Постанова
Іменем України
22 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 185/5661/19
провадження № 61-1564св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги приватного акціонерного товариства
"ДТЕК Павлоградвугілля" та ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Свистунової О. В., Єлізаренко І. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі - ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля"), у якому просив стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за увесь час затримки виплати премії за липень 2014 року.
Посилався на те, що 14 серпня 2014 року його було звільнено, однак при проведенні розрахунку, премія у розмірі 100 % за липень 2014 року сплачена не була, а була сплачена лише 29 листопада 2018 року, про що позивачу стало відомо після постановлення судового рішення від 04 квітня 2019 року в цивільній справі № 185/9979/18, в якій він оспорював розмір премії за липень 2014 року.
Таким чином, з 28 липня 2014 року до 29 листопада 2018 року відповідач повинен сплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні 458 724,54 грн, виходячи з розміру середньої заробітної плати у розмірі 8 655,18 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі судді Перекопського М. М. від 22 серпня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач звернувся до суду поза межами тримісячного строку, встановленого частиною першою
статті 233 КЗпП України, для звернення до суду про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки остаточний розрахунок при звільненні з ним був проведений 29 листопада 2018 року, а із цим позовом ОСОБА_1 звернувся лише у червні 2019 року.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2019 року скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 8 385,73 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду із позовом про вирішення трудового спору, оскільки про виплату йому премії за липень
2014 року він дізнався лише 04 квітня 2019 року, з рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у цивільній справі №185/9979/18 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" про зобов`язання сплатити премію, в якому зазначено про виплату йому премії
29 листопада 2018 року. Оскільки позивачу при звільненні не було здійснено виплату усіх належних сум, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні. При цьому суд апеляційної інстанції вважав за можливе зменшити розмір середнього заробітку з огляду на наявність між сторонами спору щодо розміру премії.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не повно з`ясував обставини пропуску позивачем тримісячного строку для звернення до суду, не врахував, що позивач був обізнаний про отримання премії за липень 2014 року 29 листопада 2018 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що між сторонами відсутній спір щодо розміру належної йому премії за липень 2014 року, а тому суд апеляційної інстанції безпідставно зменшив суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
17 березня 2020 року справу передано судді-доповідачу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Позивач працював на шахті "Благодатна" ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" на посаді електрослюсаря підземної дільниці (а. с. 9).
Розпорядженням виробничого структурного підрозділу "Шахтоуправління імені Героїв космосу" ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" від 28 липня 2014 року позивачу було оголошено догану та позбавлено премії за липень 2014 року на 100% (а. с. 9).
14 серпня 2014 року позивача звільнено з роботи на підставі пункту 2 статті 40 КЗпП України, у зв`язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я.
26 серпня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" із письмовою заявою, в якій просив провести з ним розрахунок, здійснити виплату всіх сум, що належать йому від підприємства, та письмово повідомити його про нараховані суми, належні йому при звільненні (а. с. 7).
Листом ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" від 05 вересня 2014 року позивачу повідомлено, зокрема, що при звільненні йому належали від підприємства наступні виплати: вихідна допомога у розмірі середнього місячного заробітку у розмірі 7 035,62 грн; грошова компенсація за 29 календарних днів невикористаної відпустки у розмірі 6 864,38 грн; загальна сума належних видів оплат, з врахуванням обов`язкових відрахувань, склала 13 900,00 грн. та за попередньою на це згодою позивача була перерахована 18 серпня
2014 року. Також повідомлено, що 05 вересня 2014 року, у найближче нарахування заробітної плати, позивачу буде перераховано допомогу з тимчасової втрати працездатності за лікарняним листом за 3 дні у розмірі 1 182 грн, матеріальну допомогу у розмірі 200 грн та залишок нарахувань у розмірі 355, 42 грн), що разом складає суму 1 737,42 грн.
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 квітня
2018 року (справа № 185/8422/14-ц) позов ОСОБА_1 до ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" про визнання незаконним розпорядження про притягнення до дисциплінарної відповідальності та позбавлення премії задоволено частково, зокрема визнано розпорядження від 28 липня
2014 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та позбавлення премії незаконним та зобов`язано ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" скасувати це розпорядження. Цією ж постановою з ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_1 стягнуто 1 000 грн на відшкодування моральної шкоди, а також 535,92 грн судових витрат.
Відповідно до копії відомості нарахувань і утримань ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" за 29 листопада 2018 року, позивачу нараховано грошові кошти в сумі 1 093,58 грн з призначенням платежу "виплата премії згідно рішення суду від 05 квітня 2018 року", які в цей же день зараховані на картковий рахунок позивача.
Також встановлено, що рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 квітня 2019 року, яке набрало законної сили 06 травня 2019 року, у цивільній справі № 185/9979/18 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" про зобов`язання сплатити премію за липень 2014 року у сумі 1 359,49 грн відмовлено.
Позивачем надано розрахунок середнього заробітку за період з 28 липня 2014 року по 29 листопада 2018 року на суму 458 724,54 грн.
Відповідно до довідки виробничого структурного підрозділу "Шахтоуправління імені Героїв космосу" ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", середньоденна заробітна плата позивача становить 399,32 грн, а середньомісячна складає 8 385, 73 грн.
Позиція Верховного Суду
Касаційні скарги задоволенню не підлягають.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.