Постанова
Іменем України
24 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 520/9355/17-ц
провадження № 61-3282 св 20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - Одеська міська рада;
відповідач - ОСОБА_1 ;
треті особи: Київська районна адміністрація Одеської міської ради, ОСОБА_2 ;
особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги, - ОСОБА_3 ;
представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2020 року у складі судді Калініченко Л. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2019 року у складі колегії суддів
Дрішлюка А. І., Черевка П. М., Громіка Р. Д.
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У серпні 2017 року Одеська міська рада звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_1 , треті особи: Київська районна адміністрація Одеської міської ради, ОСОБА_2, про витребування майна із чужого незаконного володіння.
Позовна заява мотивована тим, що 24 квітня 2017 року до Одеської міської ради надійшов лист Київської районної адміністрації Одеської міської ради
від 20 квітня 2017 року №359/01-12, у якому повідомлено про смерть ОСОБА_5, зареєстрованого за адресою:
АДРЕСА_1 .
Розпорядженням Київської районної адміністрації Одеської міської ради
від 23 травня 2016 року за №362 вищезазначену квартиру передано установі комунальної власності "Автотранспортне господарство Одеського міськвиконкому" для надання її співробітникам, які мають право
на покращення житлових умов та перебувають на квартирному обліку за місцем проживання.
Розпорядженням Київської районної адміністрації Одеської міської ради
від 31 травня 2016 року № 373, затвердженого рішенням загальних зборів трудового колективу (протокол від 24 травня 2016 року № 8), спільне рішення адміністрації та профспілкового комітету (протокол від 24 травня 2016 року
№ 9), 01 червня 2016 року ОСОБА_3 видано корінець ордера № НОМЕР_1 на зазначену квартиру.
З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо,
що право власності на спірну квартиру було зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 19 травня 2016 року. У подальшому право власності на зазначену квартиру зареєстровано за ОСОБА_1,
на підставі договору купівлі-продажу від 24 травня 2016 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Проте, з листа комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради від 29 червня 2016 року № 2861-08/113 вбачається,
що станом на 31 грудня 2012 року право власності на зазначену квартиру
не зареєстровано.
Позивач зазначав, що спірна квартира вибула з комунальної власності поза волею власника, оскільки Одеською міською радою не приймалося рішень щодо її відчуження.
Ураховуючи викладене, Одеська міська рада просила суд витребувати
у ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради квартиру
АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2019 року
у задоволенні позову Одеської міської ради відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позов Одеської міської ради про витребування від ОСОБА_1 на користь територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради спірної квартири
є необґрунтованими, оскільки не надано належних та допустимих доказів підтвердження факту підробки технічного паспорта та свідоцтва про право власності на житло від 12 червня 1998 року № 9-3553, а також не надано висновків проведених експертиз у рамках кримінального провадження. Зазначено, що свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 від 12 червня 1998 року № 9-3553
не оскаржувалось та недійсним у судовому порядку не визнавалось.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, особа, яка
не брала участі у справі, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2019 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що судовим рішенням права ОСОБА_3 порушені не були, оскільки ОСОБА_1 набула право власності на спірну квартиру від третіх осіб. Судом першої інстанції забезпечено справедливий розподіл ризиків неналежного здійснення державою, органів місцевого самоврядування своїх функцій та перенесено негативні наслідки не на людину (добросовісного набувача - відповідача
у справі), а на орган місцевого самоврядування, який повинен забезпечити заявника вільним житлом з дотриманням встановленої процедури. Таким чином, незалучення судом першої інстанції до участі у справі не може бути безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки його апеляційну скаргу прийнято до розгляду, тобто його право
у контексті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забезпечено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 30 червня 2020 року касаційне провадження у зазначеній справі відкрито
та витребувано її з суду першої інстанції.
У жовтні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 грудня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві
Гульку Б. І., судді, які входять до складу колегії: Коломієць Г. В.,
Луспеник Д. Д. (провадження № 61-3282 св 20), у зв`язку із обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Штелик С. П.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2021 року справу за позовом
Одеської міської ради до ОСОБА_1, треті особи: Київська районна адміністрація Одеської міської ради, ОСОБА_2, про витребування майна
із чужого незаконного володіння призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 мотивована тим, що судами невірно встановлено фактичні обставини справи, що мають значення для справи. 01 червня 2016 року Київською районною адміністрацією Одеської міської ради ОСОБА_3 було видано корінець ордеру на право зайняття квартири
АДРЕСА_1 , у якій він проживав. Проте, його не було залучено до участі
у справі, у зв`язку з чим був позбавлений можливості захисту своїх прав
та інтересів у судовому порядку, у тому числі належного дослідження доказів, що суди не зробили.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У липні 2020 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4,
у якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними
та обґрунтованими і підстави для їх скасування відсутні. Вказує,
що ОСОБА_3 не довів належними та допустимими доказами про те,
що рішення суду першої інстанції порушує його права та інтереси.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
12 червня 1998 року управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів на підставі розпорядження від 12 червня 1998 року за № 112385 видано свідоцтво про право власності на житло - квартиру
АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_6 . На зворотній сторінці свідоцтва міститься штамп про здійснену державну реєстрацію права власності на вказану квартиру за ОСОБА_6 (т. 1, а. с.97).
12 травня 2016 року комунальне підприємство "Житлово-комунальний сервіс "Вузівський" повідомило Київську районну адміністрацію Одеської міської ради про смерть ОСОБА_5, зареєстрованого за адресою:
АДРЕСА_1 , а також зазначено, що вказана квартира
не приватизована та знаходиться у комунальній власності (т. 1, а. с. 12).
Розпорядженням Київської районної адміністрації Одеської міської ради
від 23 травня 2016 року № 362 квартиру АДРЕСА_1 передано установі комунальної власності "Автотранспортне господарство Одеського міськвиконкому" для подальшого її надання співробітникам, які мають право на покращення житлових умов та перебувають на квартирному обліку за місцем проживання.
На підставі клопотання керівництва установи комунальної власності "Автотранспортне господарство Одеського міськвиконкому" від 25 травня 2016 року №231, розпорядженням Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 31 травня 2016 року № 373 затверджено рішення загальних зборів трудового колективу (протокол від 24 травня 2016 року за № 8), спільне рішення адміністрації та профспілкового комітету (протокол від 24 травня 2016 року № 9) про надання житла ОСОБА_3 та видачу йому ордера
на жиле приміщення, розташованого по АДРЕСА_1
(т. 1, а. с. 17).
19 травня 2016 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу
Сімаченко С. Л., зареєстрований у реєстрі за № 214 (т. 1, а. с.127).
24 травня 2016 року право власності на зазначену квартиру набуто
ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 24 травня 2016 року, укладеного з ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Хомою А. С. (т. 1, а. с.170-171).
01 червня 2016 року Київською районною адміністрацією Одеської міської ради видано Бондаренку С. М. ордер № НОМЕР_1 на зазначену квартиру
(т. 1, а. с. 18-19).
Судом також встановлено, що у провадженні Одеської місцевої прокуратури