ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 січня 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/818/18
Провадження № 11-1249заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Князєва В. С.,
судді-доповідача Анцупової Т. О.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.,
за участю:
секретаря судового засідання Яроша Д. В.,
представника позивача - Кравця Р. Ю.,
представника відповідача - Нарольської Т. С.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу № 9901/818/18 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя про визнання протиправними та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20 липня 2018 року № 1257/ко-18 та рішення Вищої ради правосуддя від 25 вересня 2018 року № 2982/0/15-18
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 листопада 2019 року (у складі колегії суддів Олендера І. Я., Бившевої Л. І., Гончарової І. А., Ханової Р. Ф., Хохуляка В. В.),
УСТАНОВИЛА:
Рух справи
1. У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС) від 20 липня 2018 року № 1257/ко-18 відносно ОСОБА_1 (далі - рішення ВККС від 20 липня 2018 року № 1257/ко-18);
- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 25 вересня 2018 року № 2982/0/15-18 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Шевченківського районного суду міста Києва на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (далі - рішення ВРП від 25 вересня 2018 року № 2982/0/15-18).
2. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Законом України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій та статус суддів" (далі ? Закон № 1402-VIII)не передбачено ні процедури, ні порядку такого виду оцінювання суддів як "оцінювання невідповідності судді займаній посаді". Законом врегульовано виключно питання кваліфікаційного оцінювання, де перевіряється здатність здійснювати правосуддя, а не здатність відповідати посаді. Оцінювання невідповідності судді займаній посаді відбувається не на підставі закону, а проведення будь-якого оцінювання судді з подальшим можливим його звільненням з посади не відповідає європейським стандартам, тому дії, які вчинені суб`єктом владних повноважень на проведення такого оцінювання, є протиправними та не повинні спричиняти негативних наслідків для особи.
3. Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 листопада 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
4. Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 листопада 2019 року та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
5. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 10 грудня 2019 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .
6. Ухвалою від 23 грудня 2019 року Велика Палата Верховного Суду призначила справу до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
7. 03 січня 2020 року до Великої Палати Верховного Суду від ВККС надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому Комісія просила апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року - без змін.
8. 15 січня 2020 року до Великої Палати Верховного Суду від ВРП надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач також просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року - без змін.
9. 14 січня 2021 року до Великої Палати Верховного Суду від ВРП надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
10. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 15 січня 2021 року зазначену заяву ВРП задовольнила.
Фактичні обставини справи, установлені судом, та зміст спірних правовідносин
11. Указом Президента України від 11 листопада 2002 року № 1001/2002 ОСОБА_1 призначений на посаду судді Шевченківського районного суду міста Києва строком на п`ять років.
12. Постановою Верховної Ради України від 22 травня 2008 року № 300-VI позивач обраний суддею безстроково.
13. Рішенням ВККС від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 .
14. Рішенням ВККС від 06 лютого 2018 року № 13/зп-18 призначено проведення іспиту під час кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, призначеного рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18, та встановлено мінімально допустимий бал іспиту - 50 відсотків від максимально можливого бала у разі набрання суддею: 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за складення анонімного письмового тестування; 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання.
15. За результатами складення анонімного письмового тестування ОСОБА_1 отримав 48,375 бала (з максимально можливих 90), а за виконання практичного завдання - 30,5 бала (з максимально можливих 120).
16. Рішенням ВККС від 20 липня 2018 року № 1257/ко-18 вирішено: визначити, що суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 не склав іспит для суддів місцевих та апеляційних судів, призначений рішенням Комісії від 02 березня 2018 року № 33/зп-18; відмовити судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди", призначеного рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18, за результатами іспиту суддів місцевих та апеляційних судів; визнати суддю Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді; внести подання до ВРП про звільнення з посади судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 .
17. 22 серпня 2018 року до ВРП надійшло подання № 21-4664/18 з рекомендацією ВККС від 20 липня 2018 року № 1257/ко-18 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Шевченківського районного суду міста Києва.
18. Рішенням ВРП від 25 вересня 2018 року № 2982/0/15-18 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Шевченківського районного суду міста Києва на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.
Оцінка суду першої інстанції
19. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що ВККС, приймаючи рішення від 20 липня 2018 року № 1257/ко-18, діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, з дотриманням принципів обґрунтованості, пропорційності, права особи на участь у процесі прийняття рішення та законності. Оскаржуване рішення містить обґрунтовані мотиви, з яких відповідач дійшов висновку про наявність підстав для недопуску ОСОБА_1 до другого етапу проведення оцінювання на відповідність займаній посаді - "Дослідження досьє та проведення співбесіди" та щодо його невідповідності займаній посаді.
20. Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення ВРП від 25 вересня 2018 року № 2982/0/15-18 є похідною від вимоги про визнання протиправним та скасування рішення ВККС від 20 липня 2018 року № 1257/ко-18 задоволенню не підлягає.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
21. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції має бути скасоване з огляду на таке:
- судом першої інстанції не здійснено ні перевірки, ні оцінки того факту, що ВККС не надано жодного доказу на підтвердження того, що позивач не справився з показниками, які мають бути встановлені ВККС під час оцінювання практичного завдання. Будь-яке відхилення або відсутність аргументів щодо хоча б одного з показників оцінювання вже свідчить про свавільність дій суб`єкта владних повноважень при реалізації ним дискреційних повноважень та є порушенням прав особи, яка розраховує на процесуальні гарантії, які мають бути дотримані;
- судом першої інстанції не надано оцінки зазначеним у позовній заяві твердженням того, що оцінювання відповідності судді займаній посаді відбувається не на підставі положень відповідного закону, а проведення будь-якого оцінювання судді з подальшим можливим звільненням судді з посади не відповідає європейським стандартам. Дії, які вчинені суб`єктом владних повноважень на проведення такого оцінювання, є протиправними та не повинні спричиняти негативних наслідків для особи;
- суд першої інстанції мав надати оцінку обґрунтованості та аргументам, що наведені в оскаржуваному рішенні ВККС, а не лише здійснити перевірку на наявність формальних посилань на загальні норми;
- судом першої інстанції не враховано, що оскаржуване рішення ВРП не відповідає основоположним принципам правосуддя, оскільки ні в Конституції України, ні в Законі № 1402-VIII, ні в Законі України "Про Вищу раду правосуддя" від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII (далі ? Закон № 1798-VIII), ні в жодному іншому законі не передбачено порядку ухвалення рішення про звільнення суддів за результатами оцінювання, а тому зазначене рішення не відповідає вимогам закону та становить пряме порушення основоположних прав, визначених пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Позиція інших учасників справи щодо апеляційної скарги
22. У відзиві на апеляційну скаргу ВККС зазначає, що процедура кваліфікаційного оцінювання позивача на відповідність займаній посаді була проведена відповідно до вимог чинного законодавства України, дії Комісії повністю відповідають нормам закону, будь-які порушення прав, свобод чи законних інтересів позивача, як учасника процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, відсутні.
23. ВККС зауважує, що в апеляційній скарзі позивач не зазначає, які саме норми матеріального чи процесуального права порушені судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення, а лише викладає суб`єктивні оціночні судження стосовно незгоди з процедурою проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання для підтвердження відповідності суддів займаній посаді.
24. У відзиві на апеляційну скаргу ВРП зазначає, що положеннями Конституції України безпосередньо передбачено, що підставою для звільнення судді з займаної посади є виявлення за результатами оцінювання його невідповідності цій посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання. Оскаржувані рішення відповідачів відповідають усім установленим чинним законодавством вимогам.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
Релевантні джерела права
25. Положеннями частини другої статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
26. Відповідно до підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (у редакції Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності з 30 вересня 2016 року) з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.
27. У пункті 20 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIIIвизначено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", оцінюється колегіями ВККС у порядку, визначеному цим Законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням ВРП на підставі подання відповідної колегії ВККС.
28. Згідно з частиною третьою статті 92 Закону № 1402-VIII ВККС є державним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.
29. Відповідно до частин першої та другої статті 83 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
30. Пунктом 2 частини четвертої статті 83 Закону № 1402-VIII підставою для призначення кваліфікаційного оцінювання є рішення Комісії про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у випадках, визначених законом.
31. Згідно з частиною п`ятою статті 83 Закону № 1402-VIII Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються ВККС.
32. Кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди (частина перша статті 85 Закону № 1402-VIII).
33. Відповідно до частини другої статті 85 Закону № 1402-VIII іспит є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться шляхом складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією.
Порядок проведення іспиту та методика встановлення його результатів затверджуються Комісією.
Тестові та практичні завдання іспиту складаються з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації.
34. Відповідно до частин першої та другої статті 88 Закону № 1402-VIII ВККС ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням Комісії щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (далі ? КАС України).
Згідно з частиною третьою статті 88 цього Закону рішення ВККС, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:
1) склад членів Комісії, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити;
2) рішення не підписано будь-ким із складу членів ВККС, який провів кваліфікаційне оцінювання;
3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання;
4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.
35. Відповідно до пунктів 4-6 розділу І "Загальні положення" Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням ВККС від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16, у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18 (далі ? Положення про порядок кваліфікаційного оцінювання), кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює Комісія. Якщо не ухвалене інше рішення, першим етапом кваліфікаційного оцінювання є складення іспиту. У разі ухвалення рішення ВККС про зміну черговості етапів кваліфікаційного оцінювання порядок допуску до наступного етапу та застосування мінімально допустимих балів визначається зазначеним рішенням.
За результатами одного етапу кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює рішення щодо допуску судді (кандидата на посаду судді) до іншого етапу кваліфікаційного оцінювання.
36. Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу ІІ "Методологія кваліфікаційного оцінювання" Положення про порядок кваліфікаційного оцінювання критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рівень знань у сфері права; рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні; ефективність здійснення правосуддя; діяльність щодо підвищення фахового рівня (підпункти 1.1-1.4 Положення про порядок кваліфікаційного оцінювання).
37. За змістом пунктів 2, 3 глави 2 розділу ІІ "Методологія кваліфікаційного оцінювання" Положення про порядок кваліфікаційного оцінювання показники "рівень знань у сфері права" та "рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні" оцінюються під час іспиту на підставі відповідно анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання.
38. Згідно з підпунктом 6.1 пункту 6 глави 6 розділу ІІ "Методологія кваліфікаційного оцінювання" Положення про порядок кваліфікаційного оцінювання мінімально допустимим є бал, отриманий за результатами оцінки критерію кваліфікаційного оцінювання, який дозволяє судді (кандидату на посаду судді) продовжувати участь у кваліфікаційному оцінюванні.
39. За змістом підпунктів 6.2.1- 6.2.3 пункту 6 глави 6 розділу ІІ "Методологія кваліфікаційного оцінювання" Положення про порядок кваліфікаційного оцінювання мінімально допустимий бал визначається для: анонімного письмового тестування; виконання практичного завдання.
40. Відповідно до підпунктів 6.3, 6.4 пункту 6 глави 6 розділу ІІ "Методологія кваліфікаційного оцінювання" Положення про порядок кваліфікаційного оцінювання мінімально допустимі бали при складенні анонімного письмового тестування та виконанні практичного завдання визначаються рішенням Комісії за критеріальним методом відповідно до Порядку проведення іспиту та методики встановлення його результатів. Мінімально допустимий бал при виконанні практичного завдання встановлюється для визначення мінімально допустимого бала іспиту.
Мінімально допустимий бал іспиту визначається рішенням Комісії за сумою мінімально допустимих балів анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання.
41. Рішенням Комісії від 06 лютого 2018 року № 13/зп-18 встановлено, що мінімально допустимий бал іспиту - 50 відсотків від максимально можливого бала у разі набрання суддею: 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за складення бала за складення анонімного письмового тестування; 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання.
42. Згідно з пунктами 7-9 глави 6 розділу ІІ "Методологія кваліфікаційного оцінювання" Положення про порядок кваліфікаційного оцінювання суддя (кандидат на посаду судді), який за результатами складення анонімного письмового тестування набрав менше мінімально допустимого бала, на підставі відповідного рішення ВККС не допускається до виконання практичного завдання, припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Суддя (кандидат на посаду судді), який за результатами виконання практичного завдання набрав менше мінімально допустимого бала, допускається до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання у разі набрання ним мінімально допустимого бала іспиту.
Суддя (кандидат на посаду судді), який за результатами етапу "Іспит" набрав менше мінімально допустимого бала, на підставі відповідного рішення Комісії не допускається до етапу "Дослідження досьє та співбесіда", припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді або відповідність займаній посаді.
43. Статтею 131 Конституції України визначено, що в Україні діє ВРП, яка, серед іншого, ухвалює рішення про звільнення судді з посади.
44. За результатами розгляду питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, ВРП ухвалює вмотивоване рішення (частина шоста статті 56 Закону № 1798-VIII).
45. Відповідно до положень статті 57 Закону № 1798-VIII рішення ВРП про звільнення судді з посади з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, може бути оскаржене та скасоване з підстав, визначених законом.
46. Такими підставами згідно з цим Законом є: 1) склад ВРП, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати; 2) рішення не підписано будь-ким зі складу членів ВРП, які брали участь у його ухваленні; 3) рішення не містить посилань на визначені законом підстави звільнення судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається та аргументів учасників справи
47. Заслухавши суддю-доповідача та пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи, наведені в апеляційній скарзі й у відзиві на неї, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.