1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду






Постанова

Іменем України

24 лютого 2021 р.

м. Київ

Справа № 310/3056/20

Провадження № 51-5857км20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                      Мазура М. В.,

суддів                                                Бородія В. М., Чистика А. О.,

за участю:

секретаря судового засідання                              Миколюка Я. О.,

прокурора                                                                                                      Гошовської Ю. М.,

засудженого                                                                                              ОСОБА_1,

захисника                                                                                                        Покоєвича А. О.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Покоєвича А. О. на вирок Запорізького апеляційного суду від 04 листопада 2020 року в кримінальному провадженні № 12020080130000666 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Жмеринка Вінницької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини:

Вироком Бердянського міськрайонного суду від 04 листопада 2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

За встановленими судом першої інстанції обставинами ОСОБА_1, перебуваючи у м. Бердянськ та маючи умисел, направлений на збут наркотичного засобу, за невстановлених під час судового розгляду часу, місця та обставин незаконно придбав 43 згортки з наркотичним засобом, обіг якого обмежено, - метадоном, які залишив за місцем тимчасового проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2, тим самим почав незаконно зберігати вказаний наркотичний засіб з метою збуту.

07 березня 2020 року в денний час доби ОСОБА_1, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконний збут наркотичного засобу, незаконно зберігаючи при собі 11 згортків з наркотичним засобом, переніс їх на ділянку місцевості, яка розташована поряд з буд.13 по вул. Центральна в м. Бердянськ, де заховав один згорток з наркотичним засобом, обіг якого обмежено, - метадон, тим самими діючи умисно, незаконно його збув шляхом закладки.

У той же день близько 13 год. 02 хв. ОСОБА_1, продовжуючи свій злочинний умисел, незаконно зберігаючи при собі десять згортків з наркотичним засобом з метою подальшого збуту, переніс їх на ділянку місцевості, яка розташована поряд з буд.13 по вул. Центральній в м. Бердянськ, де був зупинений працівниками поліції.

Зазначені згортки з наркотичним засобом, обіг якого обмежено, - метадоном, були виявлені і вилучені працівниками поліції того ж дня в ході проведення огляду.

Загальна маса метадону, вилученого у ОСОБА_1 складає 5,2811 г (в перерахунку на основу) що є великим розміром.

Також суд першої інстанції дійшов висновку, що вказане кримінальне правопорушення вчинене особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України, оскільки на розгляді суду перебувають обвинувальні акти відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 309 КК України.

Вироком Запорізького апеляційного суду від 04 листопада 2020 року зазначений вирок місцевого суду в частині звільнення ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України скасовано. Ухвалено призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна. Також вироком апеляційного суду виключено з кваліфікації дій ОСОБА_1 кваліфікуючу ознаку - вчинення злочину особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник засудженого порушує питання про зміну вироку апеляційного суду та звільнення ОСОБА_1 від призначеного судом покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права, яке, на думку захисника, полягає у неправильному застосування положень ст. 50 КК України та безпідставному незастосуванні положень ст. ст. 66, 75 КК України. Вказується, що судом апеляційної інстанції належним чином не враховано всі обставини, дані про особу засудженого, його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, перебування на його утриманні неповнолітньої дитини, батьків похилого віку, стан здоров`я.

У запереченнях на вказану касаційну скаргу захисника прокурор зазначає про безпідставність наведених у скарзі доводів та вважає, що вирок апеляційного суду є законним та обґрунтованим.

Позиції учасників судового провадження

Захисник та засуджений ОСОБА_1 підтримали касаційну скаргу, просили її задовольнити.

Прокурор не підтримала касаційну скаргу захисника, вважала її безпідставною, а вирок апеляційного суду - законним та обґрунтованим.

Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.

Мотиви Суду

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Положеннями ст. 438 КПК України визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 КПК України.

Законність та обґрунтованість висновки судів щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, установлених і перевірених місцевим судом у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК, правильності кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 307 КК України, у касаційній скарзі не оскаржуються, а тому Верховним Судом не перевіряються.


................
Перейти до повного тексту