Постанова
Іменем України
25 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 583/3295/19
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/816/627/20
Провадження № 51 - 6189 км 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів: Марчука О.П., Матієк Т.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Замкового І.А.,
прокурора Подоляка М.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні об`єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019200060000299 від 11 травня 2019 року, щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Охтирки Сумської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 16 вересня 2019 року за ст. 185 ч. 1 КК України до покарання у виді арешту на строк 2 місяці,
за ст. 185 ч. 3, ст. 126-1 КК України,
за касаційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні Жмурка С.В. на ухвалу Сумського апеляційного суду від 29 вересня 2020 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23 березня
2020 року ОСОБА_1 засуджено:
- за ст. 185 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
- за ст. 126-1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та взято його під варту в залі суду.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 вказано рахувати з часу затримання, а саме з 23 березня 2020 року.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 471 гривню 03 копійки процесуальних витрат за проведення судової товарознавчої експертизи.
Прийнято рішення щодо речових доказів
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінальних правопорушень за наступних обставин.
Так, ОСОБА_1 10 травня 2019 року приблизно о 07 годині 30 хвилин через незамкнені двері проник до приміщення сараю на території домоволодіння
ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2, звідки таємно викрав велосипед марки "Україна" вартістю 1333 гривень 34 копійки, чим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду на зазначену суму.
Того ж дня ОСОБА_1 приблизно о 13 годині знову проник до приміщення зазначеного сараю на території домоволодіння ОСОБА_2, звідки повторно таємно викрав чавунні дверцята від пічної плити та чавунну плиту ЧЛЗ "Прилуки" загальною вартістю 900 гривень 02 копійки, чим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду на зазначену суму.
Крім того, ОСОБА_1 02 червня 2019 року, 04 червня 2019 року, 06 червня
2019 року, 24 червня 2019 року, 13 липня 2019 року, 14 липня 2019 року, 15 липня 2019 року, 22 липня 2019 року та 13 жовтня 2019 року за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, ображав нецензурними словами свою матір ОСОБА_3, чим завдав шкоду її психічному здоров`ю, та вчинив адміністративні правопорушення. Постановами Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02 серпня 2019 року та 15 жовтня
2019 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 2 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту. 13 жовтня 2019 року щодо ОСОБА_4 було винесено попереджувальний припис. ОСОБА_1, будучи особою, яка раніше притягувалась до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім`ї, 21 жовтня 2019 року приблизно о 14 годині за місцем свого проживання, усвідомлюючи свою перевагу у фізичному розвитку та у молодому віці, діючи умисно та з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття в сім`ї, на ґрунті неприязних відносин, вчинив щодо своєї матері ОСОБА_3 дії психічного насильства, що виразилось в словесних образах нецензурною лайкою та демонстрації своєї фізичної переваги, тим самим завдав шкоду психічному здоров`ю потерпілої. Систематичні протиправні дії ОСОБА_1 призвели до психологічних страждань ОСОБА_3 та погіршення якості її життя, вона перебуває у пригніченому тривожному стані, потребує постійної медичної та психологічної допомоги, хоче захиститись від насильства сина.
Ухвалою Сумського апеляційного суду від 29 вересня 2020 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 за апеляційною скаргою прокурора змінено: постановлено вважати ОСОБА_1 засудженим за ст. 185 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 16 вересня 2019 року, більш суворим, призначеним вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23 березня 2020 року, ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Зараховано ОСОБА_1 у строк покарання повністю відбуте покарання за вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 16 вересня 2019 року у виді
2 місяців арешту.
Вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 за ст. 126-1 КК України скасовано, а кримінальне провадження в цій частині закрито на підставі ст. 284 ч. 1 п. 2 КПК України у зв`язку з відсутністю в діянні ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення.
У решті вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, рішення апеляційного суду про закриття кримінального провадження щодо
ОСОБА_1 за ст. 126-1 КК України незаконним та необґрунтованим. Зазначає, що дійсно ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім`ї щодо своєї пристарілої матері ОСОБА_3, за виключенням останнього епізоду від 21 жовтня 2020 року, вчинення якого свідчить про закономірну послідовність його протиправних дій та наявність тенденції до продовження такої поведінки, тобто має системний характер, а отже і підвищений ступінь небезпеки таких діянь, оскільки вони в глибшій мірі посягають на охоронювані законом права, свободи та законні інтереси потерпілої, формують для неї триваючий стан страждання, унеможливлюють її нормальне існування, що в свою чергу не охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 2 КУпАП. Указує на неправильність висновків апеляційного суду про порушення судом першої інстанції принципу "non bis in idem".
Заперечень на касаційну скаргу прокурора від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу обґрунтованою і просив її задовольнити.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, кваліфікація його дій та призначення покарання в цій частині у касаційній скарзі не оспорюються.
Доводи касаційної скарги про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону судом апеляційної інстанції є обґрунтованими.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Зі змісту положень ст. 418 ч. 2, ст. 419 КПК України вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи.
Мотивуючи своє рішення про закриття кримінального провадження щодо
ОСОБА_1 у частині за ст. 126-1 КК України, апеляційний суд зазначив, що за всі вчинені до 21 жовтня 2019 року правопорушення ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності і на нього було накладено адміністративне стягнення, а вчинення домашнього насильства 21 жовтня 2019 року не утворює складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, через відсутність обов`язкової ознаки об`єктивної сторони як систематичність, виходячи з принципу "non bis in idem". Зазначив, що в основу обвинувачення ОСОБА_1 за