Постанова
Іменем України
25 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 408/1622/17
провадження № 61-7177св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: Біловодська районна державна нотаріальна контора, Нижньобараниківська сільська рада Біловодського району Луганської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Біловодського районного суду Луганської області від 06 грудня 2018 року у складі судді
Рукаса М. С. та постанову Луганського апеляційного суду від 04 березня 2019 рокуу складі колегії суддів: Коновалової В. А., Коротенка Є. В., Луганської В. М.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до
ОСОБА_2 , третя особи: Біловодська районна державна нотаріальна контора, Нижньобараниківська сільська рада Біловодського району Луганської області, про визнання заповіту недійсним та встановлення факту прийняття спадщини.
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3, після смерті якої він успадкував 1/3 частки земельної ділянки площею 5,9200 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та знаходиться на території Бараниківської сільської ради Біловодського району Луганської області.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_4, після смерті якого позивач дізнався, що будинок, який знаходиться в
АДРЕСА_1 , та був у власності батька та матері, земельні ділянки для будівництва та ведення особистого господарства, які знаходяться за зазначеною адресою, успадковує його брат відповідач по справі за заповітом. Отримати копію заповіту із Біловодської державної нотаріальної контори він не зміг, він не бачив самого тексту, про його існування йому стало відомо зі слів брата.
Позивач вважає, що його батько не складав такого заповіту. У нього з батьком були добрі відносини, він був обізнаний щодо життя родини та сім`ї, ні про які заповіти мова не йшла.
Після смерті батька позивачем була подана заява до нотаріальної контори про прийняття спадщини, що підтверджує його намір прийняти спадок після смерті батька.
ОСОБА_1 просив визнати заповіт складений ОСОБА_4 в Нижньобараниківській сільській раді на користь ОСОБА_2 на будинок за адресою: АДРЕСА_1, та земельні ділянки для ведення товарного виробництва недійсним.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 06 грудня
2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що судовим розглядом не встановлено обставин, передбачених статтею 1257 ЦК України, для визнання заповіту недійсним. Заповіт по формі та змісту відповідає вимогам чинного законодавства, а його зміст не викликає сумніву щодо дійсного волевиявлення заповідача. Фактів підробки підпису у заповіті також в судовому засіданні встановлено не було, хоча суд намагався провести почеркознавчу експертизу, але це не надалося можливим через недостатність піддослідного матеріалу та через несплату послуг експерта позивачем.
Постановою Луганського апеляційного суду від 04 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Біловодського районного суду Луганської області від 06 грудня 2018 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
06 квітня 2019 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Біловодського районного суду Луганської області від 06 грудня 2018 року та постанову Луганського апеляційного суду від 04 березня 2019 року та направити справу на новий розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що після смерті матері позивач, його брат відповідач по справі та батько ОСОБА_4 успадкували по 1/3 частці земельної ділянки площею 5,9200 га. Жодної відмови від спадщини у вигляді житлового будинку, який знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 , позивач не подавав до нотаріальної контори та навпаки для оформлення його частки в спадщині він надав довіреність відповідачеві. Позивач зазначив, що не зрозуміло як його батько прийняв спадщину у вигляді всього житлового будинку. Він був переконаний, що окрім 1/3 частини земельної ділянки він успадкував і 1/3 частину житлового будинку. Заявник вказує, що підпис у спірному заповіті його батько на вчиняв.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Біловодського районного суду Луганської області.
20 травня 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Біловодського районного суду Луганської області від 06 грудня 2018 року та постанову Луганського апеляційного суду від 04 березня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону
від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4, що підтверджується копією повторного свідоцтва про смерть, виданого 15 серпня 2016 року Сумським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області.
ОСОБА_4 є батьком позивача.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 16 жовтня 2012 року ОСОБА_1 успадкував після смерті ОСОБА_3 1/3 частку земельної ділянки площею 5,9200 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та знаходиться на території Бараниківської сільської ради Біловодського району Луганської області. Свідоцтво про право на спадщину на 2/3 частки земельної ділянки видано ОСОБА_2 та ОСОБА_4 27 лютого 2004 року.
ОСОБА_1 успадкував після смерті ОСОБА_4 1/4 частку житлового будинку за адресою:
АДРЕСА_1 . Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 3/4 частки житлового будинку ще не видано, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 01 грудня 2016 року.
За повідомленням КЗ "Біловодська ЦРЛ" № 715 від 30 травня 2017 року ОСОБА_4 за психіатричною та наркологічною допомогою до КЗ "Біловодська ЦРЛ" не звертався. На диспансерному обліку у лікаря-психіатра і нарколога не знаходився, даних про звернення за психіатричною та наркологічною допомогою немає.
Заповітом, складеним 20 березня 2008 року, ОСОБА_4 все його майно де б воно не було і взагалі все те, що йому буде належати на день його смерті і на що він за законом матиме право, заповідав ОСОБА_2 .
Відповідно до повідомлення Біловодської селищної ради Біловодського району Луганської області від 31 травня 2018 року, в журналі реєстрації нотаріальних дій Нижньобараниківської сільської ради за № 8 від 2008 року ведення секретарем сільської ради ОСОБА_5 20 березня 2008 року було зареєстровано заповіт ОСОБА_4 .
Як на підставу для визнання заповіту від 20 березня 2008 року, складеного ОСОБА_4, недійсним позивач посилається лише на те, що він вважає, що його батько не складав такого заповіту, підпис та рукописний текст на заповіті виконано не ОСОБА_4 .
Ухвалою Біловодського районного суду Луганської області від 14 серпня 2018 року у справі призначено судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертній установі Луганське НДЕКЦ МВС України, та на вирішення експерта поставлено питання: чи виконано підпис в графі "Підпис" та рукописний текст над зазначеною графою зі змістом "Заповіт прочитано мною вголос" в двох оригіналах заповіту, посвідченого 20 березня 2008 року реєстр № 7 Нижньобараниківською сільською радою Біловодського району Луганської області особисто ОСОБА_4 ?
22 серпня 2018 року та 13 вересня 2018 року Луганським НДЕКЦ МВС України на адресу суду направлялися клопотання експерта про надання матеріалів та уточнюючих даних, необхідних для проведення експертизи.