Постанова
Іменем України
25 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 662/330/20
провадження № 51-4458 км 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Макаровець А.М., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрієнко М.В.,
прокурора Круценко Т.В.,
захисника в режимі відеоконференції Зайцева М.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Зайцева М.П. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Новотроїцького районного суду Херсонської області від 17 червня 2020 року та вирок Херсонського апеляційного суду від 13 серпня 2020 року у кримінальному провадженні № 12019230220000493 від 26 серпня 2019 року за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Миколаєва Миколаївської області, мешканця АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Новотроїцького районного суду Херсонської області від 17 червня 2020 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України із застосуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України до остаточного покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він навесні 2019 року, перебуваючи на території проведення антитерористичної операції (далі - АТО) в Донецькій області, точної дати, часу та місця слідством не встановлено, діючи умисно, знайшов (придбав) предмети, які в сукупності є протипіхотною наступальною осколковою ручною гранатою РГД-5, що придатна для здійснення вибуху, та в подальшому переніс їх до місця свого проживання у АДРЕСА_1, де незаконно зберігав до моменту виявлення працівниками поліції під час санкціонованого обшуку 10 січня 2020 року.
Крім того, ОСОБА_1 02 січня 2020 року в період часу з 12:50 по 13:05, перебуваючи на вул. Банковій у смт Новотроїцьке Херсонської області, неподалік відділення КБ "Приватбанк", керуючись корисливим мотивом, спрямованим на незаконне заволодіння чужим майном, умисно повторно таємно викрав велосипед марки "Україна", чим заподіяв потерпілій ОСОБА_2 майнової шкоди на суму 1016 грн 67 коп.
Вироком Херсонського апеляційного суду від 13 серпня 2020 року апеляційну скаргу захисника Зайцева М.П. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 залишено без задоволення, а апеляційну скаргу прокурора задоволено, вирок місцевого суду в частині призначеного покарання скасовано та ухвалено новий вирок, яким засуджено ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України із застосуванням положень частин 1, 4 ст. 70 КК України до остаточного покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки.
У решті вирок місцевого суду залишено без зміни.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У своїй касаційній скарзі захисник Зайцев М.П. в інтересах засудженого ОСОБА_1, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та закрити кримінальне провадження в частині засудження останнього за злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України. При цьому вказує на відсутність достатньої кількості доказів, які підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Крім того, захисник стверджує, що місцевий суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, проігнорував положення ст. 97 КПК України щодо недопустимості як доказів показань з чужих слів. Так, захисник вказує, що засуджений ОСОБА_1 під час судового розгляду в суді першої інстанції вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, не визнавав, а тому показання, надані суду свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про те, що обвинувачений під час обшуку не заперечував, що гранату знайшов у зоні проведення АТО в Донецькій області та з метою захисту привіз її додому, на переконання захисника, є показаннями з чужих слів та відповідно до вимог процесуального закону є недопустимими доказами і не можуть бути взяті судом до уваги.
Також захисник у своїй касаційній скарзі посилається на те, що апеляційний суд, переглядаючи вирок в апеляційному порядку, залишив поза увагою доводи апеляційної скарги сторони захисту щодо необґрунтованості висновків суду про час та місце придбання обвинуваченим бойового припасу. При цьому захисник стверджує, що апеляційний суд, залишаючи його апеляційну скаргу без задоволення, належним чином свого рішення не обґрунтував, пославшись лише на висновки, зазначені у вироку, та формальні мотиви необґрунтованості апеляційної скарги.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу захисника не надходило.
У судовому засіданні захисник Зайцев М.П. підтримав свою касаційну скаргу та просив її задовольнити, рішення судів попередніх інстанцій щодо засудженого ОСОБА_1 скасувати, а кримінальне провадження закрити.
Прокурор Круценко Т.В. заперечувала щодо задоволення касаційної скарги захисника, просила залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без зміни.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як установлено п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України, підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно з ч. 2 ст. 438 КПК України у зв`язку з наявністю підстави, зазначеної у п. 1 ч. 1 вказаної статті, суд касаційної інстанції має керуватися положеннями ст. 412 цього Кодексу.
Висновок суду про доведеність винуватості та кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України у касаційній скарзі захисника не оспорюються, а тому в касаційному порядку не перевіряються.
Що стосується доводів касаційної скарги захисника про відсутність у матеріалах кримінального провадження доказів, які підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.