ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2021 року
м. Київ
справа №820/4083/18
адміністративне провадження №К/9901/11502/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2019 (судді: Ральченко І.М. (головуючий), Бершов Г.Є., Катунов В.В.) у справі №820/4083/18 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними рішення та картки відмови,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, Підприємець) звернулось до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування рішення про призначення коду товару №КТ-UA100000-0198-2017 від 01.12.2017 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення№UA100020/2017/00104.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2018 у задоволенні позову відмовлено.
3. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено, скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2018. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними рішення та картки відмови задоволено.
Визнано протиправними та скасовано рішення про призначення коду товару №КТ-UA100000-0198-2017 від 01.12.2017 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення№UA100020/2017/00104.
4. Додатковою постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2019 вирішено питання про розподіл судових витрат.
Стягнено на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС витрати на професійну правничу допомогу в суді в сумі 12 600 (дванадцять тисяч шістсот) грн.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
5. Не погодившись з додатковою постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2019 Київська міська митниця ДФС подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати додаткову постанову від 25.03.2019 та задовольнити клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судом апеляційної інстанції встановлено, що представником Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції надано клопотання про ухвалення додаткового рішення стосовно вирішення питання про судові витрати, у якій просив, із урахування заяви про виправлення описки, здійснити розподіл витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12600 грн.
До клопотання про вирішення питання про судові витрати представником позивача Яценком А.О. додано копію договору про надання правової допомоги від 11.10.2017, копію ордера серії ХВ № 609-І000016 від 11.10.2017 на представництво інтересів фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адвокатом Яценко А.О. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 818, видане на підставі рішення Харківської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 29.04.1998 року № 15), платіжне доручення № 15922 від 10.12.2018 про сплату Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 коштів у якості оплати послуг адвоката за договором б/н від 11.10.2018 в загальній сумі 13400 грн, копію акту приймання-передачі виконаних робіт/послуг із наданням правничої/правової допомоги, виконаних адвокатом станом на 07.12.2018 за договором б/н від 11.10.2018.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. Контролюючий орган у доводах касаційної скарги вказує на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно задовольнив вимоги позивача щодо стягнення на його користь витрат на професійну правничу допомогу в суді в сумі 12 600 грн, оскільки вважає, що вказані витрати є завищеними та необґрунтованими. Вказує, що позивачем не надано документального підтвердження витрат на правову допомогу, які є співрозмірними з витраченим часом, обсягом наданих послуг та виконаних робіт.
9. Представником позивача надано відзив на касаційну скаргу контролюючого органу, в якому вказує на правильність висновку апеляційної інстанцій про доведеність понесених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 12600 грн та просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Кодекс адміністративного судочинства України:
10.1. Частини перша та друга статті 16.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
10.2. Частина третя статті 132.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
10.3. Стаття 134.
Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
11.4. Частини перша, шоста, сьома, дев`ята статті 139.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
11. Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року №5076-VI:
11.1. Стаття 30.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.