ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 904/349/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,
секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Приватного акціонерного товариства "Агра" - Іванової Т.М.,
Дніпровської міської ради -Олійник Ю.М.,
Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - не з`явився,
Управління Державної казначейської служби України
у Соборному районі м. Дніпра - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпровської міської ради
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.10.2020 (у складі колегії суддів: Білецька Л.М. (головуючий), Верхогляд Т.А., Коваль Л.А.)
та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2020 (суддя Юзіков С.Г.) (із урахуванням ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2020 про виправлення описки)
у справі № 904/349/19
за позовом Приватного акціонерного товариства "Агра"
до Дніпровської міської ради,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Управління Державної казначейської служби України у Соборному районі м. Дніпра,
про стягнення 1 054 103,77 грн,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2019 року Приватне акціонерне товариство "Агра" (далі - ПрАТ "Агра") звернулося до суду з позовом до Дніпровської міської ради (далі - Дніпровська міськрада) про стягнення нарахованих і сплачених внаслідок незаконної бездіяльності відповідача 1 054 103,77 грн орендної плати за користування земельною ділянкою.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що тривала, незаконна бездіяльність органу місцевого самоврядування у вирішенні питання припинення права позивача на користування земельною ділянкою за договором оренди від 22.05.2014 призвела до порушення прав позивача та заподіяння йому шкоди.
Ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2019 до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача залучено Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС), Управління Державної казначейської служби України у Соборному районі м. Дніпра (далі - Управління ДКС).
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.08.2019, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 13.02.2020 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.08.2019 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2019 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2020 (із урахуванням ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2020 про виправлення описки), залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.10.2020, позов задоволено. Стягнуто з Дніпровської міськради на користь ПрАТ "Агра" шкоду в розмірі 1 054 103,77 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у листопаді 2020 року Дніпровська міськрада подала касаційну скаргу, у якій (із урахуванням нової редакції касаційної скарги), посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), просила скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.01.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 904/349/19 за касаційною скаргою Дніпровської міськради з підстави, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 10.02.2021.
ПрАТ "Агра" у відзиві на касаційну скаргу Дніпровської міськради зазначило про правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, тому просило залишити оскаржені судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ГУ ДФС, Управління ДКС наданим їм процесуальним законом правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористалися.
ГУ ДФС, Управління ДКС в судове засідання своїх представників не направили, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином, із заявами до суду про відкладення розгляду справи з зазначенням будь-яких поважних причин неможливості явки їхніх представників у судове засідання або з клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до частини 4 статті 197 ГПК не зверталися.
Ураховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії", те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності зазначених представників.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
При вирішенні справи судами встановлено, що 22.05.2014 на підставі рішення Дніпропетровської міськради від 25.12.2013 № 187/45 між Дніпропетровською міськрадою (орендодавець) та ПрАТ "Агра" (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендарю надано в строкове платне користування на 5 років земельну ділянку загальною площею 3,5748 га, кадастровий номер 1210100000:03:005:0022, яка знаходиться за адресою: просп. Праці - вул. Стартова (Жовтневий район), для проєктування та будівництва торговельно-виробничого та складського комплексу.
За змістом пункту 11.1 орендна плата вноситься орендарем незалежно від результатів його діяльності на банківський рахунок Дніпропетровської міськради, який попередньо в письмовій формі уточнюється орендарем щорічно, на початку бюджетного року
Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку (пункт 34 договору).
У пункті 35 договору визначено, що його дія припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря; інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 36 дія цього договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
За умовами пункту 37 договору розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається.
За актом приймання-передачі від 22.05.2014 зазначена земельна ділянка передана орендодавцем орендарю.
Також судами встановлено, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2017 у справі № 904/7057/17, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 та постановою Верховного Суду від 12.04.2018, задоволено позов ПрАТ "Агра" до Дніпровської міськради та розірвано договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,5748 га, розташованої за адресою: просп. Праці - вул. Стартова (Жовтневий район), укладений 22.05.2014 між сторонами у справі. Визнано незаконною бездіяльність Дніпровської міськради щодо припинення права ПрАТ "Агра" користування цією земельною ділянкою.
У справі № 904/7057/17 судами встановлено, що 25.07.2016 ПрАТ "Агра" звернулося до міського голови м. Дніпропетровська з клопотанням № 119, яке було отримано відповідачем 25.07.2016 за вх. № 36/4196, та просило припинити право користування зазначеною земельною ділянкою, а після прийняття рішення міської ради укласти відповідну цивільно-правову угоду в сфері земельних відносин.
Це клопотання ПрАТ "Агра", незважаючи на неодноразові звернення позивача, тривалий час не мало будь-якого вирішення зі сторони відповідача.
Згодом ПрАТ "Агра" засобами поштового зв`язку направило на адресу Дніпровської міськради заяву від 07.06.2017 № 99, в якій повторно просило припинити право користування зазначеною земельною ділянкою на підставі добровільної відмови від права користування земельною ділянкою згідно з пунктом "а" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України (далі - ЗК). Зазначену заяву отримано відповідачем 12.06.2017, про що свідчить поштове повідомлення № 4900053711508.
Також судами установлено, що за весь цей час ПрАТ "Агра" сплачувало орендну плату за земельну ділянку, яка фактично товариством не використовувалася.
Суд першої інстанції, з яким погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, задовольняючи позовні вимоги у справі № 904/7057/17, виходив із того, що орендар добровільно відмовився від права користування орендованою земельною ділянкою, про що належним чином повідомив орендодавця; законодавством та умовами договору передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди на вимогу однієї із сторін договору; однак відповідач у встановленому порядку питання щодо припинення цього договору не вирішив; неприйняття Дніпровською міськрадою рішення за зверненням позивача протягом тривалого часу без будь-яких поважних причин є незаконною бездіяльністю цього органу місцевого самоврядування.
Також у справі № 904/349/19, яка розглядається, судами попередніх інстанцій установлено, що Дніпровською міськрадою рішення № 164/25 про припинення права користування земельною ділянкою прийнято 11.10.2017.
29.12.2017 на підставі рішення Дніпровської міськради від 11.10.2017 № 164/25 між Дніпровською міськрадою та ПрАТ "Агра" укладено договір про розірвання договору оренди землі від 22.05.2014. У пункті 7 цього договору зазначено, що право оренди земельної ділянки припиняється з моменту державної реєстрації припинення цього права.
Предметом позову у справі № 904/349/19 є вимога ПрАТ "Агра", заявлена до Дніпровської міськради, про стягнення нарахованих і сплачених внаслідок незаконної бездіяльності відповідача 1 054 103,77 грн орендної плати за користування земельною ділянкою, обґрунтована, зокрема, положеннями статей 22, 1174 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та обставинами незаконної бездіяльності Дніпровської міськради щодо припинення права позивача на користування земельною ділянкою, встановленими судовим рішенням у справі № 904/7057/17, що набрало законної сили, чим порушено право позивача на добровільну відмову від права користування земельною ділянкою та, як наслідок, завдано шкоди (збитків) у виді сплати орендної плати за землю на підставі договору оренди землі від 22.05.2014 за період з 15.08.2016 по 29.12.2017 у розмірі 1 054 103,77 грн.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, з огляду на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 13.02.2020 у цій справі, та встановлені фактичні обставини справи погодився з висновками місцевого суду щодо наявності правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, оскільки незаконна бездіяльність Дніпровської міськради, зокрема, необґрунтовано тривалий розгляд клопотання ПрАТ "Агра" про розірвання договору оренди землі, надає позивачу право відповідно до статті 1173 ЦК на відшкодування шкоди, завданої незаконною бездіяльністю органу місцевого самоврядування, а саме: нарахування та внесення орендної плати на підставі договору оренди землі від 22.05.2014 за період з 15.08.2016 по 29.12.2017 у розмірі 1 054 103,77 грн.
У поданій касаційній скарзі Дніпровська міськрада зазначає, що судами попередніх інстанцій при вирішенні справи порушено норми процесуального права щодо законності та обґрунтованості судового рішення, неправильно застосовано (не застосовано) частину 3 статті 653 ЦК, частину 5 статті 188 Господарського кодексу України (далі - ГК), щодо питання застосування яких у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду у випадку, коли сторона договору вимагає повернення орендної плати, сплаченої за користування земельною ділянкою у межах діючого договору оренди землі; судом першої інстанції порушено частину 4 статті 46 ГПК, оскільки на стадії нового розгляду справи було прийнято до розгляду уточнення позовних вимог.
Однією з підстав касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд, переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення, враховуючи встановлені ГПК межі такого перегляду, не встановивши наявність відповідного висновку Верховного Суду щодо застосування норми права саме у таких подібних правовідносинах, на що посилається скаржник у касаційній скарзі, ураховуючи обставини того, що інша сторона у справі не заперечила щодо відсутності зазначеного висновку, виходить із такого.
Відповідно до положень статті 80 ЗК суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
За змістом статей 122, 123, 124 ЗК міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Згідно зі статтею 206 ЗК використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.