ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 916/160/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Краснова Є.В., Уркевича В.Ю.,
секретар судового засідання Лихошерст І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Друкований та радіомовний засіб масової інформації "Народна трибуна"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2020 (колегія судів: Разюк Г.П. - головуючий, Головей В.М., Савицький Я.Ф.) та рішення Господарського суду Одеської області від 23.06.2020 (суддя Цісельський О.В.)
за позовом Приватного підприємства "Левчик"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Друкований та радіомовний засіб масової інформації "Народна трибуна"
про визнання недостовірною інформації, зобов`язання її спростувати
за участю: відповідача: Величко К.Г. (адвокат),
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Приватне підприємство "Левчик" (далі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Друкований та радіомовний засіб масової інформації "Народна трибуна" (далі - відповідач), в якій просило суд визнати недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію позивача, інформацію, поширену відповідачем в статті з назвою " Земельні війни районного масштабу: селяни можуть залишитися без паїв " та зобов`язати його спростувати недостовірну інформацію відносно позивача у такий же спосіб (в газеті) та кількості, тим же шрифтом, такого ж кольору, з посиланням на рішення суду під заголовком: Спростування недостовірної інформації щодо Приватного підприємства "Левчик".
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем поширено недостовірну інформацію відносно позивача, яка завдала шкоду його діловій репутації, а тому з урахуванням положень чинного законодавства вона має бути спростована у такий же спосіб, як її поширено.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Оскарженим у касаційному порядку рішенням Господарського суду Одеської області від 23.06.2020, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2020, позов задоволено.
2.2. Рішення судів мотивовані тим, що відповідачем поширена недостовірна негативна інформації про відповідача, яка не підтверджена жодними доказами, що завдало шкоди позивачу, принижує його статус в очах суспільства, дискредитує ведення ним господарської діяльності, отже, вона підлягає спростуванню.
3. Короткий зміст касаційної скарги
3.1. В касаційній скарзі відповідач просить скасувати прийняті у справі рішення та ухвалити нове про відмову у позові.
3.2. Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі (п.8 ч.1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)); справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання (п.5 ч.1 статті 310 ГПК України).
В скарзі відповідач зазначає, що відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації; позивачем не було доведено, що поширена інформація є недостовірною, судом неправомірно було перекладено обов`язок доказування з позивача на відповідача; у справі не доведено, що поширена відповідачем інформація принизила ділову репутацію позивача.
4. Мотивувальна частина
4.1. Відповідно до приписів статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ч.1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч.2).
При цьому відповідно до вимог статей 287, 290 цього Кодексу право касаційного оскарження судових рішень обмежено виключно тими випадками, які передбачені положеннями статті 287 ГПК України.
4.2. Як встановлено судами, у газеті Народна Трибуна від 22.06.2019, випуск № 25 (12371), засновником якої є відповідач, в статті під назвою: " Земельні війни районного масштабу: селяни можуть залишитися без паїв " розміщено інформацію наступного змісту: "Протягом останніх двох років ПП " Левчик " отримав у свою оренду понад 40 ділянок. Шляхом підробки документів та обману підприємців Шаповал О.А. з допомогою підставних осіб змусили орендодавців підписати з ним договори на 49 років; Шаповалом О.А. та ОСОБА_2 підкуплено все в Балтському районі". А також чітко відображені слова ОСОБА_3, а саме: "представники ПП "Левчик" завдяки підробленій довіреності, яка без паспортних даних, без реєстраційних даних, на якій чітко проглядається, що замість печатки кольорова ксерокопія, в реєстратора розривали договори оренди з ТОВ "Балтський хлібороб". Після цього ПП "Левчик" спокійно реєстрували договори оренди з землевласниками в Балті". Під статтею зазначено автора статті ОСОБА_4, яка була директором відповідача.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що в оспорюваній статті має місце поширення негативної інформації відповідачем, яка містить відомості про події, яких не існувало взагалі, а також відомості, які не відповідають дійсності. Вказана інформація є негативною, оскільки в ній стверджується про порушення позивачем норм чинного законодавства, проте така інформація не підтверджена жодними доказами, отже, така інформація порушує право позивача на недоторканність ділової репутації, оскільки в статті наводиться інформація, яка може бути витлумачена як така, що містить фактичні дані щодо вчинення позивачем шахрайський дій (злочину) та здійснення позивачем протиправної діяльності. Внаслідок поширення відповідачем спірної інформації відбулося порушення особистих немайнових прав позивача, а поширена недостовірна інформація принижує статус позивача в очах суспільства та орендодавців, а також дискредитує ведення його господарської діяльності.
4.3. Оскаржені у касаційному порядку судові рішення переглядаються судом касаційної інстанції виключно з підстав, зазначених скаржником у касаційній скарзі, за якими і було відкрито касаційне провадження.
В касаційній скарзі відповідач, як на підставу скасування судових рішень, посилається на незалучення судами до участі у справі автора спірної статті в якості другого відповідача, після залучення якого суд першої інстанції повинен був закрити провадження у справі, оскільки такий спір з відповідачем - фізичною особою не підлягає розгляду в судах господарської юрисдикції.
При цьому скаржник посилається на постанову Пленуму Верховного Суду "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" від 27.02.2009 №1, в пункті 9 якої зазначено, що відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.