ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 904/4579/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Пєскова В. Г.
розглянув у порядку письмового провадження матеріали касаційної скарги Дніпровської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.05.2020
у складі колегії суддів: Подобєда І. М. (головуючого), Широкобокової Л. П., Орєшкіної Е. В.
та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2020
у складі судді Новікової Р. Г.
у справі за позовом Дніпровської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області
до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат"
про стягнення збитків в розмірі 106 287 грн 12 коп.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У жовтні 2019 року Дніпровська селищна рада Верхньодніпровського району Дніпропетровської області звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат" про стягнення 106 287,12 грн збитків.
2. Позивач обґрунтував позовні вимоги посиланням на обставини, які вказують про порушення відповідачем вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" через ухилення останнього від пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.
3. За твердженням позивача неправомірна бездіяльність відповідача щодо участі в створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, а саме не звернення останнього до Дніпровської селищної ради та не укладення договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт Дніпровське у зв`язку з реконструкцією належних відповідачу споруд, які розміщені в межах території цього населеного пункту, позбавило позивача права отримати відповідну суму коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту, що стало підставою для стягнення в судовому порядку збитків у сумі 106 287,12 грн.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
4. В газеті "Придніпровський комунар" № 25 від 18.05.2011 та № 26 від 10.04.2012 публікувалось оголошення Публічного акціонерного товариства "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат" (далі також - ПрАТ "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат") про намір провести реконструкцію існуючої дільниці відвантаження паток в автотранспорт.
5. Листом № 359-02-12 від 16.05.2012 Дніпровська селищна рада Верхньодніпровського району Дніпропетровської області повідомила відповідача про відсутність зауважень з боку громадськості щодо проведення реконструкції об`єкта після публікації заяви підприємства в газеті "Придніпровський комунар" № 26 від 10.04.2012.
6. 14.03.2012 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області було зареєстровано декларацію ПрАТ "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат" про початок виконання будівельних робіт. Об`єкт будівництва - реконструкція існуючої дільниці відвантаження паток в автотранспорт, категорія складності ІІ.
7. Декларація про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, зареєстрована Центром надання адміністративних послуг Дніпропетровської міської ради 03.06.2016 за № ДП08212037706.
8. У пункті 22 цієї Декларації відповідач вказав, що сплата пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури не потребується відповідно до частини другої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
9. Дніпровською селищною радою Верхньодніпровського району Дніпропетровської області на адресу ПрАТ "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат" були направлені листи № 508-02-15 від 02.07.2019 та № 582-02-15 від 30.07.2019, в яких повідомлялось про те, що селищній раді стало відомо про будівництво та завершення об`єкта "Реконструкція існуючої дільниці відвантаження паток в автотранспорт" з декларацій про початок виконання будівельних робіт № ДП 08212037706 та про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності.
10. У означених вище листах Дніпровською селищною радою вказувалось, що підприємством внесені до Декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ДП 142161540686 відомості, що не відповідають дійсності (недостовірні відомості), а саме відомості про відсутність необхідності в укладенні договору про сплату пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури та відповідно про відсутність обов`язку щодо їх сплати. Враховуючи вимоги частини восьмої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" селищна рада просила підприємство звернутися до неї для вирішення питання укладення договору про пайову участь та надати документи, що підтверджують вартість будівництва, з техніко-економічними показниками.
11. ПрАТ "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат" отримало останній лист Дніпровської селищної ради 31.07.2019, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 6165000052490.
12. Відповідно до пункту 20 Декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ДП 142161540686 кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією становить 2 657 178,00 грн.
13. За розрахунком Комісії з розрахунку пайової участі замовника у розвитку інфраструктури Дніпровської територіальної громади при виконкомі селищної ради на підставі наявної інформації з Декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ДП 142161540686, керуючись підпунктом а) пункту 3.2. Порядку пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної соціальної інфраструктури Дніпровської територіальної громади, затвердженого рішенням Дніпровської селищної ради від 03.10.2012 №135-22/VІ, розмір пайової участі ПрАТ "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат" у розвитку інфраструктури смт Дніпровське складає 106 287,12 грн.
14. У пункті 13 Декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ДП 142161540686 в графі "Інформація про документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою" зазначено, що об`єкт знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 1221055400:01:006:0051.
15. Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1211539642019 від 22.11.2019 цю земельну ділянку віднесено за категорією земель до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; цільове призначення - 11.02. Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; вид використання земельної ділянки - для обслуговування проммайданчика. Місцем розташування (адміністративно-територіальна одиниця) земельної ділянки з кадастровим номером 1221055400:01:006:0051 є Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, Дніпровська селищна рада, форма власності земельної ділянки площею 64,3267 га - державна.
16. Управління Держгеокадастру у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області повідомило, що земельна ділянка з кадастровим номером 1221055400:01:006:0051 знаходиться за межами населеного пункту (лист від 05.02.2016 № БП-49/0-115/6-16). Аналогічні відомості надано листами Відділу у Верхньодніпровському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 461/0/193-18 від 12.03.2018, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 29-4-0.221-7875/2-19 від 18.10.2019.
17. До матеріалів справи долучено Науково-технічну документацію по формуванню території Дніпровської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області (Проект формування), виконану Дніпропетровською філією Інституту землеустрою Української академії аграрних наук у 1996 році, на 5 сторінці якої міститься Таблиця 1, що відображає склад земель за землекористувачами та землевласниками. В пункті 5.1. Таблиці зазначено, що АТ "Дніпровський КПК" має в користуванні 157,1 га, колонка "в т.ч. в населеному пункті" даних не містить. На 21 аркуші Проекту формування міститься Таблиця "Розроблена відомість земель та їх розподіл по землекористувачам, власникам землі і угіддях в межах населених пунктів". В колонці "назва власників землі та землекористувачів" назва АТ "Дніпровський КПК" відсутня.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
18. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2020 у справі № 904/4579/19 в задоволенні позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Дніпровської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області на користь ПрАТ "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат" витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
19. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.05.2020 апеляційну скаргу Дніпровської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ПрАТ "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат" задоволено. Мотивувальну частину рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2020 у справі № 904/4579/19 змінено, виклавши в редакції цієї постанови суду. В резолютивній частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2020 у справі № 904/4579/19 залишено без змін.
20. Мотивуючи це рішення апеляційний суд вказав, що станом на день введення об`єкта в експлуатацію, як і на час розгляду справи, земельна ділянка, на території якої була здійснена забудова (реконструкція об`єкта), знаходиться за межами населеного пункту, що відповідно звільняє замовника (забудовника) від обов`язку укладати договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та сплачувати відповідні пайові внески.
21. Відтак, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Дніпровської селищної ради Верхньодніпровського району з підстав відсутності в діях (бездіяльності) ПрАТ "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат" складу правопорушення, оскільки відповідачем було здійснено реконструкцію об`єкта, який знаходиться за межами населеного пункту смт Дніпровське, що виключає обов`язок забудовника сплачувати пайовий внесок на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
22. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій Дніпровська селищна рада Верхньодніпровського району Дніпропетровської області звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.05.2020 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2020, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
23. Дніпровська селищна рада Верхньодніпровського району Дніпропетровської області посилається на пункт 1 частини другої статті 287, частину третю статті 310 ГПК України та стверджує, що суди попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень неправильно застосували норми процесуального і матеріального права, відмовляючи у задоволенні позову, оскільки:
- апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що земельна ділянка, на території якої була здійснена забудова (реконструкція об`єкта), знаходиться за межами населеного пункту, позаяк не здійснив всебічного дослідження доказів та не врахував висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 03.03.2020 у справі № 367/6388/16-а за яким, якщо межі населених пунктів не встановлені у порядку, визначеному Земельним кодексом України, судам належить виходити з фактичних меж населених пунктів;
- судам належало врахувати висновок, викладений Верховним Судом постанові від 16.01.2019 у справі № 362/75/17 про відсутність підстав для застосування позовної давності до позовних вимог щодо визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та стягнення пайового внеску;
- судом апеляційної інстанції не було враховано всіх обставин справи, що мають значення для вирішення спору, зокрема: щодо фактичного місцезнаходження реконструйованого об`єкта в центрі смт Дніпровське, а також не надано належної оцінки всім доказам, поданим позивачем.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
(ПрАТ "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат")
24. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить у її задоволенні відмовити, посилається на правильність висновків суду апеляційної інстанції та стверджує, зокрема, що:
- наявними у справі доказами беззаперечно підтверджується, що земельна ділянка на якій розміщений реконструйований об`єкт знаходиться поза межами смт Дніпровське, що звільняє замовника (забудовника) від обов`язку укладати договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та сплачувати відповідні пайові внески;
- з огляду на фактичні обставини та наявну судову практику, до вимог позивача, навіть у разі їх обґрунтованості, належить застосувати позовну давність.
25. Також, у відзиві відповідач просив покласти на Дніпровську селищну раду Верхньодніпровського району Дніпропетровської області судові витрати в сумі 10 000,00 грн за надання професійної правничої допомоги у касаційному провадженні згідно з договором укладеним між ПрАТ "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат" та Адвокатським об`єднанням "Біднягін і партнери" про надання правової (правничої) допомоги № 03-02/01 від 03.02.2020.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
26. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
27. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
28. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
29. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій
30. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-XI "Про внесення змін до ГПК України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження судових рішень.
31. Цим Законом від 15.01.2020 № 460-XI законодавець звузив критерії допустимості, які дозволяють звернутися до Верховного Суду з касаційною скаргою, встановивши конкретні випадки, в яких рішення судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку.
32. До того ж, частиною першою статті 300 ГПК України у редакції Закону від 15.01.2020 № 460-XI визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
33. Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
34. Верховний Суд враховує, що судовими рішеннями у подібних правовідносинах є такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Аналогічний висновок викладено, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 20.06.2018 у справі № 755/7957/16-ц, від 26.06.2018 у справі № 2/1712/783/2011, від 26.06.2018 у справі № 727/1256/16-ц, від 04.07.2018 у справі № 522/2732/16-ц, від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц.
35. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
36. Отже, наявність передумов для реалізації скаржником права ініціювати касаційний перегляд судових рішень з підстав наведених у пунктах 1-3 частини другої статті 287 ГПК України перебуває в залежності від встановлення сукупності таких складових елементів (критеріїв) як подібність предмета спору (заявлених вимог), підстав позову (вимог), змісту позовних вимог, встановлених судами фактичних обставин та наявності однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин.
37. Визначальна відмінність предмета розгляду (предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог) у справі, що переглядається в касаційному порядку, та у постановах Верховного Суду, на які посилається касант обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, однаково як і не подібність правовідносин у таких справах за будь-яким іншим із зазначених вище критеріїв, не дає підстав для касаційного оскарження в розумінні пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України
38. За змістом касаційної скарги вбачається, що обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України Дніпровська селищна рада Верхньодніпровського району Дніпропетровської області стверджує, що суди не врахували висновків, викладених у постановах Верховного Суду:
- від 03.03.2020 у справі № 367/6388/16-а за яким, якщо межі населених пунктів не встановлені у порядку, визначеному Земельним кодексом України, судам належить виходити з фактичних меж населених пунктів;
- від 16.01.2019 у справі № 362/75/17 про відсутність підстав для застосування позовної давності до позовних вимог щодо визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та стягнення пайового внеску.
39. Відтак, надаючи оцінку зазначеній Дніпровською селищною радою Верхньодніпровського району Дніпропетровської області підставі касаційного оскарження за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України та її обґрунтуванню, суд касаційної інстанції враховує таке.
40. У даній справі (№ 904/4579/19) предметом розгляду є вимога органу місцевого самоврядування до замовника будівництва про стягнення збитків, завданих внаслідок незвернення відповідача до позивача щодо укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та несплатою такого пайового внеску відповідно до вимог частин першої-п`ятої, дев`ятою статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
41. Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог органу місцевого самоврядування, позаяк застосувавши до спірних правовідносин положення статей 19, 31, 64 Земельного кодексу України, статті 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр", статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 12 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, пунктів 3, 16, 18, 19, 22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, дійшов висновку, що земельна ділянка, на території якої відповідачем була здійснена забудова (реконструкція об`єкта), знаходиться за межами населеного пункту, що відповідно звільняє замовника (забудовника) від обов`язку укладати договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та сплачувати відповідні пайові внески.
42. Водночас у адміністративній справі № 367/6388/16-а суд розглянув позов заступника керівника місцевої прокуратури в інтересах держави до міської ради про визнання протиправними і скасування рішень цього органу місцевого самоврядування щодо розробки детального плану території забудови та про затвердження детального плану території забудови, мотивований тим, що вказані земельні ділянки мають цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, а тому віднесення їх згідно з оскаржуваним рішенням до території житлової та громадської забудови є незаконним.
43. Верховний Суд постановою від 03.03.2020 направив справу № 367/6388/16-а на новий розгляд, позаяк застосувавши приписів частин четвертої, шостої статті 9 Закону України "Про державний земельний кадастр", статті 173, частини 1 статті 174 Земельного кодексу України дійшов висновку про помилковість підходу судів попередніх інстанцій, які з`ясовували питання щодо належності спірних земельних ділянок до території міста на підставі розшифровки перших десяти знаків кадастрових номерів цих земельних ділянок.
44. Відтак, суд касаційної інстанції акцентував, якщо межі населених пунктів не встановлені у порядку, визначеному Земельним кодексом України, судам належить виходити з фактичних меж населених пунктів. Відсутність реалізації компетентними органами своїх повноважень щодо встановлення меж міста не свідчить про фактичну відсутність таких меж. Питання в межах якого населеного пункту розташовані спірні земельні ділянки судам належить з`ясувати на підставі належних і допустимих доказів.
45. Отже, зазначений касантом висновок у справі № 367/6388/16-а стосується передусім загальних підходів до оцінки належності і допустимості доказів при з`ясуванні питання в межах якого населеного пункту розташовані спірні земельні ділянки, та сам по собі не може бути покладений у спростування висновків апеляційного суду у даній справі, позаяк вони ґрунтуються на оцінці судом іншої сукупності доказів та за іншого предмета доказування.
46. Відтак, спірні правовідносини у справі, яка переглядається в касаційному порядку, та у адміністративній справі № 367/6388/16-а не є подібними, оскільки у них є різними предмет розгляду (предмет спору, підстави позову та зміст позовних вимог), встановлені судами фактичні обставини справи, що сформували зміст спірних правовідносин, та їх матеріально-правове регулювання, що не дає підстав для застосування зазначеного касантом висновку у цій справі для цілей касаційного оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанцій у справі № 904/4579/19.
47. Стосовно посилання касанта на висновок, викладений судом касаційної інстанції у постанові від 16.01.2019 у справі № 362/75/17 колегія суддів Верховного Суду зауважує таке.
48. За змістом частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у визначених цією нормою випадках, зокрема якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1).
49. Таким чином, підставою касаційного оскарження за цим пунктом може бути застосування апеляційним судом у оскаржуваному рішенні норми права без урахування такого висновку Верховного Суду, який є актуальним саме на час касаційного оскарження.