Постанова
іменем України
24 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 236/587/20
провадження № 51-5903 км 20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Луганського Ю. М.,
суддів Анісімова Г. М., Ковтуновича М. І.,
за участю:
секретаря судового засідання Гановської А. М.,
прокурора Єременка М. В.,
в режимі відео конференції
захисника Павленка О. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Павленка О. В. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Донецького апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року щодо останнього у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12019050000000621, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Артемівська Донецької області, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 16 березня 2020 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 1 та п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
Донецький апеляційний суд, частково задовольнивши апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2, скасував вказаний вирок у частині призначеного покарання та ухвалив свій вирок від 06 жовтня 2020 року, яким призначив ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строкомна 3 роки.
У решті вирок місцевого суду залишено без змін.
За обставин, встановлених судом у вироку, ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що ІНФОРМАЦІЯ_2, близько 13 год, керуючи автомобілем ВАЗ 2106, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. Центральній у напрямку від
вул. Родникової до вул. Шкільної у с. Торське Лиманського району Донецької області, у порушення вимог п. п. 10.1, 11.3, 12.1 Правил дорожнього руху України, допустив виникнення заносу та неконтрольований виїзд зазначеного транспортного засобу на смугу зустрічного руху, де внаслідок його перекидання в районі будинку № 38 по
вул. Центральній збив велосипедиста ОСОБА_3, що рухався проїжджою частиною назустріч. Від отриманих тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_3 помер.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Павленко О. В., посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину й особі засудженого, просить змінити вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання, звільнивши останнього від його відбування з випробуванням. Зазначає, що з огляду на всі обставини, які пом`якшують покарання, дані про особу винного, відшкодування спричиненої матеріальної та моральної шкоди, а також висновку органу пробації, що виправлення ОСОБА_1 є можливим без відбування покарання у виді позбавленням волі, а тому просить звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі положень ст. 75 КК України.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник Павленко О. В. підтримав касаційну скаргу.
Прокурор, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги, просив оскаржуване судове рішення залишити без зміни.
В клопотанні засуджений ОСОБА_1 просив касаційний розгляд здійснити без його участі.
Від потерпілого ОСОБА_2 надійшло клопотання про проведення судового розгляду за його відсутності та відсутності представника ОСОБА_4 .
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників касаційного розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене компетентним судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.