1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 9901/312/20

Провадження № 11-329заі20

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Анцупової Т. О.,

суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.

розглянула в порядку письмового провадження справу за позовом Громадської організації "Об`єднання учасників та ветеранів АТО Кременчука" до Вищої ради правосуддя, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю "Волана", ОСОБА_2, про визнання бездіяльності протиправною та визнання протиправним і скасування рішення

за апеляційною скаргою Громадської організації "Об`єднання учасників та ветеранів АТО Кременчука" на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29 вересня 2020 року (у складі судді Мацедонської В.Е.),

УСТАНОВИЛА:

Рух справи

1.                      25 вересня 2020 року Громадська організація "Об`єднання учасників та ветеранів АТО Кременчука" (далі - ГО "Об`єднання учасників та ветеранів АТО Кременчука") звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої ради правосуддя, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю "Волана" (далі - ТОВ "Волана", ОСОБА_2, у якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), вчинену при вирішенні питання про відкриття дисциплінарної справи за скаргою ТОВ "Волана", поданою через адвоката Ненашева Євгена Володимировича, та скаргою ОСОБА_2 стосовно судді Зарічного районного суду міста Сум ОСОБА_1, -    неврахування поданого ГО "Об`єднання учасників та ветеранів АТО Кременчука" звернення в межах скарги на суддю ОСОБА_1 від 28 серпня 2020 року;

- визнати протиправною та скасувати ухвалу Першої Дисциплінарної палати ВРП від 04 вересня 2020 року про відкриття дисциплінарної справи за скаргою ТОВ "Волана", поданою через адвоката Ненашева Є. В., та скаргою ОСОБА_2 стосовно судді Зарічного районного суду міста Сум ОСОБА_1 .

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у Першої Дисциплінарної палати ВРП не було підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді ОСОБА_1 . Крім того, позивач вважає, що оскаржуваним рішенням порушено його права та легітимні інтереси, оскільки він звертався до ВРП щодо скарги на суддю, але це звернення було проігнороване. Позивач надав ВРП загальновідому інформацію та докази, які, на його думку, обов`язково мали бути враховані при вирішення питання за скаргами на суддю ОСОБА_1, натомість ВРП проігнорувала ці дані, що призвело до підписання рішення, не передбаченого спеціальним законодавством України, що регулює діяльність ВРП.

2.                      Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29 вересня 2020 року відмовлено у відкритті провадження за позовом ГО "Об`єднання учасників та ветеранів АТО Кременчука" на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а позовну заяву з доданими до неї матеріалами надіслано позивачеві.

Також цією ухвалою позивачу було відмовлено в задоволенні його клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

3.                      Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції від 29 вересня 2020 року, позивач звернувся через Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду до Великої Палати Верховного Суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу № 9901/312/20 передати до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для вирішення питання про відкриття провадження.

4.                      Ухвалою від 21 жовтня 2020 року Велика Палата Верховного Суду відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГО "Об`єднання учасників та ветеранів АТО Кременчука" на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29 вересня 2020 року та призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи на підставі частини третьої статті 311 КАС України.

5.                      23 листопада 2020 року до Великої Палати Верховного Суду від ВРП надійшов відзив, у якому відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29 вересня 2020 року - без змін.

Висновки суду першої інстанції

6.                      Відмовляючи у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини першої, суд першої інстанції виходив із того, що ухвала про відкриття дисциплінарної справи щодо судді, а також дії (бездіяльність) Першої Дисциплінарної палати ВРП при прийнятті такої ухвали не можуть бути самостійним предметом оскарження в судовому порядку. Тому    за висновком Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, позивач звернувся до суду з вимогами, які не підлягають розгляду в суді.

7.                      Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не є суб`єктом дисциплінарного провадження в розумінні норм законодавства, тобто між ним та ВРП як органом, який розглянув скаргу в установленому законодавством порядку, відсутній будь-який спір, що підлягає розгляду в судах. З матеріалів позовної заяви слідує, що ВРП не вчиняла будь-яких дій або бездіяльності, які б створювали для позивача права та обов`язки і породжували для нього право на захист і, відповідно, право на звернення до суду з таким позовом

8.                      Відмову в задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного суду суд першої інстанції обґрунтував тим, що частина п`ята статті 346 КАС України надає суду, який розглядає справу в касаційному порядку, право передати справу на розгляд Великої Палати, якщо суд дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики. Натомість цей позов поданий до Верховного Суду як суду першої інстанції для якого КАС України не передбачено відповідної процедури.

Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог

9.                      В апеляційній скарзі на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29 вересня 2020 року скаржник указує на те, що суд першої інстанції не почув його аргументів та не навів мотивів їх відхилення.

10.                На переконання позивача, ВРП повинна була відмовити у відкритті дисциплінарної скарги щодо судді ОСОБА_1, оскільки дисциплінарні скарги зводяться до незгоди із судовим рішенням. Однак ВРП прийняла рішення про відкриття дисциплінарного провадження, що прямо суперечить меті діяльності цього органу, його функціям та компетенції. Скаржник зауважує, що ВРП мала в законному порядку відреагувати на злочинну мету дисциплінарних скарг і не допустити неправомірного та необґрунтованого відкриття дисциплінарної справи, натомість ВРП прийняла рішення, не передбачене спеціальним законодавством, що регулює її діяльність.

11.                Скаржник наголошує, що ним було надано ВРП загальновідому інформацію та докази, які обов`язково мали бути враховані при вирішенні питання за штучними скаргами на суддю ОСОБА_1, однак ВРП проігнорувала такі дані.

12.                Окрім цього, скаржник, посилаючись на міжнародні акти в сфері правосуддя та статусу судді (Монреальську універсальну декларацію про незалежність правосуддя від 01 січня 1983 року; Основні принципи незалежності судових органів, схвалені резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, Європейську хартію про закон "Про статус суддів" від 10 липня 1998 року, Пекінські тези щодо принципів незалежності суддів юридичної асоціації країн азійського та тихоокеанського регіону (LAWASIA) (Прийняті провідними діячами в галузі правосуддя в LAWASIA, а також суддями з Азії та тихоокеанського регіону в Пекіні в 1995 році та схвалені на засіданні ради LAWASIA в 2001 році) від 01 січня 1995 року; Висновок N 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів від 01 січня 2001 року; Рекомендація CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки, ухвалену Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 року на 1098 засіданні заступників міністрів; Висновок N 17 (2014) Консультативної ради європейських суддів щодо оцінювання діяльності суддів, якості правосуддя і поваги до незалежності судової влади від 24 жовтня 2014 року) обґрунтовує можливість розгляду судом питань, пов`язаних із відкриттям дисциплінарної справи щодо судді, а також необхідність відступу або уточнення висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2019 року № 11-1053заі19 щодо неможливості судового оскарження ухвали ВРП про відкриття дисциплінарної справи. На переконання скаржника, складовою дисциплінарної справи є питання правомірності ініціювання та здійснення дисциплінарного переслідування, що має перевірятися судом зокрема, в таких випадках: за наявності очевидних фактів, що свідчать про те, що процедура винесення дисциплінарних стягнень не відбувається легітимним шляхом; за наявності очевидних фактів, що свідчать про переслідування судді, тобто про відсутність легітимних причин для початку формальної процедури; за наявності очевидних фактів, що свідчать про відсутність легітимного методу як основи для вжиття дисциплінарних заходів щодо судді; за наявності очевидних фактів, що свідчать про ініціювання дисциплінарної справи у зв`язку із тлумаченням закону, оцінювання фактів чи доказів; якщо незалежності судової влади загрожують питання, що можуть негативно впливати на відправлення правосуддя.

13.                Скаржник звертає увагу на бездіяльність ВРП та незаконність відмови у відкритті провадження судом першої інстанції в частині оскарження такої бездіяльності, оскільки відсутній висновок Верховного Суду, який би заперечував можливість такого судового провадження.

14.                На переконання скаржника, рішення про відкриття дисциплінарної справи не підлягає оскарженню саме до ВРП, однак жодна норма Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон № 1798-VIII) не містить заборони оскарження такого рішення в судовому порядку.

Позиція ВРП щодо апеляційної скарги

15.                Відповідач вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. На переконання відповідача, позивач, оскаржуючи бездіяльність ВРП, намагається оскаржити ухвалу її Першої Дисциплінарної палати про відкриття дисциплінарного провадження, що суперечить нормам Закону № 1798-VIII та КАС України.

16.                ВРП вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ухвала про відкриття дисциплінарної справи щодо судді, а також дії (бездіяльність) Першої Дисциплінарної палати ВРП при прийняття такої ухвали не можуть бути самостійним предметом оскарження    в судовому порядку, тому позивач звернувся до суду з вимогами, які не підлягають розгляду в суді.

17.                Відповідач    зауважує, що    право на оскарження рішення, дій чи бездіяльності ВРП, її органів, що здійснюють дисциплінарне провадження, мають лише суб`єкти цього провадження в порядку, передбаченому законом. Особи, які не є суб`єктами дисциплінарного провадження щодо суддів, не мають права оскаржувати дії та рішення визначених законом органів за результатам такого провадження, оскільки не є безпосередніми учасниками зазначених правовідносин. Водночас суд, на переконання ВРП, зробив правильний висновок про те, що позивач не є суб`єктом дисциплінарного провадження, тому ВРП не вчиняла будь-яких дій (бездіяльності), які б створювали для позивача права та обов`язки і породжували для нього право на захист та відповідно право на звернення до суду.

18.                Відповідач зауважує, що в апеляційний скарзі не вказано про будь-які дії чи бездіяльність ВРП, які б порушували права та інтереси позивача    чи породжували для нього право на судовий захист.

Оцінка Великої Палати Верховного Суду

19.                Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи, наведені в апеляційній скарзі та відзиві на неї, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з таких мотивів.

20.                Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

21.                Згідно з пунктом 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

22.                Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

23.                Згідно із частиною четвертою статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, ВРП, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

24.                Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності ВРП визначені у статті 266 КАС України.

25.                Відповідно до частини першої статті 266 КАС України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; 2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, ВРП, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) законності актів ВРП, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 4) законності рішень ВРП, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат.

26.                Згідно із частиною сьомою статті 266 КАС України на рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може бути подана скарга до Великої Палати Верховного Суду.

27.                Частиною першою статті 107 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VІІІ) передбачено, що право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа.

28.                Відповідно до статті 108 Закону № 1402-VIII дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати ВРП у порядку, визначеному Законом № 1798-VIII, з урахуванням вимог цього Закону.

29.                Згідно із частиною другою статті 42 Закону № 1798-VIII дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати ВРП.

30.                Частиною першою статті 43 Закону № 1798-VIII встановлено, що член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач): 1) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; 2) за наявності підстав, визначених пунктами 1-5 частини першої статті 44 цього Закону, - повертає дисциплінарну скаргу скаржнику; 3) за наявності підстав, визначених пунктом 6 частини першої статті 44 цього Закону, - передає    скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи; 4) за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги - готує матеріали у строки, встановлені регламентом, з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.


................
Перейти до повного тексту