ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 908/3326/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Дроботової Т.Б., Чумака Ю.Я.
за участю секретаря судового засідання - Дерлі І.І.
за участю представників сторін:
позивача - не з`явився,
відповідача-1 - Гришко І.І.,
відповідача-2 - не з`явився,
третьої особи - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Фізичної особи-підприємця Гургури Галини Валентинівни
про ухвалення додаткового рішення
до постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2021
за позовом Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області
до: 1. Фізичної особи-підприємця Гургури Галини Валентинівни,
2. Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Головне управління Державної казначейської служби у Запорізькій області
про визнання недійсним договору,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.04.2020 у справі №908/3326/19 відмовлено у задоволенні позову.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2020 у справі №908/3326/19 змінено мотивувальну частину вищезазначеного рішення місцевого господарського суду.
Постановою Верховного Суду від 21.01.2021 судові рішення попередніх інстанцій залишено без змін.
05.02.2021 Фізична особа-підприємець Гургура Галина Валентинівна звернулася безпосередньо до Касаційного господарського суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у цій справі щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу та просить поновити строк на подання доказів вказаних витрат.
Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції у запереченнях на вищезазначену заяву вказує на відсутність правових підстав для її задоволення, оскільки докази фактичного понесення витрат на правову допомогу подані заявником подані поза межами строку, встановленого частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Додатково зазначає, що взаємодія адвоката із його довірителем не повинна впливати на добросовісне ставлення до виконання своїх процесуальних обов`язків.
Дослідивши заяву Фізичної особи-підприємця Гургури Галини Валентинівни про стягнення судових витрат у справі та заперечення на них, судова колегія вважає, що вказана заява не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з вимогами статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
Частиною першою статті 124 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (частина друга 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України).
Поряд з цим, згідно з вимогами частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Таким чином, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
Водночас, на відміну від розгляду справи (в порядку загального провадження) в суді першої та апеляційної інстанцій (стаття 218, частина сьома статті 270 Господарського процесуального кодексу України), судове засідання в яких має стадію судових дебатів, розгляд справи в судовому засіданні в суді касаційної інстанції, за змістом статті 301 Господарського процесуального кодексу України, не передбачає проведення судових дебатів.
Отже, якщо справа в суді касаційної інстанції розглядається з повідомленням учасників справи, заява про відшкодування судових витрат в суді касаційної інстанції, за винятком витрат щодо сплаченого нею судового збору, має бути зроблена до закінчення проведення судового засідання в цьому суді, а відповідні докази - надані цією стороною або до закінчення судового засідання, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення касаційним судом.
Поряд з цим, надані Суду 05.02.2021 копії рахунку-фактури №АО-0000173 від 03.12.2020, акта №АО-0000173 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.01.2021, виписки банку про рух коштів за інтервал дат по контрагентах, опису наданих послуг адвокатом в "адміністративній" справі №908/3326/19, договору про надання правової допомоги №05/04-18 від 05.04.2018, подані з порушенням строку визначеного частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Водночас, заявником завлено клопотання про поновлення строку на подання доказів понесених скаржником витрат на професійну правничу допомогу.