П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/203/19
Провадження № 11-294заі20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого Князєва В. С.,
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.,
за участю секретаря судового засідання Сороки Л. П.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1,
представник позивача - Подосінов А. О.,
представник відповідача - Рудак О. В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року (судді Стрелець Т. Г., Бевзенко В. М., Шарапа В. М., Данилевич Н. А., Желтобрюх І. Л.) у справі № 9901/203/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів (далі - Кадрова комісія) про визнання протиправним і скасування рішення та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - КДКП, Комісія), правонаступником якої є Кадрова комісія, про визнання протиправним і скасування рішення відповідача від 27 лютого 2019 року № 70дп-19 "Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 міста Києва ОСОБА_1 ".
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що оскаржуване рішення прийнято Комісією з порушенням основоположних принципів, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
3. Зокрема, позивач указав на те, що станом на 27 лютого 2019 року (дата прийняття оскаржуваного рішення) до матеріалів дисциплінарного провадження КДКП не було долучено листа про можливість розголошення відомостей, які містяться в матеріалах кримінального провадження, в обсязі, необхідному для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні. Отже, висновки КДКП не ґрунтуються на належних доказах. При прийнятті рішення відповідач порушив принцип обґрунтованості, оскільки не послався на жоден доказ. Це свідчить про те, що висновки Комісії щодо обговорення позивачем зі сторонньою особою результатів досудового розслідування у кримінальному провадженні та одержання винагороди засновані виключно на припущеннях, зроблених на основі лише самого факту існування кримінального провадження відносно позивача. При постановленні необґрунтованого рішення відповідач позбавив позивача права щодо: оскарження його дій у частині правомірності дослідження певних доказів, упередженості, об`єктивності та повноти дослідження матеріалів дисциплінарного провадження; надання оцінки використаним ним доказам на предмет їх законності, належності та допустимості. На думку позивача, він опинився в стані правової невизначеності, оскільки був позбавлений можливості подавати будь-які змістовні заперечення щодо встановлених відповідачем обставин справи, наявності підстав для дисциплінарної відповідальності та звільнення.
4. На думку ОСОБА_1 , КДКП порушила принципи рівності перед законом та неупередженості, оскільки надала правову оцінку доводам представників прокуратури та доводам дисциплінарної скарги, але при цьому не надала жодної оцінки його письмовим поясненням від 01 листопада 2018 року та письмовим поясненням і доводам представника позивача - адвоката Пугача А. В.
5. ОСОБА_1 також зазначив, що Комісія не встановила суб`єктивної сторони дисциплінарного проступку, оскільки на порушення вимог статей 46, 48 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1697-VII) не зазначила встановленої форми вини позивача.
6. На переконання позивача, зазначена КДКП об`єктивна сторона дисциплінарного проступку не відповідає фактичним обставинам та обставинам, указаним у матеріалах кримінального провадження (обвинувальному акті), що свідчить про відсутність у його діях складу дисциплінарного проступку. При цьому факт обговорення зі сторонньою особою результатів досудового розслідування у кримінальному провадженні та одержання винагороди свідчить про відсутність об`єктивної сторони дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII. Невмотивована заміна членами Комісії юридичних термінів, а саме поняття "неправомірна вигода" на "винагорода", може свідчити лише про вчинення проступків, передбачених пунктами 1, 3 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII. До того ж КДКП: не зазначила, за вчинення яких дій позивач мав отримати винагороду, у зв`язку із чим неможливо встановити, чи могли б такі дії завдати будь-якої шкоди досудовому розслідуванню; не встановила відомостей про час вчинення дисциплінарних проступків, у зв`язку із чим неможливо встановити строк притягнення до дисциплінарної відповідальності; при вирішенні питання про наявність трьох дисциплінарних проступків не мотивувала, яка саме протиправна дія містила ознаки конкретного дисциплінарного проступку.
7. ОСОБА_1 указав, що Комісія порушила принцип презумпції невинуватості, зазначивши, що позивач вчинив дії, що містять ознаки корупційного кримінального правопорушення, тоді як він має статус підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення. На думку позивача, Комісія не може вирішувати питання про дисциплінарну відповідальність на підставі пункту 5 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII до того часу, доки його вина не буде встановлена обвинувальним вироком суду. Крім того, використання та дослідження під час дисциплінарного провадження інформації, отриманої в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НСРД) (у тому числі довідки-стенограми, копій протоколів НСРД), є неправомірним і незаконним.
8. Позивач також стверджував, що КДКП порушила принцип пропорційності, оскільки при вирішенні питання про обрання виду дисциплінарного стягнення для позивача не врахувала ступеня його вини, позитивної характеристики, не звернула уваги на те, що позивач жодного разу не притягувався до дисциплінарної відповідальності.
Короткий зміст рішення суду попередньої інстанції
9. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 11 серпня 2020 року в задоволенні позову відмовив.
10. Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався тим, що оскаржуване рішення КДКП є правомірним, обґрунтованим, ухваленим відповідно до критеріїв, визначених у статті 2 КАС України щодо рішення суб`єкта владних повноважень, а тому немає підстав для його скасування.
11. За висновком суду першої інстанції, приймаючи рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, Комісія врахувала, що дисциплінарний проступок має характер грубого порушення, є несумісним з подальшим зайняттям цим прокурором будь-якої посади в органах прокуратури, тому відсутність дисциплінарних стягнень у позивача та його позитивна характеристика не дають підстав для застосування більш м`якого стягнення, ніж звільнення з посади в органах прокуратури, а відтак відповідач не порушив принципу пропорційності.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
12. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначив, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права.
13. На думку скаржника, КДКП в оскаржуваному рішенні, з яким погодився й суд першої інстанції, дійшла необґрунтованого висновку про наявність у його діях складу дисциплінарного проступку, оскільки з огляду на частину третю статті 48 Закону № 1697-VII Комісія не встановила відомостей щодо мотиву цього проступку, його наслідків та їх тяжкості, належним чином не дослідила ступеня вини позивача та обставин, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення. При цьому Комісія обмежилася лише висновком про те, що позивач вчинив дії, що несумісні з вимогами, які пред`являються до професійних та моральних якостей прокурора. До того ж КДКП прийняла рішення на підставі матеріалів кримінального провадження № 42018000000000488 за обвинуваченням ОСОБА_1 за фактом отримання неправомірної вигоди, яке до цього часу не розглянуто. Фактичні обставини, що складають подію дисциплінарного проступку позивача, збігаються з фактичними даними, які підлягають доказуванню в межах кримінального провадження щодо нього. Однак ці обставини на час притягнення його до дисциплінарної відповідальності не оцінювалися жодним судом на предмет належності, допустимості й достовірності, а в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні - з погляду достатності та взаємозв`язку для встановлення його вини. Отже, Комісія надала оцінку копіям процесуальних документів із матеріалів кримінальної справи (протоколам за результатами НСРД) в дисциплінарному провадженні до того, як така оцінка була здійснена судом у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК України). Оскільки КДКП у своєму рішенні про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності вважала встановленими фактичні обставини, які становлять зміст обвинувачення, в межах якого відбуватиметься судовий розгляд кримінальної справи щодо ОСОБА_1, то, на думку скаржника, це створює значну небезпеку щодо порушення принципу презумпції невинуватості. Оскаржуване рішення хоч і не має преюдиційного значення, проте здатне у майбутньому створювати вплив на суд під час судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , що безумовно порушує його право на справедливий суд.
14. На переконання позивача, висновки КДКП про встановлення в його діях грубого порушення норм прокурорської етики (яке за своїм змістом збігається з ознаками кримінального правопорушення), які обґрунтовано копіями матеріалів кримінального провадження на стадії розслідування, є передчасними, адже притягнення до дисциплінарної відповідальності особи не може передувати доведеності її винуватості вироком суду, який набрав законної сили, або іншому остаточному рішенню суду, яке ґрунтується на досліджених у належному процесуальному порядку доказах.
15. На підставі викладеного скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.
Рух апеляційної скарги
16. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 21 вересня 2020 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року, а ухвалою від 19 жовтня 2020 року призначила справу до розгляду в судовому засіданні.
Позиція учасників справи щодо апеляційної скарги
17. На момент розгляду справи Кадрова комісія відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 до Великої Палати Верховного Суду не надіслала.
18. Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити з викладених у ній підстав.
19. Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просив залишити оскаржуване судове рішення без змін.
Обставини справи, установлені судом першої інстанції
20. ОСОБА_1 з 2013 року працював в органах прокуратури. Наказом прокурора міста Києва від 16 серпня 2016 року № 1946п ОСОБА_1 призначено на посаду прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 міста Києва.
21. 03 березня 2018 року старший слідчий Головного слідчого управління Служби безпеки України (далі - ГСУ СБУ) за заявою ОСОБА_2 щодо вимагання у нього прокурором Київської місцевої прокуратури № 2 міста Києва ОСОБА_1 та колишнім співробітником прокуратури ОСОБА_3 неправомірної вигоди у розмірі 15 тис. доларів США за непритягнення до кримінальної відповідальності його цивільної дружини ОСОБА_4 відкрив кримінальне провадження № 42018000000000488 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
22. 18 червня 2018 року старший слідчий ГСУ СБУ Назаренко А. В. затримав прокурора ОСОБА_1 відповідно до вимог статті 208 КПК України.
23. 19 червня 2018 року старший слідчий ГСУ СБУ Литвин В. С. повідомив прокурору Київської місцевої прокуратури № 2 міста Києва ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, а саме одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
24. Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20 червня 2018 року застосовано до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 140 тис. 960 грн, з покладенням на підозрюваного процесуальних обов`язків.
25. Відповідно до наказу прокурора міста Києва від 20 червня 2018 року № 66 "Про проведення службового розслідування" розпочато службове розслідування стосовно прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 міста Києва ОСОБА_1 .
26. 14 вересня 2018 року прокурор міста Києва затвердив висновок службового розслідування стосовно прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 міста Києва ОСОБА_1, згідно з яким у діях прокурора встановлено ознаки дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 5, 6, 7 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, та рекомендовано прокурору міста Києва направити дисциплінарну скаргу стосовно позивача до КДКП.
27. 01 жовтня 2018 року до Комісії надійшла дисциплінарна скарга прокурора міста Києва Говди Р. М. про вчинення прокурором Київської місцевої прокуратури № 2 міста Києва ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.
28. Як підстави для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності у дисциплінарній скарзі зазначені: невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків; вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики; порушення правил внутрішнього службового розпорядку (пункти 1, 5, 6, 7 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII).
29. Автоматизованою системою розподілу дисциплінарних скарг для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження вказана дисциплінарна скарга розподілена члену Комісії Костенку С. К., який 08 жовтня 2018 року прийняв рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 11/2/4-1621дс-273дп-18 щодо ОСОБА_1 .
30. У подальшому, 18 жовтня 2018 року, до КДКП надійшла аналогічна дисциплінарна скарга з Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України.
31. Автоматизованою системою розподілу дисциплінарних скарг для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії Костенку С. К., який 26 жовтня 2018 року прийняв рішення про відкриття щодо прокурора ОСОБА_1 дисциплінарного провадження, якому присвоєно № 11/2/4-1714дс-295дп-18.
32. Рішенням КДКП від 31 жовтня 2018 року за № 483дп-18 дисциплінарні провадження № 11/2/4-1621дс-273дп-18 та № 11/2/4-1714дс-295дп-18об`єднано в одне провадження, якому присвоєно № 11/2/4-1621дс-273дп-18.
33. Рішенням Комісії від 28 листопада 2018 року № 525дп-18 строк проведення перевірки відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у дисциплінарному провадженні № 11/2/4- 1621дс-273дп-18 продовжено на один місяць - до 01 січня 2019 року.
34. 27 грудня 2018 року член КДКП Костенко С. К. склав висновок у вказаному дисциплінарному провадженні про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 міста Києва ОСОБА_1 .
35. КДКП рішенням від 27 лютого 2019 року № 70дп-19 "Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 міста Києва ОСОБА_1 " притягнула позивача до дисциплінарної відповідальності та наклала на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.
36. Вказане рішення мотивовано тим, що прокурор Київської місцевої прокуратури № 2 міста Києва ОСОБА_1 вчинив дисциплінарні проступки, а саме: дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, в частині протиправних позаслужбових стосунків - використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов`язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб (пункт 5 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII); одноразове грубе порушення правил прокурорської етики (пункт 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII); порушення правил внутрішнього службового розпорядку (пункт 7 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII).
37. Підставою для такого висновку стали:
- матеріали службового розслідування, проведеного стосовно прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 міста Києва ОСОБА_1, зокрема пояснення, надані під час службового розслідування ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , про вимагання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 неправомірної вигоди за непритягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності, що містяться в матеріалах дисциплінарної справи;
- зібрані в ході кримінального провадження № 42018000000000488 докази, які були в розпорядженні КДКП, зокрема: копії заяви ОСОБА_2, копії протоколів допиту свідків ОСОБА_2, ОСОБА_4, матеріали, отримані в ході НСРД, а також відеофайли, які були оглянуті на засіданні Комісії за клопотанням представника Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України, на яких зафіксована зустріч 16 травня 2018 року між ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
38. На виконання вказаного рішення прокурор міста Києва 14 березня 2019 року видав наказ № 455к "Про застосування дисциплінарного стягнення", яким звільнив прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 міста Києва юриста 2 класу ОСОБА_1 з посади в органах прокуратури за грубе порушення правил прокурорської етики з 14 березня 2019 року (пункт 6 частини першої статті 43, пункт 3 частини першої статті 49 Закону № 1697-VII).
39. Вважаючи рішення Комісії від 27 лютого 2019 року № 70дп-19 протиправним, позивач оскаржив його до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування
40. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
41. Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
42. Порядок дисциплінарного провадження щодо прокурора врегульовано Законом № 1697-VII.
43. На підставі частини першої статті 44 вказаного Закону (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дисциплінарне провадження здійснюється КДКП.
44. Відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону № 1697-VII дисциплінарне провадження - це процедура розгляду Комісією дисциплінарної скарги, у якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку. Право на звернення до Комісії з дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі такі факти.
Ця процедура передбачає: 1) відкриття дисциплінарного провадження; 2) проведення перевірки дисциплінарної скарги; 3) розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора; 4) прийняття рішення у дисциплінарному провадженні стосовно прокурора; 5) оскарження рішення, прийнятого за результатами дисциплінарного провадження; 6) застосування до прокурора дисциплінарного стягнення.
45. Частинами четвертою та десятою статті 46 Закону № 1697-VII визначено, що після відкриття дисциплінарного провадження член Комісії проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена Комісії за результатами перевірки.
Член Комісії за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується.
46. Відповідно до частини першої статті 47 Закону № 1697-VII розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні Комісії. На засідання запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а в разі необхідності й інші особи. Повідомлення про час та місце проведення засідання КДКП має бути надіслано не пізніш як за десять днів до дня проведення засідання.
47. Згідно із частиною третьою цієї статті висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора розглядається за його участю і може бути розглянутий без нього лише у випадках, коли належним чином повідомлений прокурор: 1) повідомив про згоду на розгляд висновку за його відсутності; 2) не з`явився на засідання, не повідомивши про причини неявки; 3) не з`явився на засідання повторно. Рішення про можливість розгляду висновку за відсутності відповідного прокурора приймає Комісія.
48. Розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності. На засіданні Комісії заслуховуються пояснення члена Комісії, який проводив перевірку, пояснення прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника і в разі необхідності інших осіб (частина п`ята статті 47 Закону № 1697-VII).
49. Згідно із частиною першою статті 43 Закону № 1697-VII прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав: 1) невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків; 2) необґрунтоване зволікання з розглядом звернення; 3) розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень; 4) порушення встановленого законом порядку подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру; 5) вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; 6) систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики; 7) порушення правил внутрішнього службового розпорядку; 8) втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення; 9) публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості.
50. Частиною першою статті 49 Закону № 1697-VII передбачено, що на прокурора можуть бути накладені такі види дисциплінарних стягнень: догана; заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); звільнення з посади в органах прокуратури.