ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 750/6459/17
адміністративне провадження № К/9901/18068/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 750/6459/17
за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про перерахунок пенсії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України
на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 серпня 2017 року
(ухвалену у складі головуючого судді Коверзнева В. О.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року
(постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Саприкіної І.В., суддів: Карпушової О.В., Кучми А.Ю., )
ІСТОРІЯ СПРАВИ
УСТАНОВИВ
1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, у якому просила:
- визнати протиправною відмову відповідача в призначенні, нарахуванні та виплаті пенсії на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу";
- зобов`язати відповідача зарахувати до стажу державної служби роботу на посадах: судді Господарського суду Чернігівської області, а також секретаря суду, секретаря судового засідання Новозаводського районного суду м. Чернігова та юрисконсульта Чернігівського обласного управління у справах захисту прав споживачів, при цьому призначити, нарахувати і виплачувати їй пенсію на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу", в розмірі 60% заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, починаючи з 03 лютого 2017 року, з урахуванням вже виплачених грошових сум.
2. Позовні вимоги мотивовано тим, що в позивача достатньо трудового стражу для призначення пенсії на умовах передбачених ст. 37 Закону України "Про державну службу", проте відмова відповідача у призначенні пенсії державного службовця з підстав не відповідності посад державного секретаря, судді та головного спеціаліста Чернігівського обласного управління у справах захисту прав споживачів Закону України "Про державну службу" є протиправною.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. 11 серпня 2017 року Деснянський районний суд м. Чернігова вирішив:
Позов задовольнити. Визнати протиправною відмову Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в переведенні ОСОБА_1 на пенсію на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.
Зобов`язати Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 стаж роботи на посадах: судді Господарського суду Чернігівської області - з 18.11.1997 року по 01.02.2017 року включно (19 років 2 місяці 11 днів), секретаря суду і секретаря судового засідання Новозаводського районного суду м. Чернігова - з 02.06.1972 року по 11.07.1982 року включно (10 років 01 місяць 9 днів) та юрисконсульта Чернігівського обласного управління у справах захисту прав споживачів - з 12.03.1997 року по 17.11.1997 року включно (8 місяців 5 днів), а також перевести ОСОБА_1 на пенсію на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, в розмірі 60% заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, починаючи з 03.02.2017 року та виплатити заборгованість, що виникне внаслідок переведення на інший вид пенсії.
Стягнути з Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_1 640 грн у відшкодування судових витрат, за рахунок відповідних бюджетних асигнувань.
4. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що положеннями частини четвертої статті 43 Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 № 2862-XII, що діяв до 30.07.2010 року передбачено можливість прирівняти стаж роботи на посаді судді до стажу державної служби і надано право на пенсію відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, а тому набуте позивачем право не може бути обмежено при прийнятті нових законодавчих актів.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 11 жовтня 2017 року Київський апеляційний адміністративний суд вирішив:
Апеляційну скаргу Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України - залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 серпня 2017 року - без змін.
6. Апеляційний адміністративний суд залишаючи в силі рішення суду першої інстанції виходив з того, що робота позивача на посаді судді, секретаря суду, секретаря судового засідання та юрисконсульта підлягає зарахуванню до стажу державної служби, що дає позивачеві право на пенсію відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. 12 листопада 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України.
У касаційній скарзі скаржник просить постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 серпня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року у справі № 750/6459/17 скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції винесенні з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню.
У касаційній скарзі відповідач стверджує, що судами попередніх інстанцій було проігноровано той факт, що оскільки позивач на день набрання чинності Закону України від 10 грудня 2015 № 889-VII "Про державну службу", тобто станом на 01 травня 2016 року, не працювали на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України, то їй необхідно мати 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України для призначення пенсії за віком державного службовця.
8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою відповідача на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 серпня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року у справі № 750/6459/17.
9. 20 листопада 2017 року до Вищого адміністративного суду України від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу.
10. 07 лютого 2018 року справу передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду.
11. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 лютого 2018 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Анцупової Т. О., суддів Стародуба О.П., Кравчука В.М.
12. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 18 червня 2019 року, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценко С.Г., Тацій Л.В.
13. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 лютого 2021 року прийнято до провадження касаційну скаргу відповідача.
II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Пакуль Чернігівського району Чернігівської області. З 2006 року вона перебуває на пенсійному обліку і отримує пенсію за віком, яку виплачує відповідач. Одночасно позивач продовжувала працювати на посаді судді Господарського суду Чернігівської області.
01 лютого 2017 року припинено роботу позивача на посаді судді господарського суду в зв`язку з досягненням нею 65-річного віку, відповідно до статей 120, 125 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
03 лютого 2017 року позивач звернулася до відповідача із заявою про переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". Листом від 12.04.2017 № 10945/06 відповідач повідомив про відмову в задоволенні заяви про переведення на пенсію державного службовця, через відсутність 20-річного стажу державної служби, що є необхідною умовою призначення вказаної пенсії. Водночас позивача було повідомлено про можливість зарахування до стажу державної служби лише стажу роботи в Деснянському райвиконкомі м. Чернігова (11 місяців 27 днів) та в Чернігівському обласному територіальному відділенні Антимонопольного комітету України (2 роки 8 місяці 29 днів).
Таким чином, відповідачем не зараховано до стажу державної служби роботу позивача на посадах:
судді Господарського суду Чернігівської області - з 18 листопада 1997 року по 01 лютого 2017 року включно (19 років 2 місяці 11 днів),
секретаря суду і секретаря судового засідання Новозаводського районного суду м. Чернігова - з 02 червня 1972 року по 11 липня 1982 року включно (10 років 01 місяць 9 днів),
юрисконсульта Чернігівського обласного управління у справах захисту прав споживачів - з 12 березня 1997 року по 17 листопада 1997 року включно (8 місяців 5 днів).
Листом від 12.04.2017 року №10945/06 відповідачем відмовлено у задоволені заяви позивачки мотивуючи тим, що стаж на посадах секретаря судового засідання, судді та головного спеціаліста Чернігівського обласного управління у справах захисту прав споживачів не віднесено до відповідних посад державної служби, визначених ст. 25 ЗУ "Про державну службу" від 16.12.1993. Також відповідачем повідомлено про можливість зарахування до стажу державної служби лише стаж роботи в деснянському райвиконкомі м. Чернігова (11 місяців 27 днів) та в Чернігівському обласному територіальному відділені Антимонопольного комітету України (2 роки 8 місяців 29 днів).
Вважаючи свої права порушеними, вказаними діями контролюючого органу, позивач звернулася до суду для вирішення цього питання в судовому порядку.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.