У Х В А Л А
02 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/605/18
Провадження № 11-230заі20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Князєва В. С.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
перевірила матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, третя особа - Вища рада правосуддя, про визнання дій та рішення протиправними, скасування рішення, відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 липня 2020 року,
УСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, третя особа - Вища рада правосуддя, у якому просила визнати дії та бездіяльність протиправними, визнати протиправним та скасувати рішення від 26 квітня 2018 року № 544/ко-18 про невідповідність судді Деснянського районного суду міста Києва ОСОБА_1 займаній посаді, стягнути моральну шкоду в сумі 1 000 000 грн.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 02 липня 2020 року закрив провадження у справі в частині оскарження абзацу 4 рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 26 квітня 2018 року № 544/ко-18 щодо рекомендації Вищій раді правосуддя розглянути питання про звільнення з посади судді Деснянського районного суду міста Києва ОСОБА_1 .
На це судове рішення позивачка подала апеляційну скаргу.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 03 вересня 2020 року відкрила апеляційне провадження у справі.
Згідно з вимогами статті 306 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) здійснено підготовку справи до апеляційного розгляду.
ОСОБА_1 заявила клопотання про розгляд її апеляційної скарги у судовому засіданні за участю представника позивачки.
Згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Водночас Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 травня 1988 року у справі "Екбатані проти Швеції" зазначив, що якщо розгляд справи у суді першої інстанції був публічним, відсутність "публічності" при розгляді справи у другій та третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури по цій справі. Якщо скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги статті 6 зазначеної Конвенції можуть бути дотримані й тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим в апеляційному чи касаційному суді особисто.
Зокрема, як зазначив Європейський суд з прав людини, це стосується суду тієї інстанції, перед яким не ставиться завдання встановлення фактичних обставин, а лише перевірка правильності застосування норм права.
Відповідно до частини першої статті 308 КАС суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини третьої статті 311 КАС Велика Палата Верховного Суду як суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи
(у порядку письмового провадження), якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають участі сторін.
Велика Палата Верховного Суду враховує, що суд першої інстанції розглядав цю справу у відкритому судовому засіданні за належного повідомлення учасників справи та за участю представника позивачки, а також що сторони у справі не обмежені у праві подавати додаткові пояснення та докази у справі суду апеляційної інстанції шляхом їх направлення на адресу суду.