Постанова
Іменем України
25 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 303/1464/20
провадження № 61-14966св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Управління освіти, молоді та спорту Мукачівської міської ради Закарпатської області,
третя особа - Мукачівська міська рада Закарпатської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року в складі колегії суддів: Бисага Т. Ю., Кожух О. А., Джуги С. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Управління освіти, молоді та спорту Мукачівської міської ради Закарпатської області, третя особа - Мукачівська міська рада Закарпатської області, про визнання незаконним та скасування наказу про припинення дії контракту та звільнення, поновлення на роботі, зобов`язання вчинити дії.
Позов обґрунтовано тим, що 30 серпня 2018 року ОСОБА_1 призначено на посаду директора Мукачівського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області, строком на 6 років з 30 серпня 2018 року до 30 серпня 2024 року, що підтверджується контрактом № 3/2018.
Рішенням 68 сесії 7-го скликання Мукачівської міської ради Закарпатської області від 28 листопада 2019 року № 1613 Мукачівська міська рада Закарпатської області вирішила реорганізувати шляхом поділу Мукачівський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області. Створити внаслідок поділу: Мукачівський заклад дошкільної освіти № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області та Мукачівський ліцей № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області. Встановити, що Мукачівський ліцей № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області та Мукачівський заклад дошкільної освіти № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області є правонаступниками майнових прав та обов`язків реорганізованого Мукачівського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області.
Листом від 05 грудня 2019 року № 692/01-35 ОСОБА_1 повідомлено, що дію контракту, укладеного між нею та Управлінням освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області, буде припинено на підставі пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) після завершення процедури реорганізації Мукачівського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області. Оскільки вищезазначеним листом порушувалися трудові права ОСОБА_1, остання відмовилась ознайомлюватися з ним під підпис, про що 10 грудня 2019 року складено відповідний акт.
Листом від 18 лютого 2020 року № 130/01-32 позивачу запропоновано вакантну посаду вчителя математики у Мукачівському ліцеї № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області, від якої вона 19 лютого 2020 року відмовилася.
Позивач звертала увагу на те, що незважаючи на той факт, що відмова від запропонованої їй посади відбулась тільки 19 лютого 2020 року, наказом Управління освіти, молоді та спорту Мукачівської міської ради Закарпатської області, від 18 лютого 2020 року № 49-к дію контракту від 30 серпня 2018 року № 3/2018 припинено та звільнено позивача з посади директора Мукачівського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області з 20 лютого 2020 року на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
У зв`язку з викладеним, позивач вважала, що наказ про звільнення є незаконним, оскільки під час реорганізації Мукачівського начально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області, не відбулося ані скорочення її посади, ані зміна повноважень та обов`язків по її посаді у правонаступника Мукачівського ліцею № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області.
Посилаючись на наведене, позивач просила визнати незаконним та скасувати наказ Управління освіти, молоді та спорту Мукачівської міської ради Мукачівської міської ради Закарпатської області від 18 лютого 2020 року № 49-к "Про припинення дії контракту від 30 серпня 2018 року № 3/2018" та звільнення ОСОБА_1 "; поновити ОСОБА_1 на посаді директора школи Мукачівського навчально-виховного комплексу № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області з 20 лютого 2020 року та зобов`язати Управління освіти, молоді та спорту Мукачівської міської ради Закарпатської області перевести ОСОБА_1 на посаду директора Мукачівського ліцею № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 червня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ Управління освіти, молоді та спорту Мукачівської міської ради від 18 лютого 2020 року № 49-к "Про припинення дії контракту від 30 серпня 2018 року № 3/2018" та звільнення ОСОБА_1 ". Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора школи Мукачівського навчально-виховного комплексу № 10 з 20 лютого 2020 року та зобов`язано Управління освіти, молоді та спорту Мукачівської міської ради перевести ОСОБА_1 на посаду директора Мукачівського ліцею № 10. Вирішено питання судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що звільнення працівника на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, у зв`язку з реорганізацією можливе лише у разі скорочення у цьому навчальному закладі чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями, а в даному спорі, скорочення чисельності штату не відбулось.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року апеляційну скаргу Управління освіти, молоді та спорту Мукачівської міської ради Закарпатської області задоволено. Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 червня 2020 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, апеляційний суд виходив з того, що звільнення позивача проведено відповідно до вимог трудового законодавства. При цьому питання щодо призначення безпосереднього керівника закладу загальної середньої освіти відноситься до дискреційних повноважень його засновника - Мукачівської міської ради Закарпатської області і вирішується виключно в порядку конкурсного відбору, що прямо передбачено спеціальним законодавством. Таким чином, зобов`язуючи Управління освіти, молоді та спорту Мукачівської міської ради Закарпатської області перевести позивача на посаду директора Мукачівського ліцею №10 Мукачівської міської ради Закарпатської області, суд першої інстанції допустив порушення, взявши на себе повноваження органу управління та засновника закладу щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції органу місцевого самоврядування.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Закарпатського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Як підставу касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме застосування норм права без врахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 21 червня 2019 року у справі № 665/1205/17 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).
Звертає увагу на те, що навчальний заклад, посаду директора в якому займала позивач, перетворено на два заклади освіти зі збереженням численності штату працівників.
Вказує на те, що відповідачем в порушення вимог частини третьої статті 49-2 КЗпП України, позивачу не було запропоновано іншу роботу одночасно з попередженням про наступне звільнення. Посада учителя математики Мукачівського ліцею № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області позивачу запропонована 19 лютого 2020 року, тоді як наказ про звільнення датований 18 лютого 2020 року.
У листопаді 2020 року Управління освіти, молоді та спорту Мукачівської міської ради Закарпатської області засобами поштового зв`язку надіслало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому зазначає про безпідставність її доводів та правильність висновків апеляційного суду про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Зазначає, що внаслідок реорганізації навчального закладу, на посаді директора якого працювала позивач, утворено два самостійні заклади. В даному випадку, посада директора реорганізованої юридичної особи - Мукачівського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-ІІI ступенів - дошкільний навчальний заклад" № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області підлягала скороченню, оскільки у новоутворених закладах визначено та затверджено нові штатні розписи, в тому числі, нові штатні одиниці, зокрема, посада директора дошкільного навчального закладу та посада директора ліцею. Посади директора комплексу у штатних розписах новостворених юридичних осіб не передбачено.
При цьому, керівні посади новоутворених закладів можуть обіймати особи, призначені лише за результатами конкурсного відбору, а не шляхом переведення із реорганізованого навчального закладу.
Так, Наказом Управління освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області від 11 грудня 2019 року № 219 оголошено проведення конкурсного відбору на заміщення вакантних посад керівників закладів загальної середньої освіти та затверджено склад комісії. ОСОБА_1 брала участь в зазначеному вище конкурсі, проте за результатами конкурсного відбору не була визнана його переможцем.
Таким чином, на думку відповідача, правильним є висновок апеляційного суду про відсутність правових підстав для поновлення позивача на посаді.
Вважає також безпідставними доводи касаційної скарги про неврахування апеляційним судом висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 21 червня 2019 року у справі № 665/1205/17, оскільки він зроблений за інших фактичних обставин справи.
Відповідач також не погоджується з доводами касаційної скарги про те, що позивачу не було запропоновано іншу роботу одночасно з попередженням про наступне звільнення, оскільки обов`язок з працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору. Позивача звільнено з посади 20 лютого 2020 року, а посада учителя математики Мукачівського ліцею № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області позивачу запропонована 18 лютого 2020 року, що не заперечувалось ОСОБА_1 під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі з підстав визначених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, витребувано з Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області матеріали вищезазначеної цивільної справи № 303/1464/20, встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова апеляційного суду - без змін, оскільки її прийнято з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30 серпня 2018 року ОСОБА_1 призначено на посаду директора Мукачівського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області, строком на 6 років з 30 серпня 2018 року до 30 серпня 2024 року, що підтверджується контрактом № 3/2018.
Рішенням 68 сесії 7-го скликання Мукачівської міської ради Закарпатської області від 28 листопада2019 року № 1613 Мукачівська міська рада вирішила реорганізувати шляхом поділу Мукачівський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області. Створити внаслідок поділу: Мукачівський заклад дошкільної освіти № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області та Мукачівський ліцей № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області. Встановити, що Мукачівський ліцей № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області та Мукачівський заклад дошкільної освіти № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області є правонаступниками майнових прав та обов`язків реорганізованого Мукачівського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області.