ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 520/421/20
адміністративне провадження № К/9901/16281/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2020 (суддя - Бідонько А. В.) і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2020 (колегія суддів у складі: Калиновського В. А., Кононенко З. О., Сіренко О. І.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - відповідач, ГУ НП в Харківській області), в якому просив: визнати бездіяльність начальника ГУ НП в Харківській області Сокуренко В. В. протиправною, що полягає у відмові прийняти ОСОБА_1 на особистому прийомі та у не розгляді звернення позивача від 29.11.2019; зобов`язати начальника ГУ НП в Харківській області Сокуренко В. В. прийняти ОСОБА_1 на особистому прийомі та розглянути його звернення від 29.11.2019.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 29.11.2019 він звернувся із заявою до начальника ГУ НП в Харківській області ОСОБА_2 з проханням прийняти його на особистому прийомі громадян, на якому мав намір оскаржити злочинну бездіяльність працівників поліції. Проте станом на теперішній час начальник НУ НП в Харківській області ОСОБА_2 не прийняв позивача на особистому прийомі громадян. Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача позивач оскаржує її у судовому порядку.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 20.02.2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного від 18.05.2020, у задоволенні адміністративного позову відмовив.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що по суті звернення позивача відповідач надав своєчасну обґрунтовану відповідь. Встановлені у справі обставини спростовують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, отже у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. На обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на те, що в порушення статті 77 КАС України відповідачем не надані, а у матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем відповіді від 27.12.2019. Також вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що його звернення в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності шляхом звільнення із займаних посад слідчого Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області, начальника Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області, начальника СВ Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області не входить в межі компетенції слідчого управління ГУ НП в Харківській області, оскільки відповідно до пункту 11 статті 22 Закону України "Про Національну поліцію" керівник поліції приймає на службу та звільняє зі служби, призначає та звільняє з посад поліцейських відповідно до положень цього Закону. Крім того, скаржник не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що особистий прийом громадян начальником ГУ НП в Харківській області здійснюється кожної першої та третьої середи місяця з 15.00 год до 17.00 год в приміщенні приймальні ГУ НП в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Жон Мироносиць, 5, оскільки відповідач постійно відмовляє йому, посилаючись на те, що начальник приймає громадян виключно за попереднім записом.
Позиція інших учасників справи
Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух касаційної скарги
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 18.09.2020 відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2020 і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2020.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 19.02.2021 зазначену адміністративну справу призначив до розгляду в порядку письмового провадження.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
29.11.2019 ОСОБА_1 звернувся із особистою заявою до начальника ГУ НП Харківській області ОСОБА_2, в якій просив:
- притягнути до дисциплінарної відповідальності шляхом звільнення із займаних посад: слідчого Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_3 ; начальника Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4, керівників СВ Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_5 ;
- зобов`язати Холодногірський ВП ГУ НП в Харківській області розслідувати кримінальне провадження № 12016220510004405;
- виконати усі ухвали слідчих суддів Ленінського районного суду м. Харкова та вказівки Харківської місцевої прокуратури № 1 кримінальному провадженню № 12016220510004405;
- зобов`язати слідчого Горбатенко А. А. виконати ухвалу слідчого судді Грінчук О. П. від 05.11.2019.
Також позивач просив прийняти його на особистому прийомі громадян. Про день та час особистого прийому просив повідомити його по телефону: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .
Оскільки станом на час подання позову начальник ГУ НП в Харківській області ОСОБА_2 не прийняв позивача на особистому прийомі громадян, позивач, не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, вважаючи свої права порушеними звернувся з даним позовом до суду для відновлення порушених прав.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до частин першої та другої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР "Про звернення громадян" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
За змістом статті 3 Закону України "Про звернення громадян" під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. При цьому, заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Статтею 4 Закону України "Про звернення громадян" встановлено, що до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Приписами статті 5 Закону України "Про звернення громадян" звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Згідно із статтею 15 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто.
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Статтею 18 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Положеннями статті 19 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані, зокрема: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.
Відповідно до статті 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
Пункт 66 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі - Правила № 270) передбачено, що у разі відправлення згрупованих поштових відправлень, поштових переказів відправник складає їх список в електронному вигляді за формою, визначеною оператором поштового зв`язку. Кількість поштових відправлень, поштових переказів одного виду та категорії (згрупованих за способом пересилання), що включаються до одного списку, та кількість таких списків визначаються оператором поштового зв`язку.