Постанова
Іменем України
24 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 562/3408/19
провадження № 61-9317св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Жданової В. С., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі : Здолбунівська районна рада Рівненської області, голова Здолбунівської районної ради Рівненської області Дацюк Олег Євгенійович,
особа, яка не брала участі в розгляді справи, - Комунальне некомерційне підприємство "Здолбунівська центральна районна лікарня" Здолбунівської районної ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Здолбунівської районної ради Рівненської області, голови Здолбунівської районної ради Рівненської області Дацюка Олега Євгенійовича про скасування рішень та поновлення на роботі
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 12 червня 2020 року у складі колегії суддів: Шимківа С. С., Боймиструка С. В., Ковальчук Н. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконними та скасувати частини 2, 3, 4 рішення Здолбунівської районної ради Рівненської області від 23 жовтня 2019 року № 706 "Про затвердження статуту комунального некомерційного підприємства "Здолбунівська центральна районна лікарня" Здолбунівської районної ради в новій редакції", розпорядження голови Здолбунівської районної ради Рівненської області Дацюка О. Є. від 23 жовтня 2019 року № 43 про звільнення ОСОБА_1 ; поновити його на посаді головного лікаря комунального некомерційного підприємства "Здолбунівська центральна районна лікарня" Здолбунівської районної ради (далі - КНП "Здолбунівська ЦРЛ"), допустивши негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді з 26 жовтня 2019 року.
Як на обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що його звільнення відбулося на підставі оскаржуваного розпорядження голови районної ради Дацюка О. Є., яке суперечить статуту КНП "Здолбунівська ЦРЛ" та вимогам Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", оскільки вирішення питання звільнення керівника комунального закладу віднесено до виключної компетенції районної ради.
Однак, розглядаючи питання затвердження статуту КНП "Здолбунівська ЦРЛ" в новій редакції, депутати районної ради 23 жовтня 2019 року питання щодо його звільнення з посади головного лікаря не обговорювали та рішення не приймали, а тому його звільнення є незаконним.
Ураховуючи наведене, позивач просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Здолбунівський районний суд Рівненської області рішенням від 30 березня 2020 року позов задовольнив частково. Визнав незаконним та скасував розпорядження голови Здолбунівської районної ради Дацюка О. Є. від 23 жовтня 2019 року № 43 про звільнення ОСОБА_1 з посади головного лікаря КНП Здолбунівська ЦРЛ у зв`язку із закінченням терміну дії контракту з 26 жовтня 2019 року згідно з пунктом 2 статті 36 КЗпП України. Поновив ОСОБА_1 на посаді головного лікаря КНП Здолбунівська ЦРЛ з 26 жовтня 2019 року. У решті вимог відмовив.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що за відсутності прийнятого Здолбунівською районною радою в установленому законом порядку рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади головного лікаря КНП "Здолбунівська ЦРЛ" звільнення позивача суперечить вимогам законодавства України, тому є незаконним і підлягає скасуванню.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Рівненський апеляційний суд постановою від 12 червня 2020 року апеляційні скарги Здолбунівської районної ради, голови Здолбунівської районної ради Дацюка О. Є. і КНП "Здолбунівська ЦРЛ" задовольнив. Рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 30 березня 2020 року скасував, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив. Стягнув із ОСОБА_1 на користь Здолбунівської районної ради 1 152,60 грн судового збору, сплаченого за розгляд справи апеляційним судом. Стягнув із ОСОБА_1 на користь голови Здолбунівської районної ради Дацюка О. Є. 1 152,60 грн судового збору, сплаченого за розгляд справи апеляційним судом. Стягнув із ОСОБА_1 на користь КНП "Здолбунівська ЦРЛ" 1 152,60 грн судового збору, сплаченого за розгляд справи апеляційним судом.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що звільнення позивача з роботи за пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України здійснено з дотриманням норм трудового законодавства України.
Рівненський апеляційний суд постановою від 20 липня 2020 року компенсував Здолбунівській районній раді, голові Здолбунівської районної ради Дацюку О. Є. та КНП "Здолбунівська ЦРЛ" судовий збір за подання ними апеляційних скарг на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 30 березня 2020 року по 1 152,60 грн за рахунок держави.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, відзивів на неї та їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 19 червня 2020 року, ОСОБА_1 просить скасувати постанову Рівненського апеляційного суду від 12 червня 2020 року, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Як на підставу касаційного оскарження ОСОБА_1 вказує на відсутність висновку Верховного Суду про застосування до спірних правовідносин пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України щодо продовження терміну дії контракту за відсутності вимог жодної сторони про припинення трудових відносин; не дослідження апеляційним судом зібраних у справі доказів. В оскаржуваному рішенні апеляційного суду відсутні будь-які посилання на конкретні порушення рішенням суду першої інстанції прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків КНП "Здолбунівська ЦРЛ", тому застосування до цих правовідносин пункту 4 частини третьої статті 376 ЦПК України є помилковим. Крім цього, апеляційний суд ухвалив рішення за участю судді, якому заявлено відвід.
Порушення норм процесуального права та неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права призвели до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню.
04 і 08 вересня 2020 року до Верховного Суду надійшли відзиви Здолбунівської районної ради і КНП "Здолбунівська ЦРЛ", які мотивовані тим, що постанова апеляційного суду є законною і обґрунтованою.
Верховний Суд у постанові від 06 березня 2018 року у справі № 664/2284/16-ц вже викладав правову позицію щодо застосування пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України, тому доводи касаційної скарги про відсутність висновку з цього питання на увагу не заслуговують.
Апеляційний суд обґрунтовано врахував права та інтереси всіх учасників судового процесу, в тому числі на законних підставах прийняв апеляційну скаргу КНП "Здолбунівська ЦРЛ" як особи, яка не брала участі в розгляді справи, адже вирішення спору у цій справі впливає на її інтереси, оскільки заявлені до суду позовні вимоги стосуються вирішення питання керівника цієї лікарні, в якій знаходиться його безпосереднє місце роботи і за рахунок коштів якої здійснюється нарахування та виплата йому заробітної плати, а також всі інші гарантії, передбачені КЗпП України.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали із Здолбунівського районного суду Рівненської області.
28 серпня 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 листопада 2020 року у зв`язку з обранням судді Сімоненко В. М. до Великої Палати Верховного Суду справу призначено судді-доповідачеві Зайцеву А. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
27 жовтня 2014 року між Здолбунівською районною державною адміністрацією Рівненської області (орган управління майном) та головним лікарем КНП "Здолбунівська ЦРЛ" ОСОБА_1 на підставі статті 39 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" укладено контракт строком на п`ять років, з 01 листопада 2014 року до 31 жовтня 2019 року включно.
Згідно з додатковою угодою до контракту, укладеною 29 грудня 2018 року між Здолбунівською районною радою та ОСОБА_1, на виконання рішення ради від 28 грудня 2018 року № 608, контракт викладено в новій редакції, з терміном його дії з 27 жовтня 2014 року до 26 жовтня 2019 року та набранням чинності з дня підписання сторонами.
У встановленому законом порядку позивач контракт не оспорював та не визнавав недійсним, із заявою про продовження дії контракту не звертався.
Рішенням Здолбунівської районної ради Рівненської області від 23 жовтня 2019 року № 706 "Про затвердження статуту комунального некомерційного підприємства "Здолбунівська центральна районна лікарня" Здолбунівської районної ради в новій редакції" доручено голові Здолбунівської районної ради Рівненської області Дацюку О. Є. забезпечити звільнення головного лікаря у зв`язку із закінченням терміну дії контракту, відповідно до вимог чинного законодавства, і оголосити конкурс на заміщення вакантної посади керівника КНП Здолбунівська ЦРЛ.
Розпорядженням голови Здолбунівської районної ради Дацюка О. Є. від 23 жовтня 2019 року № 43 про звільнення ОСОБА_1, виданим на виконання рішення Здолбунівської районної ради від 23 жовтня 2019 року № 706 "Про затвердження Статуту комунального некомерційного підприємства "Здолбунівська центральна районна лікарня" Здолбунівської районної ради в новій редакції", позивача звільнено з посади головного лікаря КНП "Здолбунівська ЦРЛ" у зв`язку із закінченням терміну дії контракту 26 жовтня 2019 року, відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.