Постанова
Іменем України
25 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 761/36267/16-ц
провадження № 61-8050св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
треті особи: служба у справах дітей Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 20 листопада 2018 року у складі судді
Юзькової О. Л. та постанову Київського апеляційного суду від 02 квітня 2019 рокуу складі колегії суддів: Приходька К. П., Таргоній Д. О., Журби С. О.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3,
ОСОБА_4 , треті особи: служба у справах дітей Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_5, про встановлення порядку користування жилим приміщенням.
Позов мотивовано тим, що згідно з розпорядженням № 22911 від 20 жовтня 1998 року Шевченківської районної державної адміністрації відділом приватизації державного житлового фонду було видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Квартира була приватизована згідно Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та належить на праві власності позивачу, відповідачам та ОСОБА_6 .
У зв?язку зі смертю ОСОБА_6 право власності на її частину оформлено на відповідача ОСОБА_3 (свідоцтво про право на спадщину з законом ).
Квартира складається з трьох кімнат, дві з яких є ізольовані та одна є прохідною. В квартирі мешкають співвласники, дружина позивача ОСОБА_5 та неповнолітня донька позивача - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Між співвласниками виник спір щодо користування житловим приміщенням.
Фактично позивач та його родина займають житлову кімнату площею
12,9 кв. м. Мирним шляхом вирішити спір не є можливим, при цьому виділити майно (частку) квартири, яка належить позивачу також неможливе.
Позивач просив встановити наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_1 : виділити ОСОБА_1 та членам його сім?ї в користування житлову кімнату площею 12,90 кв. м; виділити
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в користування житлову кімнату площею 18,10 кв. м та житлову кімнату площею 10,30 кв. м; місця загального користування залишити у спільному користуванні співвласників квартири.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 20 листопада 2018 року позовні вимоги задоволено.
Встановлено наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_1 :
- виділено ОСОБА_1 та членам його сім?ї в користування житлову кімнату площею 12,90 кв. м;
- виділено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в користування житлову кімнату площею 18,10 кв. м та житлову кімнату площею 10,30 кв. м.
Місця загального користування залишено у спільному користуванні співвласників квартири.
Рішення суду мотивовано тим, що сторони спору є співвласниками спірної квартири. Встановлення порядку користування квартирою запропонований позивачем жодним чином не порушить права співвласників приміщення з огляду на те, що відповідачі користуються саме зазначеними приміщеннями.
Постановою Київського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 20 листопада 2018 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_4, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
17 квітня 2019 року ОСОБА_4 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 20 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що встановлений порядок користування житлом за судовим рішенням учасника спільної власності на житлове приміщення до іншого при відсутності технічної можливості поділу, виділу, незначний розмір жилої площі який не забезпечує фактичної можливості проживати та використовувати для житла площу, яка відповідає розміру частки у власності не узгоджується із статтею 358 ЦК України.
Доводи інших учасників справи
08 червня 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 через засоби поштового зв?язку подали до Верховного Суду відзив, у якому просять касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 20 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року залишити без змін.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Шевченківського районного суду міста Києва.
30 травня 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 20 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від
03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.