Постанова
іменем України
24 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 601/313/17
провадження № 51-3219км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Єремейчука С. В.,
суддів Бородія В. М., Стороженка С. О.,
за участю:
секретаря судового засідання Мішиної О. О.,
прокурора Гошовської Ю. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Кременецького районного суду Тернопільської області від 15 лютого 2019 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 15 травня 2019 року в кримінальному провадженні № 12016210120000723 щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина України, уродженця м. Почаєва Кременецького району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Кременецького районного суду Тернопільської області від 15 лютого 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за ч. 2 ст. 345 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки 6 місяців. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 407,28 грн та моральну шкоду - 20 000 грн.
Як установив місцевий суд, ОСОБА_1 06 грудня 2016 року близько 23:28, перебуваючи в приміщенні бару "Аква" за адресою: вул. Дубенська, 132, м. Кременець, Тернопільська область, з власного мобільного телефону здійснив дзвінок на лінію 102 та повідомив, що працівники вказаного бару, на його думку, реалізовують алкогольні напої сумнівної якості. Старшим інспектором чергової частини Кременецького ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 було зареєстроване зазначене повідомлення та направлено групу швидкого реагування у складі ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також слідчо-оперативну групу у складі ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Того ж дня о 23:35 вказані працівники поліції прибули до розважального закладу "Аква", у приміщенні бару "Аква" підійшли до ОСОБА_1, який був разом із ОСОБА_9, та, назвавшись, пред`явили службові посвідчення. Виконуючи свої службові обов`язки, працівники поліції з`ясували обставини події, спілкуючись із персоналом закладу, ОСОБА_1 і ОСОБА_9 . Водночас ОСОБА_1 почав здійснювати відеозапис дій працівників поліції за допомогою відеокамери свого мобільного телефону, при цьому свідомо світив їм в очі увімкненим ліхтарем телефону, умисно перешкоджав виходу з приміщення, чим заважав здійсненню службової діяльності. Оперуповноважений сектора кримінальної поліції Кременецького ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_2 зробив усне зауваження ОСОБА_1, на яке він не відреагував та, не бажаючи припинити свої дії, умисно, завдав йому удар в обличчя правим кулаком, заподіявши легких тілесних ушкоджень.
Тернопільський апеляційний суд ухвалою від 15 травня 2019 року апеляційні скарги прокурора та обвинуваченого ОСОБА_1 залишив без задоволення, а вирок місцевого суду - без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
За змістом касаційної скарги ОСОБА_1, не погоджуючись із судовими рішеннями щодо нього через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить їх скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Вимоги мотивує тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги на порушення органом досудового розслідування вимог Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК), оскільки повідомлення про підозру було складене прокурором, який не входив до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні, та направлене поштовим зв`язком слідчим. Крім того, вказує про те, що ознайомлення з матеріалами кримінального провадження відбулося в порядку ст. 290 КПК, а не відповідно до ст. 221 цього Кодексу. Зазначає про порушення слідчим порядку відкриття матеріалів досудового розслідування. Водночас стверджує, що обвинувальний акт та копія реєстру матеріалів досудового розслідування вручені слідчим, а не прокурором.
Крім того, у поданій скарзі засуджений зазначає, що бажає брати участь у розгляді справи судом касаційної інстанції.
Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду. При цьому засудженому ОСОБА_1 були надіслані виклики в судове засідання для участі в касаційному розгляді за адресою наявною в матеріалах провадження та вказаною в касаційній скарзі, а також на електронну адресу, однак засуджений не отримував листів, надісланих на домашню адресу, а додаткової адреси для листування він не повідомляв. Водночас на сайті Верховного Суду неодноразово було розміщено відповідне оголошення для ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду кримінального провадження за його касаційною скаргою. На дзвінки за номером телефону, зазначеним у касаційній скарзі, засуджений не відповідає. Клопотань про відкладення такого розгляду до суду касаційної інстанції не надходило. До початку процедури касаційного розгляду даних про затримання ОСОБА_1 до Верховного Суду не надійшло.
З огляду на викладене та положення ч. 4 ст. 434 КПК у їх взаємозв`язку суд касаційної інстанції вважає, що неприбуття засудженого ОСОБА_1 та сторони захисту не перешкоджає проведенню касаційного розгляду.
Позиції інших учасників судового провадження
У письмових запереченнях на касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 представник потерпілого ОСОБА_2 - адвокат Корф П. К. просить судові рішення залишити без зміни, а касаційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
У судовому засіданні прокурор Гошовська Ю. М. просила судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, а також вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та умотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Цих вимог суди першої та апеляційної інстанцій дотрималися.
Доводи, викладенні в касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1, про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону під час складання та повідомлення йому письмового повідомлення про підозру є безпідставними.
Відповідно до ст. 31 Закону України від 11 липня 2002 року№ 93-IV"Про статус депутатів місцевих рад" повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення депутату місцевої ради може бути здійснено відповідно Генеральним прокурором, заступником Генерального прокурора, керівником відповідної регіональної прокуратури.