ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 817/919/17
адміністративне провадження № К/9901/38141/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета-Друк" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року (суддя Комшелюк Т.О.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року (головуючий суддя Шидловський В.Б., судді: Мацький Є.М., Шевчук С.М.) у справі №817/919/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета-Друк" до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Планета-Друк" (надалі - позивач, підприємство, товариство, платник податків) звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області (надалі - відповідач, податковий орган, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26 травня 2017 року № 0003111401.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що акт документальної перевірки та відповідь на заперечення складені з неправомірними висновками, припущеннями, помилками та неточностями і має місце вільне трактування чинного податкового законодавства. Позивач зазначає, що на офіційний запит відповідача ним були надані всі документи, які підтверджують правомірність поданої податкової звітності. Вважає, що податковий орган безпідставно не прийняв до уваги Договір заміни сторони у зобов`язанні від 20 вересня 2008 року, а тому неправомірно відніс вартість придбаного майна по Контракту до безнадійної заборгованості. Посилається на пропущення відповідачем строків давності щодо визначення сум грошових зобов`язань.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року, в задоволені адміністративного позову відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із правомірності спірного податкового повідомлення-рішення з підстав наявності у позивача безнадійної кредиторської заборгованості по неоплачених товарах, отриманих від Harge Enterprises Limited (Великобританія) в сумі 6 235 267,91грн. Суд дійшов висновку, що строк давності, передбачений пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України при визначенні відповідачем сум грошових зобов`язань не пройшов.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Просить розглянути справу за участю представника скаржника.
В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права. Відповідач вказує, що судами не враховано копію договору заміни сторони у зобов`язанні від 20 вересня 2008 року та копію повідомлення позивача про заміну сторони в зобов`язанні. Вважає, що контролюючий орган вийшов за межі перевіряємого періоду, оскільки первісний кредитор був ліквідований 01 жовтня 2008 року, то заниження доходу мало місце в 2008 році, а не в 2014 році. Зазначає, що фотокопії, здійснені перевіряючими під час перевірки не можуть вважатись допустимими доказами в судовому процесі. Посилається на те, що контракт від 13 грудня 2004 року №04.12.13 та додаткові угоди до нього є діючими, що свідчить про відсутність підстав для визнання кредиторської заборгованості безнадійною. Зауважує про пропущення відповідачем строку давності, при визначенні відповідачем сум грошових зобов`язань.
Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом у січні-лютому 2017 року була проведена планова виїзна перевірка товариства з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 30 вересня 2016 року, за наслідками якої був складений акт від 24 лютого 2017 року № 64/17-00-14-01/32354597 (надалі - акт перевірки).
Актом перевірки встановлено порушення позивачем підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, підпункту 138.8.1 пункту 138.8 статті 138, Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено податок на прибуток на суму 1 237 691 грн.
На підставі висновків акту перевірки, з урахуванням рішення Державної фіскальної служби України від 24.05.2017 року №11134/6/99-99-11-01-01-25 про результати розгляду скарги контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення 26 травня 2017 року № 0003111401, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток в сумі 1 402 935 грн, з яких 1 122 348 грн за податковими зобов`язаннями та 280 587 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Перевіркою повноти визначення доходу, що враховується при визначенні об`єкта оподаткування та доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), що визначений за правилами бухгалтерського обліку за 2014 року встановлено його заниження на суму 6 235 268 грн (вказана сума виправлена відповідачем у відповіді на заперечення до акту перевірки), яке відбулось внаслідок встановлення факту наявності у позивача кредиторської заборгованості по рахунку 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками" станом на 01 січня 2014 в сумі 2743251,62 грн (400 125,00 Евро), яка неоплачена на кінець перевіряємого періоду 30 вересня 2016 року. Кредиторська заборгованість в бухгалтерському обліку не перераховувалась на курс Євро на дату балансу і відображена по курсу на момент отримання товару.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 13 грудня 2004 року між позивачем (Покупець) та Harge Enterprises Limited (Великобританія), (Продавець) був укладений Контракт №04.12.13 (надалі - Контракт), предметом якого є поставка обладнання для виготовлення паперових прямокутних пакетів ТРІУМФ 2Б. Загальна вартість контракту 400 124,00 Євро.
За умовами контракту Покупець здійснює оплату протягом 90 днів з моменту отримання товару. Країна відправлення Германія. Відвантаження товару здійснює Windmoller & Holscher Postfach 1660-49516 Lengerich, Германія. Всі спори та суперечки, які виникають у зв`язку з виконанням даного Контракту, підлягають передачі на розгляд та остаточне вирішення в Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України (пункт 9.1 Контракту). При виконанні Контракту сторони керуються матеріальним та процесуальним правом України (пункт 10.1 Контракту). Всі зміни і доповнення до даного контракту дійсні тільки у випадку їх оформлення в письмовій формі і підписання уповноваженими на те представникам сторін (пункт 10.2 Контракту). Ні одна із сторін не має права передавати права, обов`язки, а також і іншу комерційну інформацію по даному контракту ні повністю ні частково третім особам, за виключенням тих випадків по яким є письмова згода сторін (пункт 10.3 Контракту). Даний договір діє з 13 грудня 2004 року до 12 грудня 2005 року (пункт 11.1 Контракту). Даний контракт набирає законної сили з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання (пункт 11.2 Контракту).
Додатковою угодою від 14 червня 2004 року № 1 сторони домовились внести зміни до контракту, а саме: оплата здійснюється протягом трьох років з моменту отримання товару покупцем. Контракт діє з 13 грудня 2004 року по 31 грудня 2007 року.
Додатковою угодою від 30 грудня 2017 року № 2 визначено, що оплата здійснюється протягом 6 років з дня отримання товару.
Товар отримано позивачем 22 квітня 2005 року.
Позивачем до матеріалів справи надані копії договору заміни сторони у зобов`язанні по вказаному Контракту від 20 вересня 2008 року, повідомлення про заміну сторони у зобов`язанні що відбулося від 22 вересня 2008 року, додаткової угоди № 3 про продовження дії контракту.
Відповідно до вказаного договору, укладеного в м.Панама, Harge Enterprises Limited (Великобританія) острів Джерсі) Первісний кредитор в особі директора Атакана Йилмаза та Jollibee corporation (Панама) - Новий кредитор в особі директора та президента Георгія Ламбріанідес, згідно статті 512 Цивільного кодексу України, Первісний кредитор передає Новому кредитору всі права та обов`язки, належні Первісному кредитору, а Новий кредитор приймає всі права та обов`язки належні Первісному кредитору котрі виникнули у нього згідно контракту від 13 грудня 2004 року № 04.12.13 між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Планета Друк" (Україна) - Боржник. За передані права та обов`язки за Основним договором, Новий кредитор сплачує первісному кредитору суму у розмірі 400 125,00 Євро. Новий кредитор зобов`язується протягом 90 банківських днів після отримання вимоги від первісного кредитора про оплату Договору перерахувати платіжним дорученням на поточний рахунок Первісного кредитора грошову суму, визначену у пункті 2.1 Договору. Даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 23 грудня 2014 року, але в частині виконання зобов`язань до повного їх виконання сторонами за цим договором.
Відповідачем до суду першої інстанції надана фотокопія Договору заміни сторони у зобов`язанні від 23 грудня 2009 року № 2312/09-1, укладеного в м. Київ між тими самими сторонами, фотокопія додаткової угоди № 3.
Судами встановлено, що Договір заміни сторони у зобов`язанні від 23 грудня 2009 року був наданий під час перевірки позивачем, а в подальшому на офіційний запит відповідача надав інший примірник Договору, датований 20 вересня 2008 року. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наявність такого Договору суперечить укладеному основному Контракту, оскільки пунктом 10.3 зазначеного Контракту виставлена умова, відповідно до якої ні одна із сторін не має права передавати права, обов`язки, а також і іншу комерційну інформацію по даному контракту ні повністю ні частково третім особам, за виключенням тих випадків по яким є письмова згода сторін. Встановлено відсутність згоди позивача на укладення Договору заміни сторони у зобов`язанні.