УХВАЛА
17 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/754/18
Провадження № 11-1098заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Анцупової Т. О.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
розглянула в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про розподіл та відшкодування судових витрат і витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИЛА:
27 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі ? ВККС, Комісія), у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив:
? визнати протиправними дії членів колегії ВККС, допущені 23 липня 2018 року, що полягали в незаконному та безпідставному визнанні ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді судді, під час співбесіди в ході проходження кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді судді Господарського суду Одеської області;
? скасувати рішення ВККС від 23 липня 2018 року № 1286/ко-18;
? зобов`язати ВККС вирішити питання щодо відповідності ОСОБА_1 займаній посаді судді Господарського суду Одеської області з дотриманням принципів верховенства права, відкритості та прозорості.
Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову.
Не погодившись із таким рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу з тих підстав, що в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції відсутні мотиви стосовно арґументів позивача про визнання протиправними дій ВККС щодо здійснення оцінювання позивача, а також відсутності перевірки судом правильності арифметичного підрахунку балів за показниками та критеріями, що, на його думку, не відповідає вимогам правової визначеності, оскільки необмежена дискреція ВККС є свавіллям. В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2019 року та ухвалити нове рішення ? про задоволення позовних вимог.
Постановою від 20 січня 2021 року Велика Палата Верховного Суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнила частково: рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2019 року скасувала, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії закрила.
29 січня 2021 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 (підписана його представником Кравцем Р. Ю.), у якій він просить: вирішити питання про розподіл та відшкодування судових витрат, понесених під час апеляційного перегляду адміністративної справи № 9901/754/18; включити до складу судових витрат ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 150 грн, судовий збір у розмірі 3 552,77 грн, а також витрати у зв`язку з переїздом в іншу місцевість у сумі 2 455 грн.
01 лютого 2021 року до Великої Палати Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 (підписане його представником Кравцем Р. Ю.) про долучення доказів, зокрема документів, які підтверджують понесені ним судові витрати, пов`язані із прибуттям до суду, у сумі 2 970 грн.
Частиною третьоюстатті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що Велика Палата Верховного Суду як суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження), якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають участі сторін.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 02 лютого 2021 року призначила до розгляду в порядку письмового провадження заявуОСОБА_1 про розподіл та відшкодування судових витрат та витрат на професійну правничу допомогу у справі за його позовом до ВККС про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
Дослідивши наведені в заяві доводи, Велика Палата Верховного Суду виходить з таких мотивів.
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат (частина шоста цієї статті).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З матеріалів справи слідує, що за наслідками ухваленої Великою Палатою Верховного Суду постанови від 20 січня 2021 року у справі № 9901/754/18, представник позивача 27 січня 2021року (згідно із відбитком штампу на конверті поштового відправлення) звернувся до Великої Палати Верховного Суду із заявою про розподіл та відшкодування судових витрат та витрат на професійну правничу допомогу, а також 29 січня 2021 року (згідно з інформацією зазначеною на конверті поштового відправлення) надіслав клопотання про долучення доказів, які підтверджують понесені ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані із прибуттям до суду.
З урахуванням зазначеного Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що заява ОСОБА_1 про розподіл та відшкодування судових витрат і витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.
Зокрема, зазначена заява в частині розподілу та відшкодування судових витрат, понесених ОСОБА_1 під час апеляційного перегляду адміністративної справи №9901/754/18 та долучення до матеріалів справи відповідних документів, що підтверджують понесені судові витрати підлягає залишенню без розгляду, оскільки така подана поза межами строку встановленого частиною сьомою статті 139 КАС України.
Водночас за змістом частини другої статті 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VІ) у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.