ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 814/1050/15
адміністративне провадження № К/9901/25730/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду у складі судді Лісовської Н.В. від 17 червня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Кравця О.О., суддів Домусчі С.Д., Єщенка О.В. від 02 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Предметом розгляду судів у цій справі були позовні вимоги ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - відповідач, Інспекція) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16 жовтня 2012 року №0002081701, яким йому збільшено суму грошового зобов`язання із сплати податку на доходи фізичних осіб на 258000,00 грн. за основним платежем та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 64670,00 грн., а загалом у розмірі 322670,00 грн.
Суди встановили, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року, за результатами якої складено акт від 28 вересня 2012 року №2640/17-200-2737410551, у якому податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем вимог підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у зв`язку із неподанням декларації про доходи за 2011 рік; підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, підпункту 164.2.10 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.2.1 пункту 168.2 статті 168, пунктів 174.1, 174.2 та 174.6 статті 174 ПК України, внаслідок чого занижено суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету за 2012 рік, на 258000,00 грн.
Перевіркою встановлено, що відповідно до протоколу загальних зборів засновників ТОВ "Океан Парк" від 29 червня 2011 року створено ТОВ "Океан Парк" внаслідок реорганізації шляхом його виділення з ТОВ "Кодрук", затверджено статутний капітал товариства у розмірі 5160000,00 грн. внаслідок передання ТОВ "Кодрук" частини своїх активів (нерухомого майна санаторію-профілакторію " Океан " по вул. Металургів, 4 у м. Миколаєві ). Єдиним засновником ТОВ "Океан Парк" з часткою в статутному капіталі 100% зазначено ОСОБА_2, директором обрано ОСОБА_3 .
Цього ж дня (29 червня 2011 року) керівники ТОВ "Кодрук" і ТОВ "Океан Парк" підписали акт прийому-передачі внеску до статутного капіталу останнього у вигляді нерухомого майна санаторію-профілакторію " Океан ".
Згідно протоколу загальних зборів засновників ТОВ "Океан Парк" від 25 серпня 2011 року введено до складу засновників юридичної особи та обрано директором ОСОБА_1, виведено зі складу засновників ОСОБА_2 з передачею належної йому 100% частки в статутному капіталі в розмірі 5160000,00 грн. ОСОБА_1 .
Оскільки позивачем самостійно не обраховано і не сплачено податок на доходи фізичних осіб від суми в розмірі 5160000,00 грн., враховуючи відсутність документів, що підтверджують витрати ОСОБА_1 на придбання корпоративних прав в статутному фонді ТОВ "Океан Парк" (такі права отримані ним безоплатно), контролюючий орган за наслідками перевірки дійшов висновку про заниження позивачем доходу від здійснення операцій з корпоративними правами та податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, на 258000,00 грн.
На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, незгода з яким й стала підставою для звернення до суду із цим позовом.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року позов задоволено; визнано протиправним та скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, керуючись положеннями пункту 164.1, підпункту 164.2.10 пункту 164.2 статті 164, пункту 170.2 статті 170 ПК України, виходив з того, що до складу інвестиційного прибутку включається позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу, а до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року. Оскільки позивач набув корпоративні права у власність безоплатно та не здійснював операцій із продажу інвестиційного активу, суд дійшов висновку, що інвестиційний прибуток від операцій з корпоративними правами, який включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, й, як наслідок, об`єкт оподаткування податком з доходів фізичних осіб відсутні.
Крім того суд також зазначив, що в порушення вимог пункту 78.4 статті 78 ПК України копія наказу про призначення документальної позапланової виїзної перевірки не була вручена позивачу до початку проведення контрольного заходу.
Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 02 березня 2016 року постанову суду першої інстанції залишив без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Інспекція подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування ними норм матеріального права, а також порушення процесуальних норм - вирішення спору без повного та всебічного дослідження всіх обставин, що мають істотне значення для правильного розгляду справи, просила їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В касаційній скарзі по суті посилалась на помилковість позиції судів попередніх інстанцій, посилаючись на обставини, встановлені у ході перевірки ОСОБА_1 . З огляду на відсутність доказів понесення позивачем витрат на отримання корпоративних прав ТОВ "Океан Парк" й такі передані ОСОБА_1 безоплатно, прибуток позивача від операцій з корпоративними правами у 2011 році мав позитивний результат, тому, як вважає відповідач, контролюючим органом обґрунтовано збільшено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, а також застосовано штрафні санкції за неподання податкової звітності про майновий стан і доходи за 2011 рік.
Позивач не реалізував своє процесуальне право на подання заперечень на касаційну скаргу відповідача.
Справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд виходить з наступного.
За правилами частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній на момент прийняття даної постанови) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.