1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду





Постанова

Іменем України

22 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 361/1099/18

провадження № 61-5775св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Броварський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укрсоцбанк"на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 вересня 2018 рокуу складі судді Петришин Н. М. та постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Фінагеєва В. О., Кашперської Т. Ц., Яворського М. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"(далі - ПАТ "Укрсоцбанк"), правонаступником якого є акціонерне товариство "Укрсоцбанк"(далі - АТ "Укрсоцбанк"), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Броварський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (далі - ВДВС), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В. А. (далі - приватний нотаріус), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 стало відомо, що ВДВС відкрив виконавче провадження у зв`язку з пред`явленням до виконання виконавчого напису. Згідно з виконавчим написом, який виданий 27 вересня 2017 року, приватний нотаріус пропонує звернути стягнення на земельну ділянку площею 0,2280 га, кадастровий номер № 3221284401:01:044:0052, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . За рахунок коштів, одержаних від реалізації предмету іпотеки, пропонується задовольнити частину вимоги стягувача у розмірі заборгованості, що виникла внаслідок невиконання/неналежного виконання боржником умов кредитного договору за період з 11 жовтня 2014 року до 25 січня 2017 року, а саме заборгованість за кредитом - 16 949, 64 дол. США; заборгованість за відсотками за користування кредитом - 19 755,63 дол. США. Виконавчий напис вчинено з порушенням вимог закону.

Право вимоги у банку до позивача виникло на 31 календарний день прострочення виконання зобов`язання за договором, тобто ще у 2011 році, що також встановлено рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 19 листопада 2012 року у справі № 2601/13833/12 та доказуванню не підлягає. Проте, з дня виникнення права вимоги до дати подання банком заяви до нотаріуса пройшло більше трьох років. Під час видачі виконавчого напису порушено вимоги статті 88 Закону України "Про нотаріат" (далі - Закон). Крім того, жодних письмових вимог про усунення порушення позивач не отримував.

Позивач просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню з моменту вчинення виконавчий напис від 27 вересня 2017 року № 20862, вчинений приватним нотаріусом щодо звернення стягнення на земельну ділянку площею 0,2280 га, кадастровий номер №3221284401:01:044:0052, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 вересня                                          2018 року, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного суду                                            від 05 лютого 2019 року, позов задоволено. Виконавчий напис від 27 вересня                                              2017 року № 20862, вчинений приватним нотаріусом щодо звернення стягнення на земельну ділянку, площею 0,2280 га, кадастровий номер 3221284401:01:044:0052, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, визнано таким, що не підлягає виконанню.

Задовольнивши позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, щоприватний нотаріус при вчиненні виконавчого напису порушив статтю 87 Закону стосовно безспірності заборгованості, а також вимоги статті 88 Закону щодо можливості вчинення виконавчого напису за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2019 року АТ "Укрсоцбанк"звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області                                                                від 25 вересня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року, просило скасувати оскаржувані судові рішення.

Аргументи учасників    справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними, ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.

Заява про вчинення виконавчого напису нотаріусом оформлена згідно з вимогами законодавства, містила усі обов`язкові відомості про боржника та стягувача, а також щодо розміру заборгованості і строків стягнення.

Суди не з`ясували усі обставини справи та не надали їм відповідної оцінки.

Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не розглядає спір про право, а виконавчий напис вчиняється виключно за документально оформленими вимогами. Безспірність вимог визначається не нотаріусом або стягувачем, а відповідно до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Банк виконав вимоги договору та положення актів законодавства України, а саме направив на адресу позичальника вимогу про усунення порушення та надав перелік документів, які підтверджують безспірність заборгованості за договором. Кінцевий строк повернення кредиту за кредитним договором до 22 листопада 2018 року. Позивач не довів існування іншого розміру заборгованості перед банком та порушення його прав вчиненням виконавчого напису нотаріуса для погашення суми заборгованості за кредитним договором при існуючій або не спростованій сумі боргу.     

Аргументи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що оскаржувані судові рішення є законними, ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суди, перевіривши матеріали справи, дійшли правильного висновку, що приватний нотаріус при вчиненні виконавчого напису порушив статтю 87 Закону стосовно безспірності заборгованості, а також вимоги статті 88 Закону щодо можливості вчинення виконавчого напису за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 24 листопада 2006 року між ОСОБА_1 та Акціонерним Комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" укладений кредитний договір № 410/185/06-Пі, згідно з умовами якого банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 23 000,00 дол. США зі сплатою 13 % річних за користування кредитом з кінцевим терміном погашення заборгованості до 23 листопада 2013 року.

На забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за договором кредиту 24 листопада 2006 року між сторонами укладений іпотечний договір № 06/І-170, відповідно до якого ОСОБА_1 передав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно: земельну ділянку площею 0,2280 га, кадастровий номер 3221284401:01:044:0052, цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, що знаходиться за адресою:                                                                  АДРЕСА_1 .

03 липня 2009 року між сторонами укладена додаткова угода до кредитного договору, згідно з умовами якої процентну ставку за користування кредитом встановлено на рівні 15 % річних, а кінцевий термін погашення суми основної заборгованості встановлено до 22 листопада 2018 року, змінено щомісячний графік погашення.

Відповідно до пункту 3 додаткової угоди до кредитного договору сторони домовились, що у разі порушення позичальником строків сплати процентів, визначених пунктами договору, та/або кредиту як в повному обсязі, так і частково, більш ніж на 30 календарних днів, Позичальник зобов`язаний достроково погасити кредит, нараховані проценти та можливі штрафні санкції в повному обсязі на 31 календарний день прострочення виконання зобов`язання за договором.

У зв`язку з порушенням позивачем строків повернення кредиту та сплати процентів 03 червня 2011 року відповідач направив позивачу письмову вимогу про дострокове погашення кредиту, яку він отримав 09 червня 2011 року.

На підставі заяви ПАТ "Укрсоцбанк" від 05 січня 2012 року приватний нотаріус Паракуда І. В. 22 березня 2012 року вчинила виконавчий напис, яким за рахунок коштів, отриманих від реалізації вищевказаної земельної ділянки, переданого позивачем в іпотеку за договором від 24 листопада 2006 року, задовольнялись вимоги банку в сумі 26 037,24 дол. США, з яких: 16 949,64 дол. США - заборгованість за кредитом, 6 694,73 дол. США - заборгованість за відсотками, 291,25 дол. США - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 721,62 дол. США - пеня за несвоєчасне повернення відсотків, 1 380,00 дол. США - штрафи. Строк, за який проводиться стягнення - з 04 березня 2011 року до 05 січня 2012 року.

Вказані обставини встановлені рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 19 листопада 2012 року у справі № 2601/13833/12 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Укрсоцбанк", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Паракуда І. В., ВДВС, про визнання виконавчого напису, вчиненого 22 березня 2012 року, таким, що не підлягає виконанню.

У травні 2014 року ОСОБА_1 отримав від банку листа вимогу від 06 травня 2014 року за вих. № 08.305-186/13470, додатком до якого є розрахунок вимог банку у зв`язку з неповерненням ОСОБА_1 кредитної заборгованості за кредитним договором від 24 листопада 2006 року № 410/185/06-Пі станом на 06 травня 2014 року сума заборгованості за тілом кредиту складає 16 949,64 дол. США.

27 вересня 2017 року ПАТ "Укрсоцбанк" звернулося до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису, до якої було додано іпотечний договір                                        № 06/1-170 від 24 листопада 2006 року, додаткова угода    від 03 липня 2009 року № 1, вимога про усунення порушень від 01 червня 2017 року, адресована ОСОБА_1 та направлена йому 02 червня 2017 року, договір кредиту від 24 листопада 2006 року                              № 410 /185/06-Пі, додаткова угода до договору кредиту від 03 липня 2009 року, графік погашення кредиту та заява на видачу готівки, розрахунок вимог банку у зв`язку                                        з неповерненням ОСОБА_1 кредитної заборгованості та інше.

Приватний нотаріус 27 вересня 2017 року вчинив виконавчий напис, яким пропонується звернути стягнення на земельну ділянку площею 0,2280 га, кадастровий номер №3221284401:01:044:0052, що знаходиться за адресою:                                                  АДРЕСА_1 . За рахунок коштів, одержаних від реалізації предмету іпотеки, пропонується задовольнити частину вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" у розмірі заборгованості, що виникла внаслідок невиконання /неналежного виконання ОСОБА_2 умов кредитного договору за період з 11 жовтня 2014 року до 25 січня 2017 року, а саме: заборгованість за кредитом - 16 949, 64 дол. США; заборгованість за відсотками за користування кредитом - 19 755,63 дол. США.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від    24 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано справу та відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року.

У травні 2019року справа надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).

Касаційну скаргу у цій справі подано у березні 2019 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзив на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Зі змісту укладеного між сторонами договору іпотеки вбачається, що іпотекодержатель звертає стягнення на предмет іпотеки, зокрема, на підставі виконавчого напису нотаріуса.

З метою реалізацію зазначеного права, ПАТ "Укрсоцбанк" звернувся до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису, надавши йому відповідний перелік документів.

Згідно зі статтею 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.


................
Перейти до повного тексту