ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2021 року
м. Київ
справа № 813/508/17
адміністративне провадження № К/9901/16774/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.
розглянувши в порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №813/508/17
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова до Публічного акціонерного товариства "Мікроприлад" про стягнення коштів, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Личаківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Братичак У.В., та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Курильця А.Р., суддів: Качмара В.Я., Мікули О.І.,
в с т а н о в и в :
Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова ззвернулося до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Мікроприлад" про стягнення заборгованості в розмірі 37 445,91 грн (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).
Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що колишнім працівникам відповідача призначено наукові пенсії і відповідачу направлені повідомлення та повідомлення-уточнення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за січень-грудень 2015 року та січень-грудень 2016 року. Проте відповідач добровільно визначену у вказаних повідомленнях різницю у сумах пенсій не сплачує.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Суди встановили, що позивачем надіслано відповідачеві повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за січень- грудень 2015 року та січень-грудень 2016 року.
Відповідно до вказаних повідомлень відповідачу нараховано до сплати за січень- грудень 2015 року та січень-грудень 2016 року різницю у сумах пенсій ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в розмірі 37 445,91 грн.
Проте відповідач добровільно визначену у вказаних повідомленнях різницю у сумах пенсій не сплатив, тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що в матеріалах справи відсутні і позивачем не надані належні та допустимі докази на підтвердження підстав призначення наукових пенсій ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за період роботи на ВАТ "Мікроприлад" та відсутні докази державної атестації Відкритого акціонерного товариства "Мікроприлад", тобто підтвердження наукового напряму роботи даної установи шляхом надання витягу (довідки) з Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2001 року N 380.
Позивач не погодився із зазначеними рішеннями і подав касаційну скаргу з вимогами про їх скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначив про те, що ПАТ "Мікроприлад" не відноситься до наукових установ, проте згідно чинного законодавства це не позбавляло його працівників права на призначення наукових пенсій, оскільки стаж наукової роботи вони набули, перебуваючи на посадах, передбачених п. 4 Переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників державних підприємств, установ, організацій, перебування на яких дає право на призначення пенсій та виплати грошової допомоги в разі виходу на пенсію відповідно до ст. 24 Закону №1977-ХІІ, затвердженого постановою КМ України №1571 від 22.11.2001. Оскільки ПАТ "Мікроприлад" не було науковою установою, то атестації як наукової установи не підлягало.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Верховний Суд переглянув судові рішення у межах касаційної скарги, з`ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про часткове задоволення скарги з огляду на таке.
Закон України "Про наукову і науково-технічну діяльність" 26 листопада 2015 року №848-VIII (далі - Закон №848-VIII), який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин (січень-червень 2017 року) визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку у сфері наукової і науково-технічної діяльності, створює умови для провадження наукової і науково-технічної діяльності, задоволення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку шляхом взаємодії освіти, науки, бізнесу та влади.
Відповідно до положень статті 1 Закону №848-VIII наукова діяльність - інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання нових знань та (або) пошук шляхів їх застосування, основними видами якої є фундаментальні та прикладні наукові дослідження; наукова (науково-технічна) робота - наукові дослідження та науково-технічні (експериментальні) розробки, проведені з метою одержання наукового, науково-технічного (прикладного) результату. Основними видами наукової (науково-технічної) роботи є науково-дослідні, дослідно-конструкторські, проектно-конструкторські, дослідно-технологічні, технологічні, пошукові та проектно-пошукові роботи, виготовлення дослідних зразків або партій науково-технічної продукції, а також інші роботи, пов`язані з доведенням нових наукових і науково-технічних знань до стадії практичного використання; наукова (науково-дослідна, науково-технологічна, науково-технічна, науково-практична) установа (далі - наукова установа) - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, утворена в установленому законодавством порядку, для якої наукова та (або) науково-технічна діяльність є основною; основна діяльність наукових установ - проведення фундаментальних досліджень, прикладних наукових і науково-технічних (експериментальних) розробок, надання науково-технічних послуг, проведення наукової і науково-технічної експертизи, підготовка наукових кадрів, розвиток і збереження наукової інфраструктури.
Статтею 37 Закону №848-VIII визначено, що держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці.
Відповідно до ч. 6 вказаної статті Закону №848-VIII різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV, на яку має право науковий працівник, фінансується:
- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних, комунальних наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів, а також інших наукових установ, які згідно із статтею 12 цього Закону включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, - за рахунок коштів державного бюджету з урахуванням надходжень від сплати єдиного внеску у розмірі, встановленому частиною дев`ятою статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" для цієї категорії працівників;
- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій, підприємств та закладів.
Згідно з пунктами 5, 10, 11 Розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 26 листопада 2015 року № 848-VIII "Про наукову і науково-технічну діяльність" до 1 січня 2017 року різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник, фінансується:
для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів державного бюджету;
для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної згідно з цим Законом;