Постанова
Іменем України
24 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 285/3523/18
провадження № 61-19213св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Новоград-Волинський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області,
треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області на постанову Житомирського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року та ОСОБА_1 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 11 квітня 2019 року у складі судді Заполовської Т. Г. та постанову Житомирського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Талько О. Б., Коломієць О. С., Шевчук А. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (далі - Новоград-Волинський МР ВДВС ГТУЮ у Житомирській області), Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області (далі - ГУ ДКУ у Житомирській області), за участю третіх осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про застосування наслідків недійсності правочину та відшкодування шкоди, заподіяної державним виконавцем.
Позовна заява мотивована тим, що відділом ДВС у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа від 23 січня 2012 року № 2-1537 про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу у розмірі 55 416,53 грн передано для реалізації шляхом проведення прилюдних торгів належне боржнику нерухоме майно, а саме: житловий будинок на АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 зазначала, що згідно з протоколом проведення прилюдних торгів від 17 грудня 2012 року вона визнана переможцем цих торгів, у зв`язку з чим вона внесла на рахунок відділу ДВС за придбання майна 26 767,80 грн, отримала свідоцтво про право власності на вказаний житловий будинок і зареєструвала своє право власності.
25 вересня 2014 року позивач уклала нотаріально посвідчений попередній договір купівлі-продажу вказаного житлового будинку та отримала аванс від покупця у розмірі 74 500,00 грн.
Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 24 вересня 2015 року визнано недійсними прилюдні торги, проведені 17 грудня 2012 року, та свідоцтво про право власності на житловий будинок, видане на її ім`я.
Позивач вважала, що причиною визнання недійсними прилюдних торгів стало те, що державний виконавець неналежно виконував свої обов`язки і порушив вимоги закону при проведенні зазначених виконавчих дій та такими неправомірними діями державного виконавця їй завдано шкоди, яка складається з упущеної вигоди у вигляді неотримання коштів від реалізації придбаного майна у розмірі 149 500,00 грн, та збитків у виді штрафних санкцій, передбачених попереднім договором, у розмірі 224 000,00 грн і пені у розмірі 511 290,00 грн.
Позивач просила суд застосувати наслідки недійсного правочину, укладеного за результатами проведених 17 грудня 2012 року прилюдних торгів, у вигляді реституції в частині виплачених нею коштів у розмірі 26 767,80 грн, стягнувши з відділу ДВС вказану суму на її користь, а також відсотки за користування чужими коштами у розмірі 2 409,10 грн, та інфляційні втрати у розмірі 8 217,80 грн; стягнути з держави України в особі ГУ ДКС України у Житомирській області 884 790,00 грн, в рахунок відшкодування шкоди, а саме: 149 500,00 грн упущеної вигоди, 224 000,00 грн штрафних санкцій та 511 290,00 грн пені.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 11 квітня 2019 року у позові відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що витрати позивача, понесені нею за придбання нерухомого майна, не підлягають поверненню останній, оскільки орган ДВС не є стороною правочину з реалізації арештованого майна. Витрати за попереднім договором купівлі-продажу будинку від 25 вересня 2014 року не можна трактувати як збитки у розумінні статті 22 ЦК України, так як позивачем не доведено факту неправомірних дій посадових осіб виконавчої служби та прямого причинного зв`язку між визнанням недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та понесеними нею витратами за попереднім договором купівлі-продажу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про застосування наслідків недійсного правочину скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення.
Стягнуто з Новоград-Волинського МР ВДВС ГТУЮ у Житомирській області на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 22 779,40 грн, сплачені за придбаний житловий будинок згідно з актом державного виконавця про реалізацію арештованого нерухомого майна від 26 грудня 2012 року, шляхом списання ГУ ДКУ у Житомирській області коштів з рахунку державної виконавчої служби, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Стягнуто з Новоград-Волинського МР ВДВС ГТУЮ у Житомирській області на користь ОСОБА_1 569,47 грн судового збору.
У решті рішення залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у даному випадку продавцем арештованого майна виступає орган ДВС й та обставина, що після реалізації цього майна кошти були перераховані на рахунок стягувача, не позбавляє орган ДВС статусу продавця у спірних правовідносинах, дотримання передбачених законодавством умов і порядку проведення прилюдних торгів є обов`язковою умовою правомірності цього правочину та у разі визнання прилюдних торгів недійсними сторони договору повертаються у первісний стан шляхом реституції, а тому на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню сплачені нею на рахунок ВДВС за придбане майно кошти у розмірі 22 779,40 грн.
Стаття 625 ЦК України застосовується виключно у разі порушення грошового зобов`язання, а тому суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що вимоги про стягнення на користь позивача 3 % річних та інфляційних нарахувань не підлягають до задоволення.
Відсутні підстави для стягнення з держави Україна на користь ОСОБА_1 884 790,00 грн на відшкодування матеріальної шкоди, оскільки зазначені кошти не є збитками в розумінні статті 22 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2019 року до Верховного Суду, Новоград-Волинський МР ВДВС ГТУЮ у Житомирській області, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення в частині відмови у позові та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою Новоград-Волинського МР ВДВС ГТУЮ у Житомирській області у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У листопаді 2019 року на адресу Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга Новоград-Волинського МР ВДВС ГТУЮ у Житомирській області мотивована тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не заявляли вимоги про застосування наслідків недійсності правочинів у формі двосторонньої реституції (стаття 216 ЦК України); платником коштів була позивач, отримувачем - ОСОБА_3, а орган ДВС є лише проміжним отримувачем цих коштів з подальшим перерахуванням стягувачу, крім суми виконавчого збору і витрат на проведення виконавчих дій; позивачем не доведено, хто був утримувачем коштів та хто повинен їх повертати; у ОСОБА_3 виникло кондикційне зобов`язання перед позивачем повернути отримане майно, підстава якого згодом відпала.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що рішення судів попередніх інстанцій в частині не застосування статті 625 ЦК України до спірних правовідносин суперечать висновку Великої Палати Верховного Суду висловленому у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц, від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц; суди не врахували, що Новоград-Волинському МР ВДВС ГТУЮ у Житомирській області було відомо про те, що правові підстави для утримання сплачених позивачем коштів відпали, однак на неодноразові вимоги про повернення коштів їй було відмовлено, тобто між сторонами є невиконане грошове зобов`язанням; суди не взяли до уваги, що згідно з умовами попереднього договору купівлі-продажу від 25 вересня 2014 року позивач повинна була отримати дохід у вигляді вартості предмета продажу та понесла витрати у вигляді штрафних санкцій та пені виключно внаслідок позбавлення позивача права власності з підстав порушення саме державним виконавцем, про що не було відомо під час набуття права власності на будинок, а тому зазначені збитки підлягають відшкодуванню позивачу.
У грудні 2019 року до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому ОСОБА_1 просить касаційну скаргу Новоград-Волинського МР ВДВС ГТУЮ у Житомирській області залишити без задоволення.
У відзиві на касаційну скаргу, який надійшов до суду 23 грудня 2019 року, Новоград-Волинський МР ВДВС ГТУЮ у Житомирській області просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що під час виконання виконавчого листа № 2-1537, виданого 23 січня 2012 року Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області, про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу в сумі 55 416,53 грн, проведено реалізацію майна боржника, а саме: житлового будинку АДРЕСА_1 шляхом проведення прилюдних торгів.
Прилюдні торги проведені філією 06 приватного підприємства "Нива-В.Ш." (далі - ПП "Нива-В.Ш.") за дорученням Новоград-Волинського МР ВДВС ГТУЮ у Житомирській області.
17 грудня 2012 року ОСОБА_1 придбала арештоване нерухоме майно за ціною 26 467,80 грн.
Від ОСОБА_1 на рахунок відділу ДВС 21 грудня 2012 року надійшло 22 779,40 грн.
Спеціалізована організація ПП "Нива-В.Ш." отримала винагороду у розмірі 3 988,40 грн та суму гарантійного внеску у розмірі 3 899,00 грн (а. с. 8).
ОСОБА_1 14 березня 2014 року видано свідоцтво про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 (а. с. 9-10).
Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 24 вересня 2015 року у справі № 285/4771/14-ц визнано недійсними прилюдні торги, проведені 17 грудня 2012 року з реалізації арештованого майна - житлового будинку, загальною площею 42,8 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано недійсним свідоцтво про право власності на житловий будинок, видане 14 березня 2014 року на ім`я ОСОБА_1 (а. с. 11-13).
У зазначеному рішенні суду апеляційної інстанції та ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 24 грудня 2015 року у справі № 285/4771/14-ц зазначено, що оспорювані прилюдні торги проведені державним виконавцем та ПП "Нива-В.Ш." з порушенням норм чинного законодавства, а саме: будинок був відчужений без господарських будівель та були відсутні підстави для проведення третіх прилюдних торгів (а. с. 14-15).
25 вересня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено попередній договір купівлі-продажу житлового будинку на АДРЕСА_1 за ціною 149 500,00 грн (а. с. 27-28).
З метою підтвердження наміру придбати зазначений житловий будинок ОСОБА_4 передав ОСОБА_1 74 500,00 грн авансу.
Пунктом 13 попереднього договору купівлі-продажу передбачено, що у разі, якщо з вини продавця ОСОБА_1 договір купівлі-продажу будинку не буде укладений до 25 грудня 2015 року, то вона зобов`язується повернути аванс у розмірі 74 500,00 грн та сплатити штраф у розмірі авансу - 74 500,00 грн.
Згідно з пунктом 18 попереднього договору купівлі-продажу, у разі позбавлення продавця права власності на об`єкт нерухомості за рішенням суду сплачується штраф у розмірі 149 500,00 грн, а у випадку накладення заборони на відчуження об`єкту нерухомості продавцем стягується пеня у розмірі 1 відсотку від ціни позову за кожен день періоду дії заборони.
ОСОБА_1 на виконання умов попереднього договору купівлі-продажу від 25 вересня 2014 року передала ОСОБА_4 аванс у розмірі 74 500,00 грн; штраф - 224 000,00 грн та 511 290,00 грн пені за період з 21 січня до 28 грудня 2015 року (а. с. 31).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX).
У пункті 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційну скаргу Новоград-Волинського МР ВДВС ГТУЮ у Житомирській області слід залишити без задоволення, а касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.