Постанова
Іменем України
24 лютого 2021 року
м. Київ
справа № № 522/18594/15-ц
провадження № 61-6656 св 20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Дельта Банк";
відповідач - ОСОБА_1 ;
особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги, - ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 ;
представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2, - ОСОБА_3 - на ухвалу Одеського апеляційного суду від 04 березня 2020 року у складі колегії суддів: Комлевої О. С., Сегеди С. М., Цюри Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2015 року публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовна заява мотивована тим, що 23 лютого 2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк"), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк"), та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за яким відповідач отримала кредит у розмірі 35 тис. доларів США строком до 02 листопада 2007 року. У той же день між сторонами було укладено договір іпотеки, відповідно до якого ОСОБА_1 передала в іпотеку банку належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 .
08 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, внаслідок чого ПАТ "Дельта Банк" замінив ПАТ "УкрСиббанк" як кредитора у зазначених зобов`язаннях.
Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконувала, на вимоги банку не реагувала, унаслідок чого станом на 31 липня 2015 року утворилась заборгованість у розмірі 1 446 092 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом у розмірі 750 101 грн 49 коп.; сума заборгованості за відсотками у розмірі 695 990 грн 79 коп.
Ураховуючи викладене, ПАТ "Дельта Банк" просило суд у рахунок виконання зобов`язання щодо оплати заборгованості у розмірі 1 446 092 грн за кредитним договором, укладеним між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1, звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, яка належить іпотекодавцю на праві приватної власності, шляхом передачі іпотекодержателю вказаного предмету іпотеки у власність та визнання права власності за іпотекодержателем ПАТ "Дельта Банк" на підставі договору іпотеки від 23 лютого 2007 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 01 червня 2016 року, з урахуванням ухвали суду про виправлення описки від 17 вересня 2018 року, у складі судді Домусчі Л. В., позов ПАТ "Дельта Банк" задоволено.
Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: однокімнатну квартиру, загальною площею 34,1 кв. м, з них житлова площа - 17,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 23 лютого 2007 року у розмірі 1 446 092 грн шляхом передачі іпотекодержателю вказаного предмету іпотеки у власність та визнання на нього право власності за іпотекодержателем ПАТ "Дельта Банк" на підставі договору іпотеки від 23 лютого 2007 року, укладеного між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 .
Заочне рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позичальник належним чином зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, на вимоги банку не реагувала, унаслідок чого виникла заборгованість, розмір якої визначено відповідно до умов договору та вимог закону, а тому наявні підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення кредитної заборгованості.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Не погодившись із вказаним рішенням суду, представник ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2, - ОСОБА_3 - 02 липня 2019 року подав до апеляційного суду апеляційну скаргу.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 04 березня 2020 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2, - ОСОБА_3 - на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 червня 2016 року закрито.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що на момент укладання іпотечного договору в спірній квартирі проживала та була зареєстрована лише ОСОБА_1 . Її дочка - ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто після укладання кредитного та іпотечного договорів. Отже, оскаржуваним рішенням суду питання про права неповнолітньої дитини відповідача не вирішувалися.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2020 року представник ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2, - ОСОБА_3 - подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить суд ухвалу апеляційного суду скасувати, й передати для продовження судового розгляду до суду апеляційної інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 09 червня 2020 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 522/18594/15-ц з Приморського районного суду м. Одеси.
У липні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуваним судовим рішенням було вирішено питання про права, свободи та інтереси малолітніх дітей ОСОБА_1, в тому числі і ОСОБА_2, оскільки фактично вказаним рішенням суду дитина була позбавлена права користування житловим приміщенням.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
23 лютого 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за яким відповідач отримала кредит у розмірі 35 тис. доларів США на строк з 23 лютого 2007 року до 02 листопада 2007 року.
У той же день між сторонами було укладено договір іпотеки, відповідно до якого ОСОБА_1 передала в іпотеку банку належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до пункту 2.4.9. іпотечного договору іпотекодавець зобов`язаний не надавати дозвіл на реєстрацію в житлових приміщеннях, що складають предмет іпотеки, фізичних осіб без згоди іпотекодержателя (а.с. 22).
На момент укладення іпотечного договору в спірній квартирі проживала та була зареєстрована лише ОСОБА_1 (а.с. 159).
ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто після укладання кредитного та іпотечного договорів (а.с. 120).
08 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, внаслідок чого ПАТ "Дельта Банк" замінив ПАТ "УкрСиббанк" як кредитора у зазначених зобов`язаннях.
Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконувала, на вимоги банку не реагувала, унаслідок чого, за розрахунком банку, станом на 31 липня 2015 року утворилась заборгованість у розмірі 1 446 092 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом у розмірі 750 101 грн 49 коп.; сума заборгованості за відсотками у розмірі 695 990 грн 79 коп.
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 01 червня 2016 року, з урахуванням ухвали суду про виправлення описки від 17 вересня 2018 року, позов ПАТ "Дельта Банк" задоволено.
Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: однокімнатну квартиру, загальною площею 34,1 кв. м, з них житлова площа - 17,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 23 лютого 2007 року у розмірі 1 446 092 грн шляхом передачі іпотекодержателю вказаного предмету іпотеки у власність та визнання на нього право власності за іпотекодержателем ПАТ "Дельта Банк" на підставі договору іпотеки від 23 лютого 2007 року, укладеного між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.