Постанова
Іменем України
11 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 569/3149/15-ц
провадження № 61-6474св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Ткачука О. С.,
учасники справи:
стягувач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
боржник - ОСОБА_1,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 02 жовтня 2019 року у складі судді Смолій Л. Д. та на постанову Рівненського апеляційного суду від 05 березня 2020 року у складі колегії суддів: Шимківа С. С., Боймиструка С. В., Гордійчук С. О., у справі за заявою акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", боржник - ОСОБА_1, про видачу дубліката виконавчого листа,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог заяви про видачу дубліката виконавчого листа
У серпні 2019 року акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа у справі № 569/3149/15-ц за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заява мотивована тим, що заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 12 червня 2015 року задоволено позов АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 та стягнуто із відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 37 719,49 дол США, що за курсом НБУ станом на
15 січня 2015 року становить 594 836,43 грн, та судовий збір у розмірі 3 654,00 грн.
На підставі вказаного судового рішення було видано виконавчий лист, який перебував на примусовому виконанні у Рівненському міському відділі ДВС ГТУЮ у Рівненській області.
Із відповіді Рівненського міського відділу ДВС ГТУЮ у Рівненській області № 60219 від 23 липня 2019 року заявник дізнався про те, що державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу та направлено 26 січня 2018 року з оригіналом виконавчого документа на адресу
АТ КБ "ПриватБанк".
Разом із тим, банк посилався на те, що в ході пересилки поштове відправлення було втрачене, у зв`язку з чим втрачено і виконавчі листи, на виконанні у ДВС вони не перебувають.
З урахуванням зазначених обставин, АТ КБ "ПриватБанк" просило видати дублікат виконавчого листа у справі № 569/3149/15-ц.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 02 жовтня 2019 року, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 05 березня 2020 року, заяву задоволено.
Видано дублікат виконавчого листа № 569/3149/15-ц у справі за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Задовольняючи заяву про видачу дубліката виконавчого листа, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, посилаючись на п. 17.4 Перехідних Положень ЦПК України, виходив із того, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат.
З урахуванням того, що виконавчий лист у справі № 569/3149/15-ц був втрачений під час направлення виконавчого документа стягувачу, суди першої та апеляційної інстанцій вважали за необхідне заяву задовольнити та видати дублікат виконавчого листа, оскільки вказані дії є необхідними для завершення судового провадження та виконання судового рішення, що набрало законної сили.
Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний суд, крім того, зазначив, що доводи апеляційної скарги боржника та посилання на порушення, допущені судом першої інстанції, правильності висновку суду по суті розгляду заяви про видачу дубліката не спростовують.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
02 квітня 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, підписану представником Беруном Р. В., на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 02 жовтня 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 05 березня 2020 року, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з Рівненського міського суду Рівненської області.
У червні 2020 року справа № 569/3149/15-ц надійшла до Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Як на підставу скасування оскаржуваних судових рішень, ОСОБА_1 посилається на порушення судами норм процесуального права.
Зокрема, розгляд справи судами було проведено без повідомлення ОСОБА_1 про час, дату та місце розгляду справи, що свідчить про порушення її права на доступ до суду.
Крім того, судами не встановлена втрата виконавчого листа та поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання. Оскільки з моменту повернення виконавчого листа стягувачу (26 січня 2018 року) до звернення з заявою про видачу дубліката пройшло півтора роки, відсутні підстави для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа.
В ухвалі Верховного Суду від 28 квітня 2020 року про відкриття касаційного провадження вказано, що касаційна скарга подана у передбачений статтею
390 ЦПК України строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.
Доводи інших учасників справи
У червні 2020 року АТ КБ "ПриватБанк" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Відзив мотивовано безпідставністю доводів касаційної скарги, які не спростовують вмотивованих та законних висновків судів першої та апеляційної інстанцій, які, встановивши, що виконавчий лист було втрачено, обґрунтовано вважали наявними підстави для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого листа.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що на примусовому виконанні у Рівненському міському відділі ДВС ГТУЮ у Рівненській області перебувало виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 569/3149/15-ц від 30 вересня 2015 року, виданого Рівненським міським судом про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором у розмірі 37 719,49 дол США, що за курсом НБУ станом на 15 січня 2015 року становить 594 836,43 грн, та судового збору у розмірі 3 654,00 грн. (а. с. 31, 36)
26 січня 2018 року виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі пункту 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження". Постанову про повернення виконавчого документа та виконавчий документ направлено стягувачу. (а. с. 35)
Під час направлення виконавчого документа стягувачу виконавчий документ було втрачено.
06 серпня 2019 року АТ КБ "ПриватБанк" звернулося із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів. (а. с. 34)
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ"
№ 460-ІХ від 15 січня 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги у межах та з підстав касаційного перегляду, вивчивши аргументи, викладені у відзиві, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Щодо порушення апеляційним судом норм процесуального права щодо неповідомлення про дату, час і місце розгляду справи
Як на підставу касаційного скасування оскаржуваних судових рішень ОСОБА_1 посилається на порушення її права доступу до суду, оскільки судовий розгляд проведено без належного повідомлення її, як боржника, про час, дату та місце судового розгляду.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово вказував, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2),
№ 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).
Право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на "усне слухання". Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип та було б позбавлене сенсу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість брати участь у ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).
Згідно частиною третьою статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом із копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Частиною п`ятою статті 130 ЦПК України передбачено, що вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення 22 лютого
2020 року представник ОСОБА_1 - Берун Р. В. отримав ухвалу про призначення справи до судового розгляду на 05 березня 2020 року.
Відповідно до протоколу судового засідання та технічної фіксації судового засідання від 05 березня 2020 року справа була розглянута апеляційним судом за участю представника ОСОБА_1 - Беруна Р. В .
Про наявність повноважень адвоката Беруна Р. В. на представлення інтересів
ОСОБА_1 в Рівненському апеляційному суді свідчить ордер серії ВК № 1003545
(а. с. 57). Проти повноважень свого адвоката боржник не заперечує.