем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, а основні засоби суб`єкт господарювання може використовувати на праві оренди. Апеляційний суд відхилив довід відповідача, що позивач не надав документи щодо перевезення товару, зокрема товарно-транспортні накладні (далі- ТТН), а накладні на отримання товару мають дефект (в них немає реквізитів доручення на отримання товару). Апеляційний суд вказав, що ТТН не є документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей, відсутність ТТН, як і недоліки в первинних документах, не є підставою для висновку про безтоварність господарської операції. За висновком апеляційного суду, обставини щодо придбання позивачем товару у ТОВ "Авест Плюс" підтверджуються іншими доказами у їх сукупності.

Відмовляючи в іншій частині позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, а господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. Оскільки вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.04.2016 у справі №201/4704/16-к засновника та директора ПП "Євро Arpo Дистриб`юшн" ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України, то операції вказаного підприємства з позивачем мали удаваний характер. При цьому апеляційний суд врахував правову позицію щодо такої оцінки документів в операціях із суб`єктом фіктивного підприємництва, викладену у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі №2а-7075/12/2670.

ГУ ДФС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018, у якій заявляє вимоги про скасування судового рішення апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог та залишення в силі постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 29.11.2017.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач вказує, що суд апеляційної інстанції надав помилкову оцінку доказам та неправильно встановив обставини у справі, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права, а саме: пункту 44.1 статті 44, пункту 198.3 статті 198 ПК, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV (далі - Закон №996-XIV), та неправильного вирішення спору.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанцій - без змін. Позивач вказує, що висновок суду апеляційної інстанції щодо реальності його господарських операцій з ТОВ "Авест Плюс" відповідає доказам у справі. Позивач посилається на принцип індивідуальної відповідальності платника податків за порушення податкового законодавства, зазначає, що відсутність у нього ТТН на перевезення товару обумовлена тим, що перевозив товар самостійно, а отримання товару підтверджено даними книги обліку матеріальних цінностей.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шипуліної Т.М., суддів Бившевої Л.І., Хохуляка В.В. ухвалою від 07.05.2018 відкрив касаційне провадження у справі №823/1507/17.

На підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 у відставку, у провадженні якої перебувала справа №823/1507/17, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, про що складено протокол від 24.11.2020.

Для розгляду справи №823/1507/17 визначено новий склад колегії суддів: суддя-доповідач Усенко Є.А., судді Гімон М.М., Гусак М.Б.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

У зв`язку з утворенням як юридичних осіб публічного права територіальних органів Державної податкової служби України (далі - ДПС) та реорганізації деяких територіальних органів Державної фіскальної служби України шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів ДПС згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 суд допустив процесуальну заміну відповідача відповідно до частини першої статті 52 КАС.

Касаційний перегляд справи у відповідності з частиною першою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено в межах доводів та вимог касаційної скарги та в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ʼʼПро внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справʼʼ від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права в частині задоволення позову і дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

У судовому процесі встановлено, що ГУ ДФС проведено документальну планову виїзну перевірку TOB "Безпечна" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.03.2017, за результатами якої складено акт від 10.07.2017 №276/23-00-14-0107/34678814 (далі - акт перевірки).

У акті перевірки зафіксовано порушення позивачем пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4 статті 201 ПК, що призвело до заниження податкових зобов`язань з ПДВ по спеціальній декларації на загальну суму 363ʼ 810,00 грн, з яких: по сплаті до державного бюджету на загальну суму 177ʼ 139,00 грн, в тому числі: за березень 2016 року - 104ʼ 982,00 грн, квітень 2016 року - 72ʼ 157,00 грн; по спрямуванню на спеціальний рахунок на загальну суму 186ʼ 671,00 грн, в тому числі: за червень 2014 року - 9ʼ 532,00 грн, березень 2016 року - 104ʼ 982,00 грн, квітень 2016 року - 72ʼ 157,00 грн.

На підставі акта перевірки ГУ ДФС прийняло податкове повідомлення-рішення від 26.07.2017 №0003541400, з приводу правомірності якого виник спір у цій справі.

Висновки контролюючого органу щодо вчинення ТОВ "Безпечна" податкового правопорушення вмотивовані тим, що Товариство неправомірно включило до податкового кредиту суми ПДВ за операціями з придбання у ПП "Євро Arpo Дистриб`юшн" шроту соняшникового (договір від 24.06.2014 №24/068), а у ТОВ "Авест Плюс" макухи соєвої (договір від 01.03.2016 №01/03), оскільки такі операції не мають фактичного змісту (є безтоварними).

Безтоварність поставок, постачальником яких зазначено ТОВ "Авест Плюс", відповідач доводив тим, що згідно з отриманою за результатами податкового контролю інформації ТОВ "Авест Плюс" не могло здійснити постачання товару, враховуючи відсутність у нього виробничих та трудових ресурсів, об`єктивно необхідних як для здійснення підприємницької діяльності в цілому, так і постачання товару такого роду та в таких обсягах. Під час перевірки позивач не надав ТТН щодо поставки товару від ТОВ "Авест Плюс"; в накладних на отримання товару відсутні реквізити доручення на отримання товару; за результатами аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) за січень-квітень2016 року придбання вказаним підприємством макухи соєвої по ланцюгу постачання не встановлено.

Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 ПК (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин; далі - так само) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.


................
Перейти до повного тексту