Постанова
Іменем України
24 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 759/16206/14-ц
провадження № 61-4811св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
стягувач - компанія "NIBULON S.A.",
боржник - приватне акціонерне товариство "Компанія Райз",
старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренко Сергій Володимирович,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка Сергія Володимировича на постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року в складі колегії суддів: Пікуль А. А., Гаращенка Д. Р., Невідомої Т. О.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2019 року ПАТ "Компанія Райз" звернулася із скаргою на рішення та дії старшого державного ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Сіренка С. В., стягувач - компанія "NIBULON S.A.", боржник - ПАТ "Компанія "Райз".
Скарга мотивована тим, що 22 січня 2018 року виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 55583162, щодо примусового виконання виконавчого листа № 759/16206/14-ц, виданого Святошинським районним судом міста Києва 28 грудня 2017 року. 21 січня 2019 року виконавцем складено перерахунок, відповідно до якого розмір відсотків, що підлягають стягненню з ПАТ "Компанія "Райз" на підставі виконавчого листа Святошинського районного суду міста Києва № 759/16206/14-ц від 28 грудня 2017 року, станом на 01 січня 2019 року становить 43 718 423,66 доларів США.
ПАТ "Компанія Райз" зазначало, що перерахунок суперечить як змісту рішення арбітражного суду, так і виконавчого листа, адже скаржник зобов`язаний сплатити компанії 17 536 000 доларів США як відшкодування збитків, а також складні відсотки на цю суму, що розраховуються поквартально за ставкою 4 % (чотири відсотки) з дати невиконання зобов`язань (11 січня 2011 року) і до дати повної сплати відшкодування збитків. Однак визначений державним виконавцем у перерахунку розмір відсотків є завищеним, оскільки замість визначених арбітражним судом 4 % річних державний виконавець нараховував 4 % щоквартально, тобто нараховував відсотки за ставкою 16 % річних;
21 січня 2019 року виконавцем ПАТ "Компанія Райз" надіслано повідомлення про проведений перерахунок відсотків від 21 січня 2019 року № 55583162/20.1-4/23.
ПАТ "Компанія Райз" просило:
визнати неправомірними дії державного виконавця, що полягають у складанні перерахунку відсотків за виконавчим листом Святошинського районного суду міста Києва № 759/16206/14-ц від 28 грудня 2017 року станом на 01 січня 2019 року від 21 січня 2019 року у виконавчому провадженні № 55583162 та надсиланні повідомлення від 21 січня 2019 року № 55583162/20.1-4/23;
визнати вказаний перерахунок нечинним.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 05 грудня 2019 року в складі судді: П`ятничук І. В., скаргу ПАТ "Компанія "Райз" залишено без задоволення.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:
перерахунок є законним і обґрунтованим, відповідає вимогам статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", правилу нарахування відсотків, визначеному в рішенні арбітражного суду та у виконавчому листі, не суперечить вимогам статей 2, 18, 20 Закону України "Про виконавче провадження" і статті 479 ЦПК України;
ані в ухвалі Апеляційного суду міста Києва від 06 грудня 2017 року, ані у виконавчому листі у частині, яка визначає правило розрахунку відсотків для їх стягнення зі скаржника, немає слова "річні" у будь-якому відмінку;
відповідно до висновку від 26 червня 2019 року № 12755 за результатами проведення судової економічної експертизи перерахунок відповідає правилу нарахування відсотків, визначеному ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 06 грудня 2017 року та виконавчим листом.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року апеляційну скаргу ПАТ "Компанія Райз" задоволено. Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 05 грудня 2019 року скасовано та постановлено нову ухвалу про задоволення скарги ПАТ "Компанія Райз".
Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Сіренка С. В., що виразились у складенні перерахунку відсотків за виконавчим листом Святошинського районного суду міста Києва № 759/16206/14-ц від 28 грудня 2017 року у виконавчому провадженні № 55583162 та надісланні повідомлення № 55583162/20.1.-4/23 від 21 січня 2019 року.
Визнано нечинним перерахунок відсотків за виконавчим листом Святошинського районного суду міста Києва № 759/16206/14-ц від 28 грудня 2017 року у виконавчому провадженні № 55583162.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
суть скарги полягає не у тому, що державний виконавець не має передбаченого законом права нараховувати та/чи перераховувати відсотки до моменту виконання рішення, а у тому, що, виконуючи ці дії, державний виконавець неправомірно нарахував відсотки у розмірі, більшому ніж визначений у виконавчому листі;
метод нарахування за простими процентами полягає в тому, що впродовж усього терміну нарахування проценти нарощують лише на початкову суму. Натомість метод нарахування за складними процентами полягає у тому, що наприкінці кожного періоду до основної суми додають нараховані проценти, і визначена таким чином сума є вихідною для нарахування процентів у наступному періоді;
виходячи зі змісту слів "складні відсотки на цю суму, що розраховуються поквартально за ставкою 4 % (чотири відсотки)" у контексті наведених методів нарахування процентів є очевидним, що фраза "розраховуються поквартально" стосується періодичності капіталізації суми, на яку нараховуються 4 % (чотири відсотки), оскільки без визначення цієї періодичності нарахування складних відсотків є неможливим;
за загальним правилом відсоткова ставка є ставкою нарахування процентів, а слово "розраховуються" стосується періодичності здійснення капіталізації суми, на яку нараховуються відсотки. Крім того, за загальними правилами у фінансових контрактах фіксується річна відсоткова ставка, хоча відсотки можуть нараховуватися по півріччях, кварталах, місяцях тощо з одночасним перетворенням річної ставки пропорційно періоду нарахування;
для підтвердження заявлених у скарзі вимог щодо неправильного визначення державним виконавцем ставки нарахування відсотків скаржник надав, зокрема, експертне заключення кваліфікованого арбітра GAFTA Грехема Моріса Перрі, який вказав, що арбітражний суд мав намір розраховувати відсотки за ставкою 4 % річних, які складаються щоквартально, а за більш ніж 24 роки досвіду роботи арбітром GAFTA він ніколи не присуджував і не розраховував відсотки за щоквартальною ставкою (така практика пояснюється прямою забороною, встановленою англійським правом, присуджувати надмірні та непропорційні відсотки);
ПАТ "Компанія Райз" також надала суду експертно-правовий висновок адвоката Марка Джоунза, який веде приватну практику при Колегії адвокатів Англії та Уельсу і не є адвокатом скаржника, щодо правильного тлумачення присуджених відсотків у рішенні арбітражного суду з метою надання допомоги українському суду. Відповідно до цього висновку правильне тлумачення рішення арбітражного суду про нарахування відсотків полягає у праві компанії на отримання відсотків за ставкою 4 % річних, що складаються щоквартально, і це зрозуміло для розсудливої людини;
суд першої інстанції безумовно відхилив указані висновки, визнавши їх неналежними та недопустимими, оскільки вони мають допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковими для суду. Проте на підставі відомостей, які є в указаних висновках, суд може самостійно виснувати з відповідних питань;
у цій справі вирішальною є не техніка проведення розрахунку, яка є досить простою і не потребує спеціальних знань у галузі економіки, а визначення характеру відсоткової ставки (річна чи квартальна);
у спірних правовідносинах державний виконавець без звернення до суду, який видав виконавчий документ, за відповідними роз`ясненнями безумовно поклав в основу свого перерахунку відсотків за виконавчим листом розрахунок відсотків, доданий стягувачем до заяви про здійснення розрахунку (т. 1, а. с. 18-19). Державний виконавець повідомив боржника не про розмір остаточної суми відсотків, які підлягають стягненню з нього, а тільки про факт здійснення перерахунку відсотків (т. 1, а. с. 6).
Аргументи учасників справи
У березні 2020 року старший державний виконавець ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Сіренко С. В. звернувся із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року, в якій просить: скасувати оскаржену постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції. При цьому посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
суд апеляційної інстанції безпідставно скасував судове рішення, яке відповідало вимогам закону;
єдиними наявними в матеріалах справи документами для підтвердження висновків суду апеляційної інстанції є експертне заключення Грехема Моріса Перрі й експертно-правовий висновок Марка Джоунза, а такі висновки не є доказами за змістом приписів ЦПК України;
витлумачивши метод розрахунку складних відсотків, суд апеляційної інстанції втрутився в іноземне арбітражне рішення, що є свавільним втручанням у суверенітет міжнародного комерційного арбітражу;
суд апеляційної інстанції не пояснив, у чому виявилася помилковість висновків місцевого суду щодо оцінки низки доказів у справі;
виконавчий лист був виданий на виконання рішення арбітражного суду, тобто на виконання рішення іншого органу, а не на виконання судового рішення, що підтверджують висновки Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, висловлені у постановах від 23 січня 2020 року у справі № 1840/3710/18 і від 4 березня 2020 року у справі № 200/12082/19-а. У тих справах скаржник, компанія та Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України брали участь, і відповідні обставини не доказуються у справі № 759/16206/14-ц. Дії державного виконавця з виконання рішень іншого, ніж суд, органу згідно з частиною другою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" слід оскаржувати до відповідного адміністративного суду (аналогічний висновок сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 квітня 2019 року у справі № 757/53656/17-а, а також у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 1840/3710/18 і від 4 березня 2020 року у справі № 200/12082/19-а);
необхідно передати справу № 759/16206/14-ц на розгляд Великої Палати Верховного Суду для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, оскільки є виключна правова проблема, яка полягає, зокрема, у такому: 1) чи вправі національний суд України, який контролює виконання ухвали про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу (яке передбачає сплату відсотків та/або пені, що нараховуються відповідно до умов, вказаних у цьому рішенні), роз`яснювати, тлумачити та/або будь-яким чином змінювати таке рішення та/або виконавчий лист, виданий національним судом України на підставі ухвали про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, яке передбачає сплату відсотків та/або пеню, що нараховуються відповідно до умов, указаних у цьому рішенні (зокрема, у частині правила нарахування відсотків та/або пені); 2) чи застосовуються норми права іноземної держави під час здійснення національним судом України судового контролю за виконанням ухвали про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу (яке передбачає сплату відсотків та/або пені, що нараховуються відповідно до умов, вказаних у цьому рішенні).
за відсутності звернень (скарг) інших стягувачів у зведеному виконавчому провадженні, до складу якого входить виконавче провадження №55583162, у суду відсутні підстави для розгляду питання про судовий захист цих осіб у зведеному виконавчому провадженні. Інші стягувані у зведеному виконавчому провадженні, до складу якого входить виконавче провадження №55583162), до суду зі скаргою на рішення і дії щодо складання перерахунку відсотків не звертались.
У березні 2020 року компанія "NIBULON S.A." через представника Васильєва А. О. надала відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу задовольнити, скасувати оскаржену постанову та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Відзив мотивований тим, що суд апеляційної інстанції не мав підстав для скасування законної ухвали суду першої інстанції. Скарга на рішення та дії старшого державного ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Сіренка С. В. підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, що відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 22 квітня 2019 року у справі № 757/53656/17-а, та постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі № 200/12082/19-а та від 04 березня 2020 року у справі № 200/12082/19-а.
У квітні 2020 року компанія "NIBULON S.A." через представника Васильєва А. О. надала доповнення до відзиву на касаційну скаргу та письмові пояснення.
У доповненні до відзиву на касаційну скаргу та письмових поясненнях компанія "NIBULON S.A." зазначає, що предметом оскарження у справі є дії державного виконавця, вчинені у зведеному виконавчому провадженні, в якому відбувається примусове виконання виконавчих документів, виданих судами різних юрисдикцій. Тому скарга повинна розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
У квітні 2020 року ПАТ "Компанія Райз" надала відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову без змін.
Відзив мотивований тим, що висновки апеляційного суду про задоволення скарги є законними й обґрунтованими. Скарга належить до юрисдикції цивільного суду, оскільки виконавчий лист видав загальний суд. У справах № 1840/3710/18 і № 200/12082/19-а суд касаційної інстанції звернув увагу, насамперед, на те, що позивач не належав до суб`єктів оскарження, бо не був стороною виконавчого провадження, а тому цей суд вважав такі спори адміністративними. Натомість у постанові від 22 квітня 2019 року у справі № 757/53656/17-а Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що оскільки позивач був відповідачем у цивільній справі та боржником у виконавчому провадженні з примусового виконання судового рішення, ухваленого у тій справі, то оскаржувати постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження позивач мав у межах виконавчого провадження з виконання виконавчого листа, виданого районним судом у цивільній справі, тобто за правилами цивільного судочинства.
У червні 2020 року ПАТ "Компанія Райз" надала письмові пояснення до відзиву на касаційну скаргу, в яких зазначає, що державний виконавець брали участь у розгляді справи і не заявляли про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції. Велика Палата Верховного Суду неодноразово вирішувала питання юрисдикції суду щодо спорів про оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, вчинених під час виконання виконавчих документів, виданих іншими, ніж суд, органами та посадовими особами. Вчинене державним виконавцем нарахування відсотків, проведено не у зведеному виконавчому провадженні (№ 55597446) а окремо, у виконавчому провадженні № 55583162. Справа не містить виключної правової проблеми.
У червні 2020 року старший державний виконавець ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Сіренко С. В. надав письмові пояснення, в яких зазначає, що станом на 22 січня 2018 року державним виконавцем здійснювалось виконавче провадження № 49881496 з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 13 травня 2015 року № 910/5305/15-г про стягнення з ПАТ "Компанія Райз" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь ТОВ "Дікманн Сідс Україна" 18 719 264 грн та 70 951,46 грн судового збору. 22 січня 2018 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 55583162 з примусового виконання виконавчого листа Святошинського районного суду міста Києва № 759/16206/14-ц від 28 грудня 2017 року. 22 січня 2018 року державним виконавцем винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень № 49881496 і № 55583162 у зведень виконавче провадження № 55597446. Тому починаючи з 22 січня 2018 року виконавче провадження № 55583162 входить до складу зведеного виконавчого провадження № 55597446. Крім того 02 липня 2018 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 56631615 з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 21 травня 2018 року № 910/14247/17 про стягнення солідарно з ПАТ "Компанія Райз" на користь ПАП "Укрсоцбанк" 214 014 654,13 грн заборгованості по тілу кредиту, 240 000 грн по сплаті судового збору, яке 02 липня 2018 року об`єднано у зведене виконавче провадження № 55597446. Таким чином у зведеному виконавчому провадженні здійснювалось примусове виконання виконавчих документ, виданих судами різної юрисдикції (цивільної і господарської). Станом на 21 січня 2019 року передбачені законодавством підстави для виведення виконавчого листа Святошинського районного суду міста Києва № 759/16206/14-ц від 28 грудня 2017 року із зведеного виконавчого провадження були відсутні. За таких обставин скарги на дії і рішення виконавця щодо примусового виконання виконавчих документів, виданих судами різних юрисдикції, у зведеному виконавчому провадженні повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
У червні 2020 року компанія "NIBULON S.A." через представника Васильєва А. О. надала письмові пояснення, в яких зазначає, що та обставина, що державний виконавець та компанія "NIBULON S.A." не заявляли про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, не перешкоджає суду перевірити правильність застосування судами статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" та статті 447 ЦПК України. Правовідносини у справах № 757/53656/17-а, № 660/612/16-ц, № 927/395/13 і №5028/16/2/2012, не є подібними до правовідносин, щодо яких виник спір у даній справі. Постановою державного виконавця від 22 січня 2018 року виконавчі провадження № 49881496 та № 55583162 об`єднано у зведене виконавче провадження № 55597446 на підставі статті 30 Закону України "Про виконавче провадження". Тому виконавчі та інші процесуальні дії, вчинені державним виконавцем у будь-якому виконавчому провадженні, яке об`єднане у зведеному виконавчому провадженні № 55597446, породжують правові наслідки для усіх учасників такого зведеного виконавчого провадження. Тому справу необхідно розглядати за правилами адміністративного судочинства.
У серпні 2020 року ПАТ "Компанія Райз" надала заперечення на письмові пояснення учасників справи, в яких зазначає, що до письмових пояснень державного виконавця та компанії "NIBULON S.A." не додано доказів їх направлення іншим учасникам справи, тому вони повинні бути повернені заявникам. У поясненнях державного виконавця вміщені доповнення касаційної скарги, які подані за межами строку на касаційне оскарження. Державний виконавець, незважаючи на відкриття зведеного виконавчого провадження (ВП № 55597446), у даному випадку виніс оскаржене рішення у виконавчому провадженні № 55583162.
У січні 2021 року старший державний виконавець ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Сіренко С. В. надав письмові пояснення, в яких зазначає, що висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 28 грудня 2020 року № 29887/20-39 за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи у справі № 761/15659/20 встановлено, що "з об`єктивного змісту текстів резолютивної частини ухвали Апеляційного суду м" Києва від 06 грудня 2017 року у справі №759/16206/14-ц та виконавчого листа від 28 грудня 2017 року, виданого Святошинським районним судом м. Києва у справі № 759/16026/14-ц, однозначно не випливає, що в правилі нарахування відсотків за сумою нарахованих збитків йдеться про відсотки за ставкою річних".
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 27 березня 2020 року: відкрито касаційне провадження у справі; у задоволенні заяви старшого державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Сіренка С. В. про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 09 квітня 2020 року клопотання старшого державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Сіренка С. В. про зупинення дії постанови Київського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року задоволено. Зупинено дію постанови Київського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року до закінчення її перегляду у касаційному порядку.
Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2020 року передано справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що старший державний виконавець ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Сіренко С. В. оскаржує судове рішення з підстав порушення правил юрисдикції.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 17 червня 2020 року справу повернуто на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвала Великої Палати Верховного Суду мотивована тим, що питання юрисдикції суду щодо спорів про оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, вчинених під час виконання виконавчих документів, виданих іншими, ніж суд, органами та посадовими особами, Велика Палата Верховного Суду вирішувала неодноразово. У справі № 759/16206/14-ц спірні правовідносини виникли у процедурі примусового виконання виконавчого листа, виданого Святошинським районним судом м. Києва. Те, що цей лист стосується виконання рішення арбітражного суду, дозвіл на визнання та виконання якого надав Апеляційний суд міста Києва, не змінює факт видачі виконавчого листа саме судом, а не іншим органом. У поданому до суду касаційної інстанції 13 квітня 2020 року доповненні до відзиву на касаційну скаргу та у письмових поясненнях компанія навела аргумент, який може вплинути на вирішення питання про юрисдикцію суду у справі № 759/16206/14-ц з огляду на усталену практику Великої Палати Верховного Суду. Так, оскільки чинне законодавство не врегульовує порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні, в якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, то відповідно до частини першої статті 287 КАС України таке оскарження відбувається за правилами адміністративного судочинства (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 660/612/16-ц, від 12 вересня 2018 року у справі № 906/530/17, від 17 жовтня 2018 року у справах № 927/395/13 і № 5028/16/2/2012, від 5 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17, від 13 лютого 2019 року у справі № 808/2265/16, від 10 квітня 2019 року у справі № 908/595/18). Для цілей застосування частини шостої статті 403 ЦПК України саме доводи учасника справи, який оскаржує судове рішення, тобто учасника, який подав касаційну скаргу, про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції є основою для вирішення питання про передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Компанія не подавала касаційну скаргу на ухвалені у справі № 759/16206/14-ц судові рішення за наслідками розгляду скарги. А тому доводи щодо юрисдикції, наведені у доповненні до відзиву компанії на касаційну скаргу та у письмових поясненнях компанії, не можуть стати підставою для вирішення питання про прийняття цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. З урахуванням наведених висновків останньої доводи компанії має оцінити Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду й ухвалити відповідне рішення.