Постанова
іменем України
24 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 757/7528/14-к
провадження № 51-6173км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого Анісімова Г.М.,
суддів Ковтуновича М.І., Луганського Ю.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Рудюк В.Л.,
прокурора Андрусишин С.Я.,
захисника Воротинцева Є.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Воротинцева Єгора Васильовича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2020 року про повернення апеляційної скарги.
Зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
За ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01 квітня 2014 року
було задоволено клопотання слідчого в рамках проведення досудового розслідування
у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань
(далі - ЄРДР) за № 42014000000000069 від 06 березня 2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України
(далі - КК), та накладено арешт на грошові кошти та цінні папери, наявні на банківських рахунках, відкритих у ПАТ "Український бізнес банк" (МФО 334969), що розташоване
за адресою: вул. Артема, 125, м. Донецьк, які належать ОСОБА_1 .
Не погоджуючись із рішенням слідчого судді, захисник Воротинцев Є.В. подав апеляційну скаргу.
Київський апеляційний суд ухвалою від 22 жовтня 2020 року повернув апеляційну скаргу захиснику Воротинцеву Є.В. як таку, що не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Воротинцев Є.В.просить скасувати ухвалу апеляційного суду
у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону
та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
На думку захисника, висновок апеляційного суду про підсудність скарги Вищому антикорупційному суду є неправильним. Свої доводи захисник обґрунтовує тим,
що 08 травня 2014 року згідно з постановою прокурора із кримінального провадження
№ 42014000000000069 в окреме провадження виділено матеріали досудового розслідування стосовно ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 366 КК,
та зареєстровано їх у ЄРДР за № 42014000000000369. В цьому кримінальному провадженні досудове розслідування не здійснюють детективи Національного антикорупційного бюро України. Рішення про його закінчення, в тому числі прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, не приймалося. 18 листопада 2019 року здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000069 за постановою Генерального прокурора було доручено Національному антикорупційному бюро України, а здійснення розслідування у провадженні № 42014000000000369 постановою заступника Генерального прокурора було доручено Головному слідчому управлінню Національної поліції України в провадженні якого воно і перебуває. Однак апеляційний суд проігнорував ці обставини, про що було зазначено в апеляційній скарзі.
У касаційній скарзі захисник посилається на практику Верховного Суду, а саме ухвалу
від 25 серпня 2020 року у справі № 757/32221/20-к, згідно з якою у випадку, коли ухвала постановлена слідчим суддею місцевого суду загальної юрисдикції, переглядати
її в апеляційному порядку має відповідний апеляційний суд загальної юрисдикції, в межах територіальної юрисдикції якого перебуває суд першої інстанції.
Крім того, захисник зазначає, що Київський апеляційний суд не повідомив належним чином скаржника про дату і час судового засідання, що позбавило сторону захисту можливості надати суду пояснення. Також, на думку захисника, суд апеляційної інстанції не прийняв рішення про залишення апеляційної скарги без руху, що згідно з постановою Верховного Суду від 18 листопада 2019 року у справі № 686/24639/17 обов`язково має передувати рішенню про повернення апеляційної скарги, якщо особа не усунула недоліків. До того ж, апеляційний суд не застосовував положень ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) щодо вирішення питання про направлення кримінального провадження за апеляційною скаргою з одного суду апеляційної інстанції до іншого шляхом постановлення ухвали про направлення до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду відповідного подання.
Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, захисник зазначає про те,
що апеляційний суд позбавив сторону захисту доступу до правосуддя, чим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник Воротинцев Є.В. підтримав подану касаційну скаргу
та просив задовольнити її.
Прокурор не заперечувала проти задоволення касаційної скарги, вважала її вимоги обґрунтованими, на підставі чого просила скасувати оскаржене судове рішення та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції загальної юрисдикції.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга захисника задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Порушення вимог КПК, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, за ст. 412 КПК є істотними і тягнуть за собою скасування судового рішення.
За змістом ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим
і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Оскаржене рішення Київського апеляційного суду про повернення апеляційної скарги обґрунтоване тим, що відповідно до постанови Генерального прокурора від 18 листопада 2019 року Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42014000000000069 від 06 березня 2014 року, а тому відповідно до положень п. 20-2 розділу XІ "Перехідні положення" КПК у редакції Закону України від 18 вересня 2019 року № 100-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду", який набрав чинності 22 вересня 2019 року (далі - Закон № 100-IX), скарга підсудна Вищому антикорупційному суду.
Викладені у касаційній скарзі доводи про незаконність такого рішення апеляційного суду колегія суддів уважає безпідставними з огляду на таке.