Постанова
Іменем України
25 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 751/8489/18
провадження № 61-16668св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Чернігівська міська рада, ОСОБА_2,
третя особа - приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Белова Ольга Степанівна,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Чернігівської міської ради на постанову Чернігівського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Бечка Є. М., Бобрової І. О., Євстафіїва О. К.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Чернігівської міської ради, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, посилаючись на те, щоІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Чернігові померла її мати ОСОБА_3 . Враховуючи, що вона працює в Росії та характер роботи обмежує її у праві виїзду за кордон і унеможливлює приїзд в Україну, то вона як єдиний спадкоємець першої черги після смерті матері у встановлений законом шестимісячний строк, а саме 24 серпня 2016 року звернулася до однієї з нотаріальних контор Росії із заявою про прийняття спадщини, яку 26 серпня 2016 року надіслала в Україну рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Вона була позбавлена можливості відстежувати переміщення листа через мережу Інтернет, повідомлення про вручення поштового повідомлення не отримала, проте була впевнена, що прийняла спадщину, відклавши на невизначений строк її оформлення. Вважає, що неотримання її заяви відповідною нотаріальною конторою в Україні є поважною, істотною та об`єктивною причиною пропуску нею строку для подання заяви про прийняття спадщини, а тому існують всі підстави для визначення їй додаткового строку. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просила визначити їй додатковий строк тривалістю у два місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 13 червня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що позивач, відповідно до пункту 3.23 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, у встановлений законом строк надсилала на адресу Другої Чернігівської державної нотаріальної контори нотаріально посвідчену заяву про прийняття спадщини, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3, рішення про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зокрема про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусом не приймалося, а тому вимоги ОСОБА_1 щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є передчасними.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 13 червня 2019 року скасовано. Відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Задоволено позов ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю в два місяці з дня набрання цією постановою законної сили для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті її матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що позивач є донькою померлої ОСОБА_3 та спадкоємцем першої черги. Оскільки на час смерті матері вона не була зареєстрована і не проживала разом із спадкодавцем, але бажала прийняти спадщину, що підтверджується відповідною заявою, посвідченою 24 серпня 2016 року нотаріусом міста Москва Луговським К. А., відповідно до вимог, передбачених статтями 1269, 1270 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), вона звернулася в шестимісячний строк з дня відкриття спадщини до нотаріальної контори, проте з незалежних від неї причин її заява не була отримана та зареєстрована у Другій Чернігівській державній нотаріальній конторі. ОСОБА_2 є неналежним відповідачем в цій справі, оскільки він не має права на спадкування майна померлої ОСОБА_3 .
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.
У вересні 2019 року Чернігівська міська рада подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову Чернігівського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року, а рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 13 червня 2019 року залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що протягом двох років без поважних на те причин позивач не цікавилася врученням адресату направленого нею поштового відправлення. Навіть якщо припустити, що в листі була заява позивача про прийняття спадщини (хоча доказування не може гуртуватися на припущеннях), то знаючи про смерть матері, вона не здійснила жодних дій для реалізації свого права на прийняття та оформлення спадщини. Проживання та робота за кордоном не є поважною причиною для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Складні відносини між країнами не перешкоджають перевірці поштового відправлення через офіційний сайт пошти Росії. Надання відпустки - це право працівника, яке він може реалізовувати протягом трудової діяльності. Доказів відмови роботодавця в наданні відпустки позивачем не надано. Робота позивача в органах МВФ РФ є доказом того, що вона є юридично обізнаною особою, та наслідки пропуску строку для прийняття спадщини їй були відомі. Пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного або оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку. Покладання апеляційним судом на Чернігівську міську раду обов`язку зі сплати судового збору є неаргументованим, оскільки вона є формальним відповідачем і жодних прав позивача не порушила.
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, ухваленим відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Новозаводського районного суду міста Чернігова.
24 вересня 2019 року справа № 751/8489/18 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги).
Судами встановлено, що згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим 18 серпня 2016 року Чернігівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до якої входить квартира АДРЕСА_1 , а також грошові вклади, що зберігаються: у філії Чернігівського обласного управління Акціонерного товариства "Ощадбанк" із залишком коштів 12 647,25 грн та 4 024 грн; в Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк "ПриватБанк" - в сумі 36 979,71 грн; в обласному відділенні Публічного акціонерного товариства "Промінвестбанк" в місті Чернігові - в сумі 2 851,09 грн та 50 965 грн.
Позивач є дочкою померлої ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_3 дочка померлої ОСОБА_3 - ОСОБА_1 уклала шлюб із ОСОБА_5 та змінила прізвище на " ОСОБА_1 ".
Відповідач у справі ОСОБА_2, вважаючи себе спадкоємцем четвертої черги спадкування після смерті ОСОБА_3, звернувся до приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Белової О. С. із заявою про прийняття спадщини, на підставі чого було заведено спадкову справу № 3/2017, яка 13 лютого 2017 року була зареєстрована у Спадковому реєстрі за № 60233301.
Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 04 червня 2018 року у справі № 751/710/18, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 02 листопада 2018 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Чернігівської міської ради про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю з померлою ОСОБА_3, визнання права власності в порядку спадкування. Третіми особами у вказаній справі були зазначені ОСОБА_1 та приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Белова О. С.
Довідкою приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Белової О. С. від 07 листопада 2018 року підтверджується, що спадкова справа № 3-2017 закрита у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують родинні зв`язки ОСОБА_2 з померлою ОСОБА_3, та на підставі постанови Чернігівського апеляційного суду від 02 листопада 2018 року у справі № 751/710/18.
Згідно із заявою, посвідченою 24 серпня 2016 року нотаріусом міста Москви Луговським К. А., ОСОБА_1 повідомляла нотаріальну контору, що вона приймає спадщину, яка залишилася після смерті її матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заява була надіслана поштою, "заказним" листом без повідомлення про вручення, про що свідчить копія квитанції відділення поштового зв`язку № 11 ФГУП "Пошта Росії" міста Москви від 26 серпня 2016 року.
Листом Другої Чернігівської нотаріальної контори від 01 квітня 2019 року підтверджується, що при перевірці журналів реєстрації вхідних документів за період з 01 серпня по 28 грудня 2016 року та з 03 січня по 15 лютого 2017 року заява ОСОБА_1 про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 не надходила. Спадкова справа до майна померлої ОСОБА_3 у Другій Чернігівській нотаріальній конторі не заводилася.
Згідно з довідками начальника відділу МВС РФ по місту Ноябрську МВС Росії від 04 січня 2018 року № 1282-1 та № 1282-2 ОСОБА_1 працює на посаді слідчого організаційно-зонального відділення з 21 серпня 2006 року. В період з 01 серпня 2016 року по 04 січня 2018 року відпустка їй не надавалася.
Відповіддю Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 28 лютого 2019 року, наданою на запит місцевого суду, підтверджується, що відомостей про перетинання державного кордону України ОСОБА_1 в період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2019 року не виявлено.
Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.