Окрема думка суддів К. М. Пількова, Л. І. Рогач, Г. Р. Крет, Ю. В. Власова, І. В. Ткача
до постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 9901/335/20, провадження № 11-361заі20
Велика Палата Верховного Суду постановою від 10.02.2021 залишила без змін ухвалу колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26.10.2020, якою Суд повернув ОСОБА_1 його позовну заяву, а заяву про забезпечення позову повернув без розгляду.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_1 використав не передбачений процесуальним законодавством спосіб звернення до Верховного Суду:
1) процесуальні документи були надіслані на електронну поштову адресу Суду із використанням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП). Натомість, за висновком суду першої інстанції, надсилання процесуальних документів до Верховного Суду в електронній формі передбачає використання сервісу "Електронний суд" з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного кваліфікованого електронного підпису. Альтернативним способом є звернення з процесуальними документами, оформленими в паперовій формі.
2) відсутні відомості про підписання документа ЕЦП із застосування посиленого сертифікату відкритого ключа та перевірки ЕЦП, накладеного на позовну заяву та заяву про забезпечення позову із використанням підсистеми "Електронний суд".
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові послалася на обидва ці мотиви суду першої інстанції, однак своє рішення мотивувала лише першим з них.
З прийнятим рішенням не можемо погодитись з таких підстав.
1. Надіслані до суду процесуальні документи було підписано кваліфікованим електронним підписом
Велика Палата у своїй постанові відзначила, що суд першої інстанції встановив, що матеріали поданої позовної заяви та заяви про забезпечення позову не містять відомостей про підписання документа ЕЦП із застосування посиленого сертифіката відкритого ключа та перевірки ЕЦП, накладеного на позовну заяву та заяву про забезпечення позову із використанням підсистеми «Електронний суд».
Термін «посилений сертифікат відкритого ключа» є терміном Закону України «Про електронний цифровий підпис», який втратив чинність 07.11.2018 з набранням чинності Закону України «Про електронні довірчі послуги», у якому відповідником є кваліфікований сертифікат електронного підпису.
Відповідно до пункту 5 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний цифровий підпис (ЕЦП) та посилений сертифікат відкритого ключа, що його підтверджує, видані відповідно до вимог Закону України "Про електронний цифровий підпис" до набрання чинності цим Законом, використовуються користувачами електронних довірчих послуг, кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг, які продовжують їх обслуговувати, відповідно як кваліфікований електронний підпис (КЕП) та кваліфікований сертифікат електронного підпису до закінчення строку дії посиленого сертифіката відкритого ключа, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.
У матеріалах справи містяться протоколи створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, яким підписано позовну заяву (т. 1, а.с. 34) та додані документи (т. 1, а.с 38, 39-41 (зворот), 45, 49, 50 (зворот), 52-60 (зворот), 62-73 (зворот)) в яких вказано «сертифікат: кваліфікований».
Отже, вимога частини другої статті 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги» стосовно використання кваліфікованих електронних довірчих послуг була виконана.
Відповідно до частини четвертої статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» КЕП має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Отже, одержавши електронний документ, підписаний КЕП, суд першої інстанції мав здійснювати з ним ті ж дії, що і при отриманні поштою паперової форми документу.
2. Запровадження у судах у дослідній експлуатації підсистем "Електронний суд" та "Електронний кабінет" не є початком функціонування ЄСІТС, тому подані через Електронний кабінет документи не мають іншого значення, ніж ті, які подані іншими засобами електронного зв`язку і підписані КЕП
Велика Палата обґрунтувала своє рішення лише висновком про неможливість подання до суду процесуальних документів інакше, ніж як (1) у паперовій формі або (2) через Електронний кабінет.
При цьому Велика Палата для обґрунтування свого висновку послалась на підпункт 15.1 підпункту 15 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) та наказ Державної судової адміністрації від 01.06.2020 №247 «Про запровадження в дослідну експлуатацію підсистем "Електронний суд" та "Електронний кабінет"» (далі - Наказ ДСА). Ці посилання видаються помилковими з огляду на таке.
Зазначена норма КАС України передбачає, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються