ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 817/2143/16
адміністративне провадження № К/9901/7713/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал"
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року (колегія суддів: головуючий суддя - Ільчишин Н.В., судді - Гуляк В.В., Коваль Р.Й.)
у справі №857/2164/18
за позовом Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал"
до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2016 року Рівненське обласне виробниче комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" (далі - позивач, платник, Підприємство) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган, СДПІ), правонаступником якої є Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Офіс великих платників) про визнання протиправним та скасування рішення.
На обґрунтування позовних вимог Підприємство зазначило, що оскаржуване рішення контролюючого органу не відповідає вимогам Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну України від 20.04.2015 №449. Також наголошує на тому, що відповідачем двічі застосовано до позивача штрафні санкції та пеню за один і той самий період.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2018 року адміністративний позов задоволено:
- визнано протиправним та скасовано рішення відповідача №0000994200/486 від 18.11.2016 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників судовий збір на користь позивача у розмірі 30594,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що рішенням відповідача від 25.10.2016 № 00003644200/13284 до позивача вже застосовувався штраф та нараховувалася пеня за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 01.08.2014 по 08.07.2016 і зазначене рішення контролюючого органу було визнано неправомірним та скасовано в судовому порядку.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року апеляційну скаргу задоволено, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд зазначив про помилковість висновків Рівненського окружного адміністративного суду щодо повторного застосування контролюючим органом до Підприємства оскаржуваним рішенням штрафу та нарахування пені за спірний період.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що судовими рішеннями у справі №817/1913/16 підтверджено протиправність застосування до Підприємства штрафних санкцій та нарахування пені за спірний період, а тому оскаржуване рішення контролюючого органу є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача.
30 травня 2019 року від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому контролюючий орган зазначив про законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції та безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, з 01.01.2016 позивач перебуває на податковому обліку у відповідача та є платником єдиного внеску.
05 жовтня 2016 року відповідач прийняв рішення № 0000994200/13029 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до підприємства було застосовано штраф у розмірі 1309515,12 грн та нарахована пеня у розмірі 730130,47 грн за період з 21.01.2016 по 30.09.2016.
Позивач оскаржив зазначене рішення в адміністративному порядку.
Рішенням Державної фіскальної служби України №7866/10/28-10-10-4-33 від 15.11.2016 скасовано рішення відповідача №0000994200/13029 від 05.10.2016 з огляду на його невідповідність вимогам Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, та зобов`язано прийняти нове рішення.