Постанова
Іменем України
24 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 551/542/20
провадження № 61-17594св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Воскобійники";
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну
скаргу ОСОБА_1 на рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 06 липня 2020 року у складі судді Сиволапа Д. С. та постанову Полтавського апеляційного суду від 26 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Бутенко С. Б., Обідіної О. І., Прядкіної О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Воскобійники" (далі - СТОВ "Воскобійники") про розірвання договорів оренди землі.
Позовна заява мотивована тим, що він є власником двох земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею
2,63 га кожна, що розташовані на території Воскобійницької сільської ради Шишацького району Полтавської області.
01 квітня 2009 року між ним та СТОВ "Воскобійники" було укладено два
окремі договори оренди землі, згідно умов яких орендар прийняв у строкове платне користування вищевказані земельні ділянки строком на 25 років
та зобов`язався вносити орендну плату у формі та розмірі не менше 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що на момент укладення договорів оренди складало 1 214,92 грн на рік з урахуванням індексації по кожній земельній ділянці.
Вказував, що орендарем допущено порушення договірних зобов`язань, оскільки останнім систематично не сплачувалась орендна плата за користування земельними ділянками, про що свідчать залишки недоплачених сум, а саме: станом на 01 січня 2016 року у сумі 708,80 грн; станом на 01 січня 2017 року - 138,80 грн; станом на 01 січня 2018 року - 1 955,70 грн; станом на 01 січня 2019 року - 19 069,96 грн; станом на 01 січня 2020 року - 531,46 грн. Крім того, позивач зазначав, що орендар погіршив якість земельних ділянок за час їх використання, унаслідок чого нормативна грошова оцінка земельних ділянок зменшилась зі 112 850,80 грн у 2018 році до 82 999,81 грн у 2019 році.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд розірвати вищевказані два окремі договори оренди землі від 01 квітня 2009 року, укладені між ним та СТОВ "Воскобійники", зареєстровані за № 041057300024 та № 041057300025, оскільки товариством не дотримано виконання вимог, передбачених статтями 24, 25 Закону України "Про оренду землі", та умов договорів, чим порушено його права як орендодавця.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 06 липня
2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження істотного порушення орендарем умов договорів оренди землі від 01 квітня 2009 року, так як
на час розгляду справи орендна заборгованість відповідачем виплачена. Крім того, зменшення нормативної грошової оцінки земельних ділянок не свідчить про погіршення якості земельних ділянок.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 26 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 06 липня 2020 року - без змін.
Погоджуючись із висновками районного суду, апеляційний суд також вказав, що заборгованість по орендній платі не є наслідком винної поведінки орендаря з невиплати орендної плати, оскільки вона утворилась внаслідок свідомого ухилення орендодавцем від одержання орендної плати з метою припинення орендних правовідносин з відповідачем, а тому не може бути підставою для розірвання договорів оренди землі. Крім того, зменшення вартості нормативної грошової оцінки спірних земельних ділянок не свідчить про погіршення родючості ґрунтів внаслідок діяльності відповідача, жодних доказів погіршення стану земельних ділянок позивачем не надано, а його доводи ґрунтуються на припущеннях.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким його позов задовільнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Шишацького районного суду Полтавської області.
У грудні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2020 року справу за позовом
ОСОБА_1 до СТОВ "Воскобійники" про розірвання договорів оренди землі
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 06 липня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 26 жовтня 2020 року призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення
його позовних вимог, оскільки не врахували, що систематична несплата відповідачем як основної, так і натуральної орендної плати є порушенням вимог пункту "д" частини першої статті 141 ЗК України. Крім того, судами не в повній мірі оцінено його доводи про те, що проведені спеціалізованою установою на замовлення відповідача у 2018 році аналізи ґрунту масиву (поля), на якому розташовані його земельні ділянки, застосовані для визначення нормативної грошової оцінки показники землі зменшилися майже на тридцять тисяч гривень, що свідчить про погіршення якості ґрунту внаслідок дій відповідача за період використання спірних земельних ділянок за договорами оренди землі.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив СТОВ "Воскобійники" на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги - безпідставними. Суди попередніх інстанцій дійшли вірно висновку про відсутність підстав для розірвання договорів оренди спірних земельних ділянок, оскільки заборгованість СТОВ "Воскобійники" перед ОСОБА_1
є повністю погашеною, що підтверджується карткою рахунку 68.6.1. Крім
того, є помилковим твердження позивача про те, що нормативна грошова оцінка землі у січні 2019 року зменшилась унаслідок погіршення СТОВ "Воскобійники" стану родючості земельних ділянок.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є власником двох земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Воскобійницького старостинського округу Шишацької селищної ради
(колишня Воскобійницька сільська рада) Полтавської області, площею
2,6288 га, кадастровий № 5325781200:00:013:0036, та 2,6289 га, кадастровий
№ 5322283000:00:011:0155 відповідно (а. с. 6-7, 10-11).
01 квітня 2009 року між ОСОБА_1 та СТОВ "Воскобійники" укладено договори оренди землі, згідно умов яких орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування вищевказані земельні ділянки строком на 25 років та зобов`язався вносити орендну плату у формі та розмірі не менше 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що
на момент укладення договорів оренди складало 1 214,92 грн на рік
з урахуванням індексації по кожній земельній ділянці.
Вказані договори оренди землі зареєстровані Шишацьким відділом Полтавської регіональної філії державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру України" 09 червня 2010 року за № 041057300024 та
№ 041057300025 (а. с. 8-9, 12-13).
Згідно з умовами оспорених договорів оренди землі орендна плата вноситься
як правило у грошові формі, але за згодою сторін може бути проведена
у натуральній формі (сільськогосподарська продукція) або відбірковій формі. Номенклатура, кількість та вартість продукції, робіт, послуг, що надаються орендарем орендодавцю у рахунок орендної плати зазначається у додатку до цих договорів.
Орендна плата вноситься до 31 грудня поточного року, передача продукції та надання послуг у рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.
Згідно з відповіді СТОВ "Воскобійники" від 21 лютого 2020 року, наданої
ОСОБА_1 на його звернення про розмір нарахованої орендної плати, утриманих податків та зборів, виплат та залишків по земельних ділянках, борг перед ОСОБА_1 становить: станом на 01 січня 2016 року у сумі 708,80 грн; станом на 01 січня 2017 року - 138,80 грн; станом на 01 січня 2018 року - 1 955,70 грн; станом на 01 січня 2019 року - 19 069,96 грн; станом на 01 січня 2020 року - 531,46 грн.
Згідно з картки рахунку 68.6.1 СТОВ "Воскобійники" станом на 22 березня
2020 року орендна плата ОСОБА_1 була повністю виплачена товариством.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.