Постанова
Іменем України
25 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 541/2026/18
провадження № 61-6862св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 09 січня 2020 року в складі судді Куцин В. М. та постанову Полтавського апеляційного суду від 24 березня 2020 року в складі колегії суддів: Кривчун Т. О., Абрамова П. С., Чумак О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та просила визнати його батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з нього аліменти на сина в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову й до його повноліття; а також стягнути з нього аліменти на неї у розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову й до досягнення сином трьох років.
Позовні вимоги обґрунтувала тим, що з грудня 2015 року вона перебувала в близьких стосунках з ОСОБА_2, внаслідок яких у кінці жовтня 2017 року завагітніла. Відповідач не бажав народження дитини та наполягав на перериванні вагітності, однак вона вирішила народжувати, у зв`язку з чим з січня 2018 року будь-які відносини між ними припинилися.
ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила сина ОСОБА_3 . Відомості про батька дитини в свідоцтві про його народження були записані з її слів, оскільки відповідач заяву про батьківство не подав та висловлює сумніви щодо свого батьківства.
Зазначала, що на даний час вона з малолітнім сином проживає у місті Миргороді, будь-яких доходів, окрім соціальних виплат на утримання дитини, не має, а відповідач, який є батьком дитини, матеріальної допомоги на утримання сина та на її утримання не надає, хоча має таку можливість.
Посилаючись на викладене, просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 09 січня 2020 року позов задоволено частково.
Визнано ОСОБА_2 батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Внесено зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 № 889, складеного 02 серпня 2018 року Київським районним у місті Полтава відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, записавши батьком дитини ОСОБА_2 .
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого законодавством для дитини відповідного віку, починаючи з 12 вересня 2018 року до досягнення дитиною повноліття.
У задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів на ОСОБА_1 до досягнення дитиною трьох років відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Частково задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд виходив із того, що відповідачем було добровільно проведено аналіз ДНК, яким визначена ймовірність 99, 9999 % походження дитини від нього, та частково визнано позов про стягнення аліментів на сина. При цьому суд першої інстанції врахував ухилення відповідача від проведення призначеної судом судово-генетичної експертизи, у зв`язку з чим відповідно до статті 109 ЦПК України вважав, що наявні підстави для визнання батьківства та стягнення з відповідача аліментів на сина у заявленому позивачем розмірі.
Водночас суд першої інстанції не вбачав підстав для стягнення аліментів на позивача до досягнення дитиною трьох років, з огляду на те, що вона та відповідач не є подружжям.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 24 березня 2020 року рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 09 січня 2020 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення аліментів на неї до досягнення дитиною трьох років скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про часткове задоволення.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на неї у розмірі ⅙ частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 12 вересня 2018 року й до досягнення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років.
В іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновок суду першої інстанції про доведеність факту батьківства відповідача та стягнення з нього аліментів на сина є обґрунтованим та таким, що відповідає матеріалам справи.
Разом з цим суд апеляційної інстанції не погодився з висновком місцевого суду про відсутність підстав для стягнення аліментів на позивача до досягнення дитиною трьох років, оскільки за змістом частини другої статті 91 СК України жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, а тому з урахуванням вимог розумності та справедливості дійшов висновку про часткове задоволення цих вимог.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У квітні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України), просить скасуватирішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 09 січня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 24 березня 2020 року й передати справу на новий розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не повідомив його належним чином про дату, час і місце судового засідання, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування судових рішень, та в порушення вимог ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін.
Також зазначає, що суди попередніх інстанцій встановили обставини його батьківства на підставі неналежних доказів, оскільки копія висновку про біологічне батьківство від 28 листопада 2018 року не містить відомостей, які мають бути у висновку експерта відповідно до положень частини п`ятої статті 106 ЦПК України, а часткове визнання позову про стягнення аліментів на сина не може розцінюватися як факт визнання ним батьківства.
Окрім цього посилається на те, що визначаючи розмір аліментів на сина, суди безпідставно не взяли до уваги його щомісячні витрати на оренду квартири в місті Києві, а також його обов`язок утримувати непрацездатну бабу й сестру, яка має на утриманні малолітню дитину, у зв`язку з чим неправильно визначили їх розмір. До того ж зазначає, що суд апеляційної інстанції не мав правових підстав для стягнення з нього аліментів на позивача, оскільки вона не є його дружиною.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
14 липня 2020 року справа № 541/2026/18 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої й другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Полтаві народився ОСОБА_3, батьками якого записані: ОСОБА_4 (батько, відомості внесено відповідно до статті 135 СК України) та ОСОБА_1 (мати).