1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Ухвала суду




У Х В А Л А




02 лютого 2021 року                     

м. Київ                                                                                                                                           

Справа № 9901/905/18

Провадження № 11-357заі20                                                               

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Князєва В. С.,

суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.

перевірила матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 вересня 2020 року,

УСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, у якому просив визнати протиправними та скасувати рішення відповідача:

- від 18 жовтня 2018 року № 237/зп-18;

- від 05 листопада 2018 року № 1930/ко-18 про відмову у перегляді результатів виконаного позивачем 01 серпня 2018 року практичного завдання.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 10 вересня

2020 року відмовив у задоволенні позову.

На вказане судове рішення позивач подав апеляційну скаргу.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 09 грудня 2020 року відкрила апеляційне провадження у справі.

Згідно з вимогами статті 306 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) здійснено підготовку справи до апеляційного розгляду.

ОСОБА_1 заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні за його участю.

Згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.

Водночас Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 травня 1988 року у справі "Екбатані проти Швеції" зазначив, що якщо розгляд справи у суді першої інстанції був публічним, відсутність "публічності" при розгляді справи у другій та третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури по цій справі. Якщо скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги статті 6 зазначеної Конвенції можуть бути дотримані й тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим в апеляційному чи касаційному суді особисто.

Зокрема, як зазначив Європейський суд з прав людини, це стосується суду тієї інстанції, перед яким не ставиться завдання встановлення фактичних обставин, а лише перевірка правильності застосування норм права.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини третьої статті 311 КАС Велика Палата Верховного Суду як суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи

(у порядку письмового провадження), якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають участі сторін.

Велика Палата Верховного Суду враховує, що суд першої інстанції розглядав цю справу у відкритому судовому засіданні за належного повідомлення учасників справи та за участю позивача, а також що сторони у справі не обмежені у праві подавати додаткові пояснення та докази у справі суду апеляційної інстанції шляхом їх направлення на адресу суду.

З`ясувавши обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, та ознайомившись із указаним клопотанням, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на те, що у клопотанні не наведено обставин, які б свідчили про необхідність заслуховування учасників справи, а судом таких обставин під час підготовки справи до розгляду не встановлено.


................
Перейти до повного тексту