Постанова
Іменем України
24 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 127/937/17
провадження № 61-18263св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державна акціонерна компанія "Укрресурси",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області в складі судді Гуменюка К. П. від 06 березня 2017 року та постанову Вінницького апеляційного суду в складі колегії суддів: Сала Т. Б., Марчук В. С., Стадника І. М. від 24 вересня 2019 року
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної акціонерної компанії "Укрресурси" (далі - ДАК "Укрресурси") про стягнення середньомісячного заробітку за затримку розрахунку при звільненні, компенсації втраченої частини коштів та відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивовано тим, що наказом відповідача від 01 грудня 2015 року № 1 позивача звільнено з посади заступника директора заводу "Модуль" та 26 грудня 2015 року видана трудова книжка. Зазначені обставини встановлені рішеннями Вінницького міського суду Вінницької області від 22 лютого, 11 травня та 22 листопада 2016 року. Крім того, зазначеними рішеннями суду встановлена обставина щодо розміру середньомісячного заробітку позивача, який становить 13 500 грн. Також, зазначеним рішенням суду від 22 листопада 2016 року з відповідача стягнуто середній заробіток за затримку повного розрахунку при звільненні до 22 листопада 2016 року включно.
Одночасно, позивач вказував на те, що рішеннями Вінницького міського суду Вінницької області від 24 квітня 2012 року, 05 лютого, 13 червня 2013 року, 14 квітня, 23 травня, 22 жовтня 2014 року, 24 лютого, 08 липня, 04 грудня 2015 року, 02 лютого, 01 квітня, 11 травня, 22 листопада 2016 року з відповідача стягувались грошові кошти за порушення положень трудового законодавства відносно позивача (заробітна плата, компенсація за невикористані відпустки та ін.), які досі не виплачені, а тому зазнали інфляції, знецінення та підлягають компенсації. У зв`язку з порушенням його трудових прав, він нервував, втратив нормальні життєві зв`язки, а з рудня 2014 року по лютий 2016 року неодноразово проходив стаціонарне лікування та морально страждав. Спричинену моральну шкоду оцінював в 100 000 грн. З урахуванням наведеного позивач просив стягнути з відповідача на свою користь за період з 23 листопада 2016 року до 17 січня 2017 року (або день постановлення судового рішення) середньомісячний заробіток за час затримки повного розрахунку в розмірі 23 500 грн (з розрахунку середньомісячного заробітку в розмірі 13 500 грн), компенсацію втрати частини коштів внаслідок затримки їх виплати, моральну шкоду в розмірі 100 000 грн та витрати на отримання юридичної допомоги.
Справа судами розглядалась неодноразово.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 06 березня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ДАК "Укрресурси" на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за затримку повного розрахунку при звільненні за період з 23 листопада 2016 року до 06 березня 2017 року в сумі 20 200 грн. Вирішено питання про судовий збір. В решті позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що оскільки встановлено, що на день звільнення позивача відповідачем ДАК "Укрресурси" не було проведено з ним розрахунок, також не було його проведено і на момент ухвалення рішення, а тому періодами затримки розрахунку при звільненні позивача є період з 23 листопада 2016 року (рішення суду № 127/12108/16-ц) до 06 березня 2017 року (ухвалення рішення судом першої інстанції), тобто 3 місяці 11 днів.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 24 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 березня 2017 року в частині стягнення середньомісячного заробітку за затримку повного розрахунку при звільненні скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено в задоволенні цієї позовної вимоги. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що підстав для нарахування заробітної плати ОСОБА_1 з 2012 року по 01 грудня 2015 року у підприємства не було, оскільки після звільнення позивача лише вносились зміни до дати його звільнення, і який в трудових відносинах з відповідачем після звільнення не перебував.
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
У жовтні 2019 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду від 06 березня 2017 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 24 вересня 2019 року, у якій заявник посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову, а саме стягнути з відповідача на його користь 839 933,52 грн.
Касаційна скарга мотивована тим, що на день звільнення позивача відповідачем ДАК "Укрресурси" не було проведено з ним розрахунок, також не було його проведено і на момент ухвалення рішення.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 127/937/17 з Вінницького міського суду Вінницької області.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2020 року вказану справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судами встановлено, що з 11 листопада 1992 року ОСОБА_1 працював заступником директора по будівництву Вінницького заводу "Модуль", правонаступником якого є відповідач.
Наказом ДАК "Укрресурси" від 01 грудня 2015 року змінено дату звільнення ОСОБА_1 з 08 травня 2012 року на 01 грудня 2015 року на підставі рішення суду.
У день звільнення позивача відповідачем не проведені всі належні йому виплати.
Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 22 листопада 2016 року (справа № 127/12108/16-ц) за позовом ОСОБА_1 до АК "Укрресурси" стягнуто з відповідача 113 850 грн, а саме: компенсацію за додаткові дні щорічних невикористаних відпусток за період з 09 травня 2012 року по 26 грудня 2016 року в розмірі 49 950 грн та середньомісячний заробіток за затримку повного розрахунку при звільненні за період затримки з 01 липня 2016 року по 22 листопада 2016 року в розмірі 63 900 грн, а всього на загальну суму 113 850 грн. Вирішено питання про судовий збір.
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку на підставі статті 117 КЗпП України за період з 23 листопада 2016 року по день ухвалення рішення у цій справі.