ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 823/56/17
адміністративне провадження № К/9901/16795/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 823/56/17
за позовом ОСОБА_1 до Черкаської районної державної адміністрації про визнання незаконними та протиправними дій, визнання незаконною та скасування відмови, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2017 року
(ухвалену у складі головуючого судді Гаврилюка В.О.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2017 року
(постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Кучми А.Ю., суддів: Аліменка В.О., Карпушової О.В.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
УСТАНОВИВ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Черкаської районної державної адміністрації, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просив:
- визнати дії Черкаської районної державної адміністрації по відмові у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 7,5 га в оренду терміном на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (до моменту отримання власниками державних актів на право власності на цю земельну ділянку) в адміністративних межах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту) Черкаського району Черкаської області, протиправними;
- визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської районної державної адміністрації, викладене в листі від 13 грудня 2016 за № 3282/01-22 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 7,5 га для передачі в оренду терміном на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (до моменту отримання власниками державних актів на право власності на цю земельну ділянку) в адміністративних межах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту) Черкаського району Черкаської області;
- зобов`язати Черкаську районну державну адміністрацію повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21 листопада 2016 року про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 7,5 га в оренду терміном на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (до моменту отримання власниками державних актів на право власності на цю земельну ділянку) в адміністративних межах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту) Черкаського району Черкаської області, та прийняти рішення у відповідності до статті 123 Земельного кодексу України.
2. Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем було неправомірно відмовлено позивачу в отриманні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 7,5 га для передачі в оренду терміном на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (до моменту отримання власниками державних актів на право власності на цю земельну ділянку) в адміністративних межах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту) Черкаського району Черкаської області.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3.13 лютого 2017 року Черкаський окружний адміністративний суд вирішив:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
4. Відмовляючи позивачу в задоволенні позову, суд першої інстанції зробив висновок, що земельна ділянка, щодо якої позивач просить відповідача надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), є тією ж самою ділянкою, яка передана сільськогосподарському приватному підприємству "Біле озеро" строком на 49 років.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 15 травня 2017 року Київський апеляційний адміністративний суд вирішив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13.02.2017 - без змін.
6. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд погодився з висновками суду з огляду на ту обставину, що у відповідача не було правових підстав для надання позивачу дозволу на розробку технічної документації із землеустрою по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 7,5 га для передачі в оренду терміном на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, оскільки заявлена позивачем до розроблення технічної документації із землеустрою земельна ділянка входить до складу іншої земельної ділянки, яка наразі перебуває в користуванні третьої особи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. 08 червня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
8. У касаційній скарзі скаржник просить постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2017 року у справі № 823/56/17 скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню.
У касаційній скарзі позивач стверджує, що судами попередніх інстанцій не було достовірно встановлено, що земельна ділянка площею 7,5 га, щодо якої позивач бажає розробити технічну документацію із землеустрою по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), є тією ж самою ділянкою, яка передана в користування СПП "Біле озеро" та віднесена до земель запасу.
9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою відповідача на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2017 року у справі № 823/56/17.
10. 06 лютого 2018 року справу передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду.
11. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 лютого 2018 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Гімона М. М., суддів Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.
12. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 18 червня 2019 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Гімона М.М., було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценко С.Г., Тацій Л.В.
13 Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 лютого 2021 року прийнято до провадження касаційну скаргу позивача.
II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, 21 листопада 2016 позивачем подано заяву до Черкаської РДА про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 7,5 га для передачі в оренду терміном на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (до моменту отримання власником державних актів на право власності на цю земельну ділянку) за рахунок перерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок в адміністративних межах Білозірської сільської ради Черкаського районі Черкаської області. До заяви позивачем подано копії паспорту, ІНН, викопіювання земельної ділянки.
Листом Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області № 3397/01-23 від 22 грудня 2016 позивача повідомлено, що для отримання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою позивачу необхідно подати до Центру адміністративних послуг Черкаського району документи згідно ст. 122 Земельного кодексу України та відповідно до Розпорядження Голови Черкаської РДА № 82 від 15 березня 2013.
Позивач вже звертався до Черкаської РДА із заявою про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 7,5 га для передачі в оренду терміном на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (до моменту отримання реєстрації власниками права власності на дані земельні ділянки за рахунок нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок в адміністративних межах Білозірської об`єднаної територіальної громади, Черкаського району Черкаської області.
Листом Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області № 3282/01-22 від 13 грудня 2016 повідомлено позивача, що викопіювання з карти адміністративної території Білозірської об`єднаної територіальної громади не відповідає дійсності, не завірена землевпорядником та головою територіальної громади. На даній земельній ділянці посаджено садок СПП "Біле-Озеро" за рахунок земель запасу Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області.
Ця земельна ділянка відноситься до земель запасу в адмінмежах Білозірської об`єднаної територіальної громади, а не являється нерозподіленими (не витребуваними) паями.
З 2013 року землями державної власності резерву та запасу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розпоряджається управління Держгеокадастру в Черкаській області.
15 березня 2013 Черкаською РДА затверджено розпорядження № 82 "Про затвердження інформаційної та технологічної карток адміністративної послуги.
02 жовтня 2003 між Черкаською РДА та СГПП "Біле озеро" укладено договір оренди земельної ділянки строком на 49 років земельні ділянки загальною площею 11,25 га, в тому числі: сіножаті - 3,55 га, пасовища - 7,70 га, за рахунок земель запасу Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
16. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
Проте такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.