Постанова
Іменем України
24 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 405/1018/17
провадження № 61-12190св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна",
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна", яка підписана представником Літвіновим Євгеном Володимировичем, на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 грудня 2017 року в складі судді: Шевченко І. М., та постанову Кропивницького апеляційного суду від 12 серпня 2020 рокув складі колегії суддів: Єгорової С. М., Дьомич Л. М., Мурашка С. І.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (далі - ТОВ "Порше Лізинг Україна"), третя особа - ОСОБА_2, про визнання недійсним договору про фінансовий лізинг та та стягнення коштів.
Первісний позов мотивований тим, що за умовами договору про фінансовий лізинг № 00005823, укладений 08 жовтня 2012 року:ТОВ "Порше Лізинг Україна" зобов`язувався придбати автомобіль Audi A5 Sportback 1.8 TFSI, номер шасі № НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, а ОСОБА_1 - прийняти об`єкт лізингу і сплачувати лізингові платежі згідно із графіком; вартість об`єкта лізингу становила 53 980 дол. США, з яких: авансовий платіж у розмірі 35 087 дол. США, лізинговий платіж у розмірі 679,21 дол. США, адміністративний платіж у розмірі 809,70 дол. США; строк лізингу - 60 місяців. 03 серпня 2015 року сторони уклали додаткову угоду № 1/1 до договору про фінансовий лізинг, якою було змінено строк лізингу до 84 місяців, розмір лізингових платежів - 495,10 дол. США.
На момент укладення договору про фінансовий лізинг ТОВ "Порше Лізинг Україна" не мало ліцензії для здійснення діяльності з надання будь-яких послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", договір не було нотаріально посвідчено. Умови пункту 4.5 договору про фінансовий лізинг щодо ризиків лізингоодержувача суперечать частині першій статті 808 ЦК України; пункт 6.4.2 договору передбачає змінну процентну ставку у розмірі трьохмісячної ставки LIBOR для доларів США та EURIBOR для євро, що не дозволяє точно визначити розмір процентної ставки на будь-який момент протягом строку дії договору, крім того, договір не містить посилань на джерело інформації, яка б підтверджувала ставку LIBOR для доларів США на певний період, не зазначено максимальний розмір збільшення процентної ставки. Умови договору щодо обчислення лізингових платежів із застосування обмінного курсу іноземної валюти до гривні за безготівковими операціями ПАТ "КІБ Креді Агріколь" позбавляють можливості знати розмір чергового платежу в гривневому еквіваленті відповідно до умов договору та статті 533 ЦК України; підпунктом 8.2.3 пункту 8.2 договору про фінансовий лізинг передбачено односторонню відповідальність лізинодержувача на майбутнє, покладає на нього додаткові непередбачувані витрати, зазначені умови є несправедливими з огляду на статтю 18 Закону України "Про захист прав споживачів". ОСОБА_1 . Вважав, що такі умови договору є підставою для визнання договору про фінансовий лізинг недійсним, оскільки обмежують його права як споживача послуг, звужують обов`язки лізингодавця та виключає відповідальність останнього за невиконання чи неналежне обов`язків щодо передачі об`єкта лізингу та належної якості автомобіля.
ОСОБА_1 , з урахуванням збільшення позовних вимог, просив:
визнати недійсним договір про фінансовий лізинг № 00005823 від 08 жовтня 2012 року, укладений між ТОВ "Порше Лізинг Україна" та ОСОБА_1 щодо транспортного засобу типу автомобіль Audi A5 Sportback 1,8 TFSI, 2012 року виробництва, шасі № НОМЕР_1, двигун № НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_4 ;
стягнути суму авансового платежу у розмірі 35 087,00 дол. США, частину викупної вартості об`єкту лізингу у розмірі 32 500,01 дол. США, а також вартість доукомплектування автомобіля у розмірі 9 397,76 грн.
У липні 2017 року ТОВ "Порше Лізинг Україна" звернулося з зустрічним позовом до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про застосування наслідків недійсного правочину.
Зустрічний позов мотивований тим, що для повернення сторін договору про фінансовий лізинг у первісний стан ОСОБА_1 має відшкодувати ТОВ "Порше Лізинг Україна" втрату вартості автомобіля Audi A5 Sportback 1.8 TFSI, номер шасі № НОМЕР_1 у зв`язку з його експлуатацією як різницю між вартістю нового автомобіля та його ринковою вартістю станом на червень 2017 року.
ТОВ "Порше Лізинг Україна" просило:
стягнути з ОСОБА_1 у порядку реституції за недійсним правочином 788 330,65 грн.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 грудня 2017 року позов ОСОБА_1 до ТОВ "Порше Лізинг Україна", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3, про визнання договору недійсним задоволено.
Визнано недійсним договір про фінансовий лізинг № 00005823 від 08 жовтня 2012 року, укладений між ТОВ "Порше Лізинг Україна" та ОСОБА_1 щодо транспортного засобу типу автомобіль Audi A5 Sportback 1,8 TFSI, 2012 року виробництва, шасі № НОМЕР_1, двигун № НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_4 .
Стягнуто із ТОВ "Порше Лізинг Україна" на користь ОСОБА_1 суму авансового платежу за Договором про фінансовий лізинг № 00005823 від 08 жовтня 2012 року в еквіваленті 35 087 дол. США, частину викупної вартості об`єкту лізингу в еквіваленті 32 500,01 дол. США, а також вартості його доукомплектування в сумі 9 397,76 грн.
В задоволенні зустрічного позову ТОВ "Порше Лізинг Україна" до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про застосування наслідків недійсності правочину відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що договір про фінансовий лізинг не відповідає закону, оскільки його не було нотаріально посвідчено, крім того договір містить несправедливі умови, які обмежують права споживача та виключають відповідальність лізингодавця. На час розгляду справи об`єкт лізингу було повернуто лізингодавцю; підстави для стягнення вартості (різниці) автомобіля за цінами, які існували на момент такого відшкодування, відсутні, оскільки ТОВ "Порше Лізинг Україна" не надало доказів пошкодження об`єкту лізингу чи втрати автомобілем товарної вартості.
Додатковим рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13 березня 2018 року доповнено рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 грудня 2017 року та викладено абзац третій резолютивної частини наступним чином: Стягнути із ТОВ "Порше Лізинг Україна" на користь ОСОБА_1 суму авансового платежу за Договором про фінансовий лізинг № 00005823 від 08 жовтня 2012 року в еквіваленті 35 087 дол. США, що за курсом НБУ на день розгляду справи становить 977 551,88 грн, частини викупної вартості об`єкту лізингу в еквіваленті 32 500,01 дол. США, що за курсом НБУ на день розгляду справи становить 905 476,27 грн, а також вартості його доукомплектовання в сумі 9 397,76 грн.
Додаткове рішення мотивоване тим, що згідно з частиною першою статті 192 ЦК законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. У зв`язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні. У разі пред`явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення. Ухвалюючи рішення судом не враховано вимоги чинного законодавства щодо зазначення стягнутої суми в національній валюті, а тому вказане рішення суду має бути доповнено із зазначенням суми стягнення в національній валюті відповідно до курсу НБУ на день розгляду справи, який становив відповідно 100 доларів США - 27,8608 грн.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Кіровоградської області від 05 липня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ "Порше Лізинг Україна" задоволено частково та рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 грудня 2017 року скасовано.
Ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ "Порше Лізинг Україна", третя особа: ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, та зустрічного позову ТОВ "Порше Лізинг Україна" до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про застосування наслідків недійсності правочину відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині висновків зроблених судом які давали підстави для задоволення позову ОСОБА_1 . Однак суд першої інстанції не звернув увагу на наступні обставини . В матеріалах справи ( Т. 1, а. с. 47-57, 90-100) знаходяться заперечення на позовну заяву, в яких міститься заява про застосування позовної давності. Суд апеляційної інстанції перевірив зазначені обставини і зробив висновок, що доводи ТОВ "Порше Лізинг Україна", що ОСОБА_1 пропустив строки звернення до суду з позовом, знайшли своє підтвердження. Встановлені обставини є підставою для відмови у позові ОСОБА_1 . Позов подано до суду 28 лютого 2017 року. ТОВ "Порше Лізинг Україна" заявляли про пропущення ОСОБА_1 строків звернення до суду з зазначеним позовом. ОСОБА_1 не наведено належних та допустимих доказів на підтвердження того, що про зазначені обставини які викладені в позові йому стало відомо в межах трирічного строку перед зверненням до суду з позовом. ОСОБА_1 пропущено строк звернення до суду з зазначеним позовом, заяв про поновлення строку позовної давності до суду не надавав, поважності причини пропуску строку звернення з позовом до суду не навів, відповідно у задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити. Не підлягає задоволенню зустрічний позов ТОВ "Порше Лізинг Україна" про застосування наслідків недійсності правочину, оскільки є похідним від первісного позову.
Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції
Постановою Верховного Суду від 22 квітня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Кіровоградської області від 05 липня 2018 року у частині вирішення позову ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про фінансовий лізинг скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Постанову апеляційного суду Кіровоградської області від 05 липня 2018 року у частині відмови у стягненні з ТОВ "Порше Лізинг Україна" на користь ОСОБА_1 коштів, сплачених за нікчемним правочином скасовано, передано справу у цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що у цій справі ОСОБА_1 заявляв вимоги щодо визнання недійсним договору про фінансовий лізинг від 08 жовтня 2012 року № 00005823. Зазначений договір є нікчемним, оскільки його сторони не додержалися вимог статей 799 та 806 ЦК України про нотаріальне посвідчення такого договору. Визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачається, оскільки нікчемний правочин є таким у силу закону. Суди попередніх інстанцій мали відмовити у позові ОСОБА_1 у частині визнання недійсним нікчемного правочину з підстави його необґрунтованості. Відмовляючи у застосуванні реституції до нікчемного договору, суд апеляційної інстанції виходив з того, що така вимога є похідною від вимоги про визнання недійсним договору про фінансовий лізинг від 08 жовтня 2012 року № 00005823. Такий висновок суду є помилковим, оскільки потреби у визнанні нікчемного правочину недійсним немає і наведене не унеможливлює застосування реституції без такого визнання. Для застосування реституції за нікчемним договором лізингу, лізингодавець зобов`язаний повернути лізингоодержувачу сплачені ним платежі на виконання умов договору, а лізингоодержувач, у свою чергу, зобов`язаний повернути лізингодавцю переданий за договором об`єкт лізингу, яким він користуються. ОСОБА_1 користувався предметом лізингу, який належить ТОВ "Порше Лізинг Україна". 30 травня 2017 року об`єкт лізингу повернуто ТОВ "Порше Лізинг Україна". У цій справі суд апеляційної інстанції не встановив фактичні обставини справи, не з`ясував, коли у ОСОБА_1 виникло право на повернення сплачених ним сум за нікчемним правочином у порядку двосторонньої реституції, а відтак, дійшов передчасного висновку щодо пропуску ОСОБА_1 позовної давності.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 12 серпня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ "Порше Лізинг Україна" залишено без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 грудня 2017 року в частині стягнення з ТОВ "Порше Лізинг Україна" на користь ОСОБА_1 коштів, сплачених за нікчемним правочином залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що договір про фінансовий лізинг від 08 жовтня 2012 року є нікчемним, оскільки його сторони не додержалися вимог статей 799 та 806 ЦК України про нотаріальне посвідчення такого договору. Визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачається, оскільки нікчемний правочин є таким у силу закону. Згідно норм статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. Для застосування реституції за нікчемним договором лізингу, лізингодавець зобов`язаний повернути лізингоодержувачу сплачені ним платежі на виконання умов договору, а лізингоодержувач, у свою чергу, зобов`язаний повернути лізингодавцю переданий за договором об`єкт лізингу, яким він користуються. ОСОБА_1 користувався предметом лізингу, який належить ТОВ "Порше Лізинг Україна". 30 травня 2017 року об`єкт лізингу повернуто ТОВ "Порше Лізинг Україна". З огляду на статтю 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Відлік перебігу позовної давності починається не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти. Оскільки ТОВ "Порше Лізинг Україна" проти повернення автомобіля не заперечувало, його право на утримання коштів за нікчемним правочином припинилося з моменту повернення автомобіля лізингодавцю. Суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена ним сума авансового платежу за нікчемним договором про фінансовий лізинг № 00005823 від 08 жовтня 2012 в еквіваленті 35 087,00 дол. США, що за курсом НБУ на день розгляду справи становить 977 551,88 грн, сплачена частина викупної вартості об`єкту лізингу в еквіваленті 32 500,01 дол. США, що за курсом НБУ на день розгляду справи становить 905 476,27 грн, а також сплачені кошти на доукомплектування об`єкту лізингу в сумі 9 397,76 грн. Відповідачем не оспорюється розмір сплачених позивачем платежів за спірним договором.
Аргументи учасників справи
17 серпня 2020 року ТОВ "Порше Лізинг Україна" подало касаційну скаргу, яка підписана представником Літвіновим Є. В., на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 грудня 2017 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 12 серпня 2020 року, в якій просить: оскаржені рішення скасувати; ухвалити нове рішення про відмову в стягненні суми авансового платежу за Договором про фінансовий лізинг № 00005823 від 08 жовтня 2012 року в еквіваленті 35 087 дол. США, частини викупної вартості об`єкту лізингу в еквіваленті 32 500,01 дол. США та вартості його доукомплектовання в сумі 9 397,76 грн; вирішити питання про розподіл судових витрат.
Касаційна скарга мотивована тим, що правочин укладений 08 жовтня 2012 року між ТОВ "Порше Лізинг Україна" та ОСОБА_1 є нікчемним з моменту його укладення. У запереченні на позов вказувалося про пропуск позовної давності. Відповідно до частини третьої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Суди не врахували висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 755/612/16-ц, від 04 грудня 2019 року у справі № 234/13519/16-ц.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та в задоволенні заяви ТОВ "Порше Лізинг Україна" про зупинення виконання рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 грудня 2017 року та постанови Кропивницького апеляційного суду від 12 серпня 2020 року відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 29 вересня 2020 року в задоволенні заяви ТОВ "Порше Лізинг Україна", яка підписана представником Мірошніченко І. В., про зупинення виконання рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 грудня 2017 року та постанови Кропивницького апеляційного суду від 12 серпня 2020 року відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).