ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2021 року
м. Київ
справа № 242/1655/17
адміністративне провадження № К/9901/17083/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №242/1655/17
за позовом ОСОБА_1 до Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 17 травня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Пирогової Л.В., та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Арабей Т.Г., суддів: Геращенка І.В., Міронової Г.М.,
в с т а н о в и в :
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про:
- визнання неправомірними дій відповідача щодо призначення пенсії по інвалідності з 29 квітня 2009 року за нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення";
- визнання неправомірною бездіяльності щодо непроведення перерахунку розміру пенсії по інвалідності за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";
- зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії по інвалідності за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в розмірі - 50 % пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що Селидівське об`єднане управління ПФУ Донецької області при призначенні пенсії по інвалідності керувалося Законом України "Про пенсійне забезпечення" без урахування норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а тому пенсію було призначено у значно меншому розмірі, ніж визначено ст.ст. 27, 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 17 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року, позов задоволено.
Суди встановили, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Селидівському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області як отримувач пенсії по інвалідності по ІІІ групі внаслідок профзахворювання або трудового каліцтва, яка призначена на підставі Акту про нещасний випадок на виробництві №6 від 19 січня 2009 року та довідки МСЕК.
Відповідно до довідки МСЕК серії 10 ААА №134644 від 20 липня 2015 року позивачу встановлена ІІІ група інвалідності у зв`язку з трудовим каліцтвом строком до 20 липня 2018 року.
31 березня 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Проте, відповідачем відмовлено у проведенні перерахунку пенсії.
Вважаючи такі дії відповідача незаконними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суди виходили з того, що до відносин, пов`язаних з призначенням і виплатою пенсії по інвалідності, підлягає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". У зв`язку з чим, суди дійшли висновку, що на час призначення позивачу пенсії по інвалідності Закон України "Про пенсійне забезпечення" не регулював спірні правовідносини, а тому порушене право позивача на перерахунок пенсії за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" підлягає відновленню.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Селидівське об`єднане управління ПФУ Донецької області подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення" в розмірі, визначеному статтею 29 цього Закону, що і було здійснено відповідачем у 2009 році, у зв`язку із чим підстави для задоволення позову відсутні.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до преамбули Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, він визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Згідно із частино третьою статті 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.
Відповідно до статті 5 Закону №1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема: види пенсійних виплат, а також умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
Статтею 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до норм статті 23 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсії по інвалідності призначаються в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров`я, внаслідок: а) трудового каліцтва або професійного захворювання; б) загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства). Пенсії по інвалідності призначаються незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.
Згідно зі статтею 29 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлені розміри пенсій по інвалідності, зокрема, інвалідам III групи - 40 процентів заробітку (стаття 64).