Постанова
Іменем України
25 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 641/14252/13-ц
провадження № 61-21689св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: ОСОБА_3, публічне акціонерне товариство "ОТП Банк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 14 листопада 2016 року у складі судді Онупко М. Ю. та постанову Харківського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 рокуу складі колегії суддів: Маміної О. В., Кругової С. С., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2013 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю та встановлення порядку користування житловим приміщенням.
Позов мотивований тим, що квартира
АДРЕСА_1 була спільно придбана позивачем та відповідачем. Шлюб між сторонами було розірвано 22 листопада 2011 року. Згідно з рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова від 03 серпня 2012 року за позивачем і відповідачем визнано по Ѕ частці у праві власності на зазначену квартиру. На теперішній час у квартирі зареєстровані позивач, відповідач і повнолітня донька відповідача ОСОБА_3 . Внаслідок складних взаємовідносин відповідач змінила замки на вхідних дверях квартир і не надала позивачу ключі, з огляду на що він позбавлений можливості користуватися належною на праві спільної часткової власності квартирою.
З урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просив:
1. Визначити порядок користування кв.
АДРЕСА_1 наступним чином: виділити позивачу житлову кімнату № 4 площею
18 кв. м (13,4 кв. м), службові (підсобні) приміщення, площею 6,4 кв. м, балкон площею 1,5 кв. м, вбудовану шафу № 6, площею 1,2 кв. м, а відповідачу виділити дві житлові кімнати № 5, площею 10,2 кв. м та № 7 площею 12,7 кв. м, службові (підсобні) приміщення, площею 11 кв. м, вбудовані шафи № 9, площею 0,9 кв. м та № 10 площею 1 кв. м відповідно до технічного паспорту, виготовленого станом на 21 травня 2013 року.
2. Співвласникам провести наступні переобладнання (роботи) в приміщенні цієї квартири згідно Додатку А4, доданого до висновку № 052 судової будівельно-технічної експертизи від 01 липня 2015 року: зачинити дверні отвори між приміщенням житлової кімнати № 4 та кухнею № 3 і ванною кімнатою № 8, розібрати вбудовану шафу № 11 площею 0,4 кв. м, встановити перегородку у ванній кімнаті № 8 та обладнати коридор № 4а площею 1,9 кв. м, обладнати дверний отвір між приміщенням коридору № 4а та кухнею № 3, в житловій кімнаті № 4 встановити перегородку, як зазначено в Додатку А3, і обладнати житлову кімнату № 4 площею 13,4 кв. м та коридор № 4б, шириною 1,1 м площею 4,6 кв. м, для проходу з коридору № 1 в приміщення житлових кімнат № 4, № 5, № 7 та до вбудованої шафи № 6, в перегородці для виходу з житлової кімнати № 4 в коридор № 4б, обладнати дверний отвір.
3. У спільному користуванні співвласників залишити службові (підсобні) приміщення, загальною площею 17,4 кв. м, в тому числі кухню № 3 площею
5,5 кв. м, вбиральню № 2 площею 1,2 кв. м, ванну кімнату № 8 площею 1,8 кв. м, коридор № 1 площею 2,4 кв. м, коридор № 4а площею 1,9 кв. м, коридор № 4б площею 4,6 кв. м.
4. Визначити позивачу частку майна, що є у спільній частковій власності, виділивши йому, з урахуванням площі службових (підсобних) приміщень, площі балкону, площі вбудованої шафи № 6, у користування 22,5 кв. м загальної площі квартири, що на 6,65 кв. м менше, ніж припадає на його ідеальну долю, в користування відповідача, з урахуванням площі службових (підсобних) приміщень, площі вбудованих шаф № 9 та № 10, виділити 35,8 кв. м загальної площі квартири, що на 6,65 кв. м більше, ніж припадає на її ідеальну долю.
5. Змінити ідеальну долю позивача на 77/200 частини квартири, замість Ѕ частини або 100/200 частини, та ідеальну долю відповідача на 123/200 частини квартири, замість Ѕ частини або 100/200 частини; стягнути з відповідача, ідеальна доля якої збільшилась, на користь позивача грошову компенсацію за зменшення ідеальної долі у спільній власності у ринкових цінах в сумі 3 910,00 доларів США, еквівалентної 86 137,30 грн.
6. Вселити позивача у житлову кімнату № 4 площею 18 кв. м. (13,4 кв. м) кв. АДРЕСА_1 .
7. Зобов`язати відповідача та усіх спільно проживаючих із нею осіб не перешкоджати в користуванні власністю та надати позивачу ключі від квартири.
8. Відкрити відокремлений особовий рахунок на житлову кімнату № 4 площею
18 кв. м. (13,4 кв.м.) у кв. АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова від 14 листопада 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визначено порядок користування квартирою
АДРЕСА_1 відповідно до висновку судової будівельно - технічної експертизи
№ 052 від 01 липня 2015 року, виділено у користування: ОСОБА_1 - житлову кімнату № 4, площею 13,4 кв. м, службові (підсобні) приміщення площею 6,4 кв. м, балон, площею 1,5 кв. м і вбудовану шафу № 6, площею 1,2 кв. м;
ОСОБА_2 - житлові кімнати № 5, площею 10,2 кв. м і № 7, площею
12,7 кв. м, службові (підсобні) приміщення площею 11,0 кв. м і вбудовані шафи № 9, площею 0,9 кв. м і № 10, площею 1,0 кв. м; у спільному користуванні співвласників залишено: кухню № 3, площею 5,5 кв. м, вбиральню № 2, площею 1,2 кв. м, ванну кімнату № 8, площею 1,8 кв. м, коридор № 1, площею 2,4 кв. м, коридор № 4 а, площею 1,9 кв. м., коридор № 4б, площею 4,6 кв. м. Зобов`язано співвласників провести наступні переобладнання згідно з додатком А3 до висновку судової будівельно - технічної експертизи № 052 від 01 липня 2015 року: зачинити дверні отвори між приміщенням житлової кімнати № 4 та кухнею № 3 і ванною кімнатою № 8; розібрати вбудовану шафу № 11, площею 0,4 кв.м; встановити перегородку у ванній кімнаті № 8 та обладнати коридор №4а, площею 1,9 кв. м (площа ванної кімнати № 8 стане становити 1,8 кв. м); обладнати дверний отвір між приміщенням коридору № 4а та кухнею № 3; в житловій кімнаті № 4 встановити перегородку, і обладнати житлову кімнату № 4, площею 13,4 кв. м і коридор № 4б, шириною 1,1 м, площею 4,6 кв. м, для проходу з коридору № 1 в приміщення житлових кімнат № 4, № 5, № 7 і до вбудованої шафи № 6, у перегородці для виходу з житлової кімнати № 4 в коридор № 4б, обладнати дверний отвір. Переобладнання виконати відповідно до вимог ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва" за проектом організації, яка має ліцензію на виконання такого виду робіт, та погодженим з установами згідно з чинним законодавством. Перерозподілено частки у спільній частковій власності та визнано за ОСОБА_1 право власності на 77/200 частин квартири АДРЕСА_1, а за ОСОБА_2 - право власності на 123/200 частин квартири АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію за зменшення частки у праві власності на квартиру у розмірі 86 137,30 грн. Вселено ОСОБА_1 у житлову кімнату № 4 квартири АДРЕСА_1 . Зобов`язано ОСОБА_2 не здійснювати перешкод у користуванні ОСОБА_1 житловою кімнатою № 4 квартири АДРЕСА_1 та приміщеннями, що знаходяться у спільному користуванні співвласників, та надати ОСОБА_1 ключі від вхідних дверей кв. АДРЕСА_1 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що сторони спору є співвласниками квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до висновків судової будівельно-технічної експертизи можливо задовольнити позовні вимоги щодо визначення порядку користування зазначеною квартирою з покладенням на сторін обов`язку провести визначене експертом перепланування. Оскільки позивач за таким порядком користування отримує меншу за площею частину квартири у користування, були задоволені вимоги позивача щодо змінити часток сторін у праві власності на квартиру та стягнуто з відповідача компенсацію вартості частки, на яку збільшилася частка відповідача у праві власності на квартиру. З огляду на зазначене, задоволені вимоги про вселення позивача у ту частину квартири, яка була виділена йому у користування, та зобов`язано відповідача не чинити позивачу перешкод у користуванні виділеною йому у користування частиною квартири.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 28 квітня 2017 року задоволено апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 -
ОСОБА_5 , рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова
від 14 листопада 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції фактично поділив квартиру в натурі, перерозподілив частки у праві власності. З матеріалів справи вбачається, що встановити порядок користування квартирою відповідно до часток у праві власності неможливо, оскільки у квартирі наявні прохідні кімнати. Надання співвласнику у користування частини майна повинно ґрунтуватись на встановленні відповідності між розміром частки співвласника у праві спільної власності та часткою того майна, надання якого вимагає у користування такий співвласник. Лише за домовленістю співвласників може бути допущено відступ від засад відповідності між розміром частки у праві та розміром частки у майні. З матеріалів справи не вбачається, що між співвласниками спірної квартири існує певна домовленість щодо зміни розміру їх часток. Ці обставини при ухваленні рішення судом не були прийняті до уваги. Крім того, у спірній квартирі зареєстровані та мешкають ОСОБА_1, ОСОБА_6 і ОСОБА_3 . Встановлення визначеного судом порядку користування квартирою призведе до порушення прав співвласника, оскільки при визначенні порядку користування спірною квартирою судом не були враховані права члена сім`ї співвласників, які проживають разом з ними, та мають право на користування квартирою.
Короткий зміст рішення суду касаційної інстанції
Постановою Верховного Суду від 22 липня 2019 року касаційну скаргу
ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення апеляційного суду Харківської області від 28 квітня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції після повторного апеляційного перегляду справи
Постановою Харківського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 задоволено частково.
Рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 14 листопада
2016 року в частині визначення порядку користування кв.
АДРЕСА_1 - змінено.
Визначено порядок користування кв. АДРЕСА_1 між власниками наступним чином:
- ОСОБА_1 виділено кімнату № 5 площею 10,2 кв. м та вбудовану шафу
№ 6 площею 1,2 кв. м, а також вбудовану шафу № 10 площею 1,0 кв. м;
- ОСОБА_2 виділено кімнату № 7, площею 12,7 кв. м та вбудовану шафу № 11 площею 0,4 кв. м.
Приміщення: кухня № 3 площею 5,5 кв. м, ванну кімнату № 8 площею 1,8 кв. м, вбиральню № 2 площею 1,2 кв. м, коридор № 1 площею 2,4 кв. м та житлову кімнату № 4 з балконом площею 18,0 кв. м - залишено в загальному користуванні.
Рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 14 листопада
2016 року в частині перерозподілу часток співвласників та стягнення компенсації, - скасовано та у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено.
В іншій частині рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова
від 14 листопада 2016 року залишено без змін.
Змінюючи рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова
від 14 листопада 2016 року в частині визначення порядку користування кв. АДРЕСА_1, апеляційний суд виходив із того, що спірні правовідносини не стосуються розподілу майна для припинення права спільної часткової власності і такий правовий режим зберігається, у користування сторонам спору необхідно надати приміщення, що відповідають розміру їх часток у праві власності на спільне майно. Ухвалюючи рішення про визначення порядку користування квартирою суд першої інстанції фактично поділив квартиру в натурі, перерозподілив частки у праві власності, зобов`язав провести переобладнання.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про перерозподіл часток співвласників та стягнення компенсації, апеляційний суд зробив висновок про відсутність підстав для перерозподілу часток співвласників та стягнення компенсації.
В іншій частині, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та вказав, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про відмову у задоволенні вимог позивача про відкриття відокремленого особового рахунку на житлову кімнату № 4 у кв. АДРЕСА_1, оскільки позивачем не надано до суду доказів звернення з зазначеним питанням до відповідних органів та осіб, та факту порушення його прав з боку будь-яких осіб при вирішенні зазначеного питання, тому вказані вимоги є передчасними. Висновок суду першої інстанції про наявність підстав для вселення
ОСОБА_1 у житлову кімнату № 4 квартири
АДРЕСА_1 із зобов`язанням ОСОБА_2 не здійснювати перешкод у користуванні позивачем житловою кімнатою № 4 вищевказаної квартири та приміщеннями, що знаходяться у спільному користуванні співвласників, із наданням ОСОБА_1 ключі від вхідних дверей квартири
АДРЕСА_1 , - відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
29 листопада 2019 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова
від 14 листопада 2016 року та постанову Харківського апеляційного суду
від 15 жовтня 2019 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновок судової будівельно-технічної експертизи від 01 липня 2014 року № 052 зроблено з порушенням Інструкції про особливості здійснення судової експертної діяльності атестованим судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.
Задоволення позовних вимог про вселення позивача без достатніх доказів з боку позивача про наявність перешкод, є передчасним.
Визначений апеляційним судом розподіл користування, фактично позбавляє ОСОБА_3 права користування приміщенням, чим порушуються її права, як наймача приміщення.
Судами не було враховано, що спірна квартира є предметом іпотеки, та будь-які дії щодо зміни планування чи переобладнання її буде суперечити укладеному договору іпотеки, що є неприпустимим.
Доводи інших учасників справи
13 березня 2020 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 14 листопада 2016 року та постанову Харківського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року залишити без змін.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2020 року поновлено представнику ОСОБА_2 - ОСОБА_4 строк на касаційне оскарження рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 14 листопада 2016 року та постанови Харківського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Комінтернівського районного суду міста Харкова.
У лютому 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова
від 14 листопада 2016 року та постанову Харківського апеляційного суду
від 15 жовтня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Аргументи касаціної скарги зводяться до незгоди з рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова від 14 листопада 2016 року та постановою Харківського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю та встановлення порядку користування житловим приміщенням.
У іншій частині не оскаржуються, а тому відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України судом касаційної інстанції не перевіряються.