1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

Іменем України                                                                                                                                   


10 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 754/9842/19

провадження № 61-18782св19


Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:


головуючого -    Висоцької В. С.,

суддів: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,

Ткачука О. С.,


учасники справи:


позивач - ОСОБА_1,

відповідач -    Акціонерне товариство "Укрсоцбанк",

правонаступник відповідача    - Акціонерне товариство "Альфа-Банк",

відповідач - державний    реєстратор Алієв Гусейн Азіз Огли Комунального підприємства "Світоч" м. Києва,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 12 липня 2019 року, постановлену під головуванням судді Бабко В.В.,та на постанову Київського апеляційного суду від 11 вересня                                2019 року, ухвалену у складі колегії суддів:    Слюсар Т. А., Волошиної В. М., Мостової Г. І., усправі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Укрсоцбанк", державного реєстратора Алієва Гусейна Азіза Огли Комунального підприємства "Світоч" м. Києва про визнання дій протиправними та скасування    рішення державного реєстратора та скасування реєстраційного запису про право власності,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина


У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (надалі - АТ "Укрсоцбанк"), державного реєстратора Алієва Гусейна Азіза Огли Комунального підприємства "Світоч" м. Києва про визнання протиправними та скасування рішення державного реєстратора.

Під час провадження справи у суді першої інстанції представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відчуження на квартиру АДРЕСА_1, що належить АТ "Укрсоцбанк".

В обґрунтування заяви зазначено, що дії АТ "Укрсоцбанк" об`єктивно зумовлюють існування ризиків відчуження відповідачем майна, яке є предметом позовних вимог, а отже, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Протокольною ухвалою суду від 15 січня 2020 року за клопотанням представника позивача замінено відповідача Акціонерне товариство "Укрсоцбанк" на його правонаступника - Акціонерне товариство "Альфа Банк".

Короткий зміст судових    рішень


Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 12 липня 2019 року, залишеного без змін постановою Київського апеляційного суду від 11 вересня                              2019 року, заяву представника ОСОБА_1 задоволено.


Накладено арешт та заборону відчуження на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить АТ "Укрсоцбанк".


Судові рішення мотивовані тим, що неприйняття заходів забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання рішення суду в справі, а обраний вид заходів забезпечення позову є співмірним із предметом позовних вимог.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції та рух справи у суді касаційної інстанції

У жовтні 2019 року АТ "Укрсоцбанк" засобами поштового зв`язку надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 12 липня 2019 року та на постанову Київського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року поновлено                                                                                            АТ "Укрсоцбанк" строк на касаційне оскарження ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 12 липня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою та витребувано з Деснянського районного суду                                                  м. Києва матеріали цивільної справи №754/9842/19.

У листопаді 2019 року виділені матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги


Скаржник просив суд ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 12 липня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 вересня                                2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви    АТ "Укрсоцбанк" про забезпечення позову в повному обсязі.


Аргументи учасників справи

Доводи особи,    яка подала касаційну скаргу


Касаційна скарга мотивована тим, що    суди дійшли помилкових висновків    щодо того, що обраний вид заходів забезпечення позову є співмірним із предметом позовних вимог. Окрім того, судами не було встановлено    існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.


Судами не було вирішено питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення позову.


Доводи касаційної скарги є аналогічними доводам апеляційної скарги.


Доводи інших учасників справи


Позивач    подав відзив на касаційну скаргу, який мотивовано тим, що доводи касаційної скарги є надуманими та не ґрунтуються на вимогах закону та матеріалах справи.


Інші учасники справи не скористались своїм правом на подачу відзиву на касаційну скаргу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що 17 травня 2006 року між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сень-Силкою І.В. та зареєстрований в реєстрі за №1075, відповідно до якого ОСОБА_1 придбав квартиру АДРЕСА_2 .

17 травня 2006 року між АКБСР "Укрсоцбанк" (кредитор) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено кредитний договір №032/29-109К за умовами якого, кредитор надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 64560 доларів США, зі сплатою 12 процентів річних, з кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту до 16 листопада 2018 року. Кредит надано для придбання двокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

17 травня 2006 року між АКБСР "Укрсоцбанк" (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір                                № 02-10/1212, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сень-Силкою І.В. та зареєстрований в реєстрі за №1077, за умовами якого іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання всіх своїх зобов`язань за договором кредиту №032/29-109К від 17.05.2006 року нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що державний реєстратор Комунального підприємства "Світоч" м. Києва Алієв Гусейн Азіз Огли прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24 січня 2019 року, індексний номер 45204179, згідно з яким здійснено державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 за АТ "Укрсоцбанк" ( том 1, а.с.22,23).

08 липня 2019 року АТ "Укрсоцбанк"    було направлено ОСОБА_1 письмову вимогу виселення всіх мешканців зі спірної квартири    (том 1, а.с.52).

АТ "Укрсоцбанк" не надало суду доказів та розрахунків можливих збитків, які він може понести    у зв`язку із забезпеченням позову.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду


Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає    частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.


Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права


Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.


Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.


У частині другій статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.


Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.


Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).


................
Перейти до повного тексту