Постанова
Іменем України
24 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 761/15776/17
провадження № 61-16959 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
представник позивача - ОСОБА_2 ;
відповідачі: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, публічне акціонерне товариство "Банк Форум";
представник Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - Сидоренко Юлія Анатоліївна;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 березня 2019 року у складі судді Макаренко І. О. та постанову Київського апеляційного суду від 05 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Мельника Я. С., Іванової І. В., Матвієнко Ю. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (далі - ПАТ "Банк Форум") про захист прав споживачів, стягнення грошових коштів.
Позовна заява мотивована тим, що між нею та ПАТ "Банк Форум" були укладені два договори банківського вкладу: один договір на вклад у розмірі 245 тис. грн з 22 жовтня 2013 року по 22 жовтня 2015 року, другий договір на вклад у розмірі 25 тис. доларів США з 22 жовтня 2013 року по 22 жовтня 2015 року.
Постановою Правління Національного банку України від 13 червня 2014 року № 355 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Форум" було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Форум". Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16 червня 2014 року № 49 вирішено розпочати процедуру ліквідації ПАТ "Банк Форум".
Вказувала, що після віднесення банку до категорії неплатоспроможних згідно зі статтею 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" їй було виплачено гарантовану суму відшкодування у розмірі 200 тис. грн, а решту суми віднесено до кредиторських вимог, які не виплачено, через що вважала свої права порушеними.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1, уточнивши позовні вимоги, просила суд стягнути солідарно з відповідачів на її користь суму боргу за вкладами у розмірі 26 616 доларів 44 центи США та 75 890 грн 14 коп.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25 березня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спорах, пов`язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним стосовно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах, тому з дня введення тимчасової адміністрації ПАТ "Банк Форум" не мало права здійснювати ведення рахунків фізичних та юридичних осіб, тобто фактично був позбавлений права виконувати будь-які операції по рахунках власних клієнтів, у тому числі позивачки, яка виступає кредитором за майновою вимогою з розпорядження належними їй коштами.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 05 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб належним чином виконав свої зобов`язання шляхом виплати позивачці ОСОБА_1 гарантованої суми у розмірі 200 000 грн., а також розпочато повернення акцептованої суми, і таким чином уповноваженою особою Фонду почалося виконання зобов`язань у порядку, встановленому положеннями Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", при цьому стягнення коштів у будь-який інший спосіб, ніж відповідно до спеціального Закону, не передбачено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_1 .
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 вересня 2019 року касаційне провадження у справі відкрито, витребувано цивільну справу № 761/15776/17 із Шевченківського районного суду м. Києва.
У жовтні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 червня 2020 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У жовтні 2020 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - подано клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що застосування Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", з урахуванням обставин справи та принципу пропорційності, є необґрунтованим, оскільки законом не може бути обмежено право власності позивача на отримання всієї суми вкладу або ставити її в залежність від певних умов (або створення певних умов) третіми особами (органами влади, суб`єктами владних повноважень тощо), що, зокрема, суперечить частинам першій, четвертій, п`ятій статті 41 Конституції України, а також практиці Європейського суду з прав людини. Крім того, вважав, що саме на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб покладено обов`язок відшкодувати зазначені кошти від імені сторони правочину, тому вважав висновок суду про відмову у задоволенні позову необґрунтованим.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2019 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими. Зазначав, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не є надавачем послуг фінансових послуг в розумінні Закону України "Про захист прав споживачів", Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та не є правонаступником банку, що ліквідується, а лише виступає його ліквідатором.
Решта сума вкладів, що перевищує граничний розмір відшкодування, яку просила стягнути позивач, є кредиторськими вимогами до банку, які погашаються за рахунок коштів, отриманих від продажу ліквідаційної маси банку, а тому позовні вимоги є безпідставними.
Процедура прийняття та задоволення вимог кредиторів банку визначена статтями 45, 49, 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Таким чином позивач безпідставно просила стягнути у цій справі з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб кошти за невиконання банком зобов`язань за договором, оскільки Фонд не є боржником, який не виконує грошові зобов`язання за договором вкладу. Відповідальність за договором несе банк, а Фонд гарантування вкладів фізичних осіб лише виступає ліквідатором банку.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Між ОСОБА_1 та ПАТ "Банк Форум" були укладені два договори банківського вкладу: р на вклад у розмірі 245 тис. грн з 22 жовтня 2013 року по 22 жовтня 2015 року, та на вклад у розмірі 25 тис. доларів США з 22 жовтня 2013 року по 22 жовтня 2015 року.
Постановою Правління Національного банку України від 13 червня 2014 року № 355 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Форум" було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідувати ПАТ "Банк Форум".
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16 червня 2014 року № 49 вирішено розпочати процедуру ліквідації ПАТ "Банк Форум".
Після віднесення ПАТ "Банк Форум" до категорії неплатоспроможних на підставі відповідної постанови Національного банку України згідно зі статтею 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" позивачці виплачено гарантовану суму відшкодування у розмірі 200 тис. грн, а решту суми віднесено до кредиторських вимог, які не виплачено.
Відповідно до платіжного доручення від 02 серпня 2018 року в рахунок задоволення вимог кредитора четвертої черги згідно з рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 25 червня 2018 року № 1805 ОСОБА_1 було виплачено 10 % від акцептованої суми в розмірі 38 807 грн.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з вимогами частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Згідно з частиною першою статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Вклад (депозит) - це кошти в готівковій або в безготівковій формі, у валюті України або іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору (стаття 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність").
Частиною першою статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
За положеннями статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Преамбула Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" визначає метою цього Закону створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні, правове забезпечення єдиної державної політики у фінансовому секторі України.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 цього Закону фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
Разом з тим, у спорах, пов`язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, правила Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальним, цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
Згідно з пунктом 16 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.