П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/155/20
Провадження № 11-310заі20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Князєва В. С.,
судді-доповідача Анцупової Т. О.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.,
за участю:
секретаря судового засідання Яроша Д. В.,
представника відповідача - Цуцкірідзе І. Л.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення Вищої ради правосуддя від 13 лютого 2020 року № 444/0/15-20
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09 вересня 2020 року(у складі колегії суддів Хохуляка В. В., Васильєвої І. А., Гусака М. Б., Пасічник С. С., Юрченко В. П.),
УСТАНОВИЛА:
Рух справи
1. У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою на рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 13 лютого 2020 року № 444/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Вільнянського районного суду Запорізької області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 конституції України", а також з вимогою про поновлення її на посаді судді Вільнянського районного суду Запорізької області.
2. На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що оскаржуване рішення ВРП про її звільнення за пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків, що є порушенням пункту 3 частини другої статті 57 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон № 1798-VIII), а відтак має бути скасоване.
На переконання позивачки, ВРП не надала оцінки тому факту, що прокурор, подаючи дисциплінарну скаргу щодо неї, порушив вимоги законності, а ВРП не наділена оцінювати законність судових рішень. Окрім цього, позивачка наголошувала на тому, що в матеріалах особової справи відсутня інформація про допущену нею як суддею, поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду. На переконання позивачки, немає серйозних негативних наслідків для учасників справ у зв`язку з допущеними нею порушеннями. Також зауважила про необхідність врахування принципу пропорційності застосування дисциплінарної відповідальності та надмірне навантаження на суддю.
3. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 05 березня 2020 року відкрито провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення ВРП від 13 лютого 2020 року № 444/0/15-20.
4. Ухвалою від 27 травня 2020 року Велика Палата Верховного Суду закрила провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення ВРП від 13 лютого 2020 року № 444/0/15-20 "Про звільнення її з посади судді Вільнянського районного суду Запорізької області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України". Скаргу ОСОБА_1 про скасування рішення ВРП від 13 лютого 2020 року № 444/0/15-20 направлено для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції.
5. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 червня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до ВРП про визнання протиправним та скасування рішення прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 9901/155/20 за позовом ОСОБА_1 до ВРП про визнання протиправним та скасування рішення.
6. Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
7. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивачка подала до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09 вересня 2020 року та ухвалити нове, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до ВРП задовольнити. Свої вимоги обґрунтовує, зокрема, тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, висновки суду не відповідають обставинам справи.
8. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 30 вересня 2020 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09 вересня 2020 року, а ухвалою від 09 листопада 2020 року призначила справу до розгляду в судовому засіданні.
9. 06 жовтня 2020 року до Великої Палати Верховного Суду надійшли доповнення ОСОБА_1 до апеляційної скарги.
10. 26 жовтня 2020 року до Великої Палати Верховного Суду від ВРП надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09 вересня 2020 року - без змін.
11. 05 лютого 2021 року до Великої Палати Верховного Суду від ВРП надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
12. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 05 лютого 2021 року зазначену заяву ВРП задовольнила.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
13. Указом Президента України від 16 травня 2001 року № 311/2001 ОСОБА_1 призначена на посаду судді Вільнянського районного суду Запорізької області строком на п`ять років, а Постановою Верховної Ради України від 05 жовтня 2006 року № 210-V обрана на посаду судді цього суду безстроково.
14. Рішенням Другої Дисциплінарної палати ВРП від 09 вересня 2019 року № 2357/2дп/15-19 суддю Вільнянського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади судді.
15. Друга Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що під час розгляду цивільної справи № 314/4086/17 суддя Вільнянського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 допустила: умисне істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків і призвело до порушення правил щодо юрисдикції та складу суду; незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору, чим вчинила дисциплінарні проступки, передбачені підпунктами "а", "б" пункту 1 частини першої статті 106 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII); а під час розгляду цивільної справи № 314/4487/16-ц - умисне істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків; незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору, чим вчинила дисциплінарні проступки, передбачені підпунктами "а", "б" пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.
Друга Дисциплінарна палата ВРП також зазначила, що поведінка судді ОСОБА_1 під час розгляду обох наведених цивільних справ містить склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, оскільки порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, та вказує на вчинення нею істотного дисциплінарного проступку в розумінні частини дев`ятої статті 109 Закону № 1402-VIII.
16. Рішенням ВРП від 09 січня 2020 року № 4/0/15-20 рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 09 вересня 2019 року № 2357/2дп/15-19 залишено без змін.
17. Постановою від 07 травня 2020 року у справі № 11-51сап20 Велика Палата Верховного Суду скаргу ОСОБА_1 на рішення ВРП від 09 січня 2020 року № 4/0/15-20, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Другої Дисциплінарної палати від 09 вересня 2019 року № 2357/2дп/15-19, залишила без задоволення, а рішення ВРП від 09 січня 2020 року № 4/0/15-20 - без змін.
18. 10 січня 2020 року Другою Дисциплінарною палатою ВРП надіслано подання до ВРП про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Вільнянського районного суду Запорізької області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України відповідно до рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 09 вересня 2019 року № 2357/2дп/15-19.
19. Рішенням від 13 лютого 2020 року № 444/0/15-20 ВРП вирішила звільнити ОСОБА_1 з посади судді Вільнянського районного суду Запорізької області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
20. Вважаючи рішення ВРП від 13 лютого 2020 року № 444/0/15-20 протиправним, позивачка звернулася до суду.
Оцінка суду першої інстанції
21. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходив з того, що позовна заява ОСОБА_1 зводиться до незгоди з дисциплінарним провадженням щодо неї, водночас Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 07 травня 2020 року № 11-51сап20 вже надано оцінку належній мотивації рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 09 вересня 2019 року та рішення ВРП від 09 січня 2020 року.
22. Суд першої інстанції врахував, що відповідно до положень частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) встановлені Великою Палатою Верховного Суду у постанові, що набрала законної сили, обставини не підлягають доказуванню у справі, що ним вирішується. Отже, аргументи позивачки щодо протиправності здійснення дисциплінарним органом дисциплінарного провадження стосуються обставин, які були предметом доказування у справі за скаргою на рішення дисциплінарного органу, що вирішувалася Великою Палатою Верховного Суду, та за результатом розгляду якої ухвалене судове рішення, що набрало законної сили та є обов`язковим.
23. Перевіряючи законність оскаржуваного рішення ВРП від 13 лютого 2020 року, суд першої інстанції зауважив, що повноваження відповідача щодо ухвалення рішення про звільнення судді з посади є дискреційними та виключною його компетенцією як уповноваженого органу, постійно діючого у системі судоустрою. При цьому рішення приймається за внутрішнім переконанням кожного члена ВРП.
24. Суд першої інстанції дійшов висновку, що зміст оскаржуваного рішення ВРП про звільнення ОСОБА_1 з посади судді на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України містить посилання на визначені законом підстави для звільнення судді (пункт 3 частини шостої статті 126 Конституції України) та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків - рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 09 вересня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, яке залишено без змін рішенням ВРП від 09 січня 2020 року, що, у свою чергу, залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 07 травня 2020 року.
25. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду встановив дотримання ВРП регламентованої процедури розгляду подання Другої Дисциплінарної палати ВРП щодо звільнення позивачки з посади судді, прийняття спірного рішення повноважним складом ВРП та підписання всіма членами ВРП, які брали участь у його ухваленні. Відтак судом першої інстанції встановлено відсутність підстав для скасування рішення, передбачених частиною другою статті 57 Закону № 1798-VIII.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
26. В апеляційній скарзі на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09 вересня 2020 року ОСОБА_1 вказує на те, що судом першої інстанції не був взятий до уваги факт ненадіслання на її адресу постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі № 11-51сап20, що порушує її права на оскарження цієї постанови.
27. На переконання скаржниці, судом першої інстанції не враховано обмеженість можливості прокурором представляти інтереси держави, не з`ясовано, у чиїх інтересах та з якою метою прокурор подав скаргу до ВРП і яким чином це стосується інтересів держави або суспільних інтересів.
28. Скаржниця зауважує, що ВРП не надала відповідної оцінки тому факту, що з дня постановлення рішення у справі № 314/4487/16-ц пройшов трирічний строк притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, а також не враховано, що у справі № 314/4086/17 виключна підсудність нею не порушувалась.
29. Окрім цього, скаржниця наголошує, що суд першої інстанції не навів мотивів відхилення її аргументів щодо порушення ВРП принципів рівності та змагальності. Також, на переконання скаржниці, судом першої інстанції не було взято до уваги її посилання на рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Олександр Волков проти України". ОСОБА_1 зауважує, що дисциплінарна скарга прокуратури Запорізької області, є, по суті, скаргою про незгоду з остаточними рішеннями у справах, що, своєю чергою, суперечить рішенню Конституційного Суду України (далі - КСУ) від 11 березня 2020 року № 4-р/2020. Скаржниця зауважує, що ВРП надала оцінку двом судовим рішенням і вказала, що рішення у справі № 314/4086/17 є незаконним, що також суперечить позиції КСУ, викладеній у рішенні від 11 березня 2020 року № 4-р/2020.
30. Скаржниця не погоджується з урахуванням судом першої інстанції на підставі статті 78 КАС України обставин, встановлених у справі № 11-51сап20, та одночасним неприйняттям її доводів, що ґрунтуються на висновках, викладених у рішенні КСУ № 4-р/2020 від 11 березня 2020 року.
31. ОСОБА_1 вважає недоречним посилання суду першої інстанції на те, що Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 07 травня 2020 року у справі № 11-51сап20 вже надано оцінку вмотивованості рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 09 вересня 2019 року.
32. В доповненнях до апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права через незазначення в ухвалі від 23 червня 2020 року про наявність технічної можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Окрім цього вказує, що клопотання відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції нею не отримувалося, як і ухвала суду першої інстанції про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. На переконання скаржниці невчасне повідомлення про розгляд справи в порядку відеоконференції призвело до порушення порядку належного повідомлення про місце судового засідання.
Позиція ВРП щодо апеляційної скарги
33. У відзиві на апеляційну скаргу ВРП не погоджується з вимогами скаржниці, вважає їх необґрунтованими та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Відповідач зауважує, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про засідання ВРП, на якому було прийняте оскаржуване рішення. Рішення ВРП містить посилання на визначені законом підстави звільнення судді ОСОБА_1 та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків, зокрема, воно вмотивоване наявністю рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 09 вересня 2019 року № 2357/2дп/15-19, рішення ВРП від 09 січня 2020 року № 4/0/15-20, а також тим, що дисциплінарне провадження щодо судді ОСОБА_1 здійснено згідно з передбаченою чинним законодавством України процедурою та у межах визначених законом повноважень.
34. Доводи скаржниці про оцінку ВРП судових рішень відповідач спростовує висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 07 травня 2020 року у справі № 11-51сап20, у якій зазначено, що ВРП не перебирала невластиві їй повноваження оцінювати законність і обґрунтованість судових рішень.
35. Окрім цього, відповідач звертає увагу на те, що рішення ВРП про звільнення судді з посади не є рішенням про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, а лише приймається на його підставі. Натомість, на переконання ВРП, позовна заява та апеляційна скарга ОСОБА_1 зводяться фактично до незгоди із дисциплінарним провадженням щодо судді.
36. Щодо доводів скаржниці про ненадхоження на її адресу постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі № 11-51сап20 відповідач звертає увагу на можливість ознайомлення з цим рішенням у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Водночас відповідач з посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 29 листопада 2018 року у справі № 9901/27/17, зазначає, що в межах судового розгляду, предметом якого є законність рішення про звільнення судді, не можуть оцінюватися обставини дисциплінарної справи щодо судді.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
Релевантні джерела права
37. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.