Постанова
Іменем України
24 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 490/5121/17
провадження № 61-7756св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Управління Державної міграційної служби Миколаївської області,
треті особи: Вознесенський районний відділ Управління державної міграційної служби Миколаївської області, Румянцева Лілія Василівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Яворської Ж. М., Базовкіної Т. М., Кушнірової Т. Б.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Управління Державної міграційної служби Миколаївської області, третя особа - Вознесенський районний відділ Управління Державної міграційної служби Миколаївської області, про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органу державної влади.
Позовна заява мотивована тим, що 21 серпня 2008 року ОСОБА_1 втратила паспорт громадянина України. Цього ж дня вона звернулась до сектору з питань громадянства та реєстрації фізичних осіб у м. Вознесенську та заявила про це.
Проте, відповідач всупереч вимог законодавства жодних дій, спрямованих на видачу їй нового паспорта громадянина України не проводив, на численні звернення, як усні, так і письмові належної відповіді не надавав. У зв`язку з чим, вона була змушена звернутись за захистом свої прав до Миколаївського окружного адміністративного суду.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 липня 2015 року визнано дії Вознесенського районного відділу Управління Державної міграційної служби щодо знищення паспорта та відмови у видачі паспорту незаконними.
02 вересня 2015 року ОСОБА_1 отримала паспорт громадянина України.
Посилаючись на те, що такими незаконними діями органу державної влади їй спричинено моральну шкоду, яка полягає у створенні їй неабияких труднощів на протязі семи років при захисті її конституційних, цивільних, житлово-комунальних та трудових прав та на підставі статті 56 Конституції України, просила стягнути на її користь з Управління моральну шкоду в сумі
70 000 000,00 грн.
Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 21 листопада
2017 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору залучено завідуючу сектором Вознесенського РВ УДМС України в Миколаївській області Румянцеву Л. В.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 04 жовтня
2018 року, з урахуванням ухвали Центрального районного суду Міста Миколаєва від 22 грудня 2018 року про виправлення описки, позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Управління Державної міграційної служби Миколаївської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 7 000,00 грн.
Стягнуто з Управління Державної міграційної служби Миколаївської області на користь держави судовий збір у сумі 704,80 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності причино-наслідкового зв`язку між неправомірними діями відповідача та спричиненими її моральними стражданнями, що полягали у позбавлені можливостей реалізації її прав та ухвалив стягнути з Управління Державної міграційної служби Миколаївської області 7 000,00 грн моральної шкоди.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 04 жовтня 2018 року скасовано та прийнято нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції, стягуючи з Державного бюджету України кошти, розпорядником яких фактично є Державна казначейська служба України, в порядку статті 51 ЦПК України не вирішив питання щодо залучення до участі у справі як співвідповідача Державну казначейську службу України, а апеляційний суд не має повноважень вирішувати питання щодо залучення до участі у справі інших осіб.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
12 квітня 2019 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Миколаївського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що незалучення до участі у справі Державної казначейської служби України (далі - ДКСУ) не є підставою для відмови у позові. У справах про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, позивач не пред?являє жодних самостійних вимог до ДКСУ, а рішення суду у справі про стягнення коштів на відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями (бездіяльністю) державного органу, не впливає на права чи обов?язки ДКСУ.
Доводи інших учасників справи
30 липня 2019 року Управління Державної міграційної служби Миколаївської області через засоби поштового зв?язку подало до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Миколаївського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року залишити без змін.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2019 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Миколаївського апеляційного суду
від 26 лютого2019 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Центрального районного суду міста Миколаєва.
У червні 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 26 лютого2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону
від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Фактичні обставини справи
21 серпня 2008 року ОСОБА_1 втратила паспорт громадянина України та звернулась до Вознесенського районного відділу Управління Державної міграційної служби Миколаївської області з заявою з приводу його втрати.
Заява позивача була зареєстрована і заведена справа про втрату паспорта.