Постанова
Іменем України
25 лютого 2021 року
м. Київ
справа №587/2672/19
провадження №61-14568св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
позивач - спільне агрохімічне підприємство "Родючисть" (товариство з обмеженою відповідальністю),
відповідач - Сумська районна державна адміністрація,
відповідач - ОСОБА_1,
відповідач - приватний нотаріус Сумського районного нотаріального округу Хоменко Оксана Володимирівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу касаційну скаргу спільного агрохімічного підприємства "Родючисть" (товариство з обмеженою відповідальністю) на рішення Сумського районного суду Сумської області від 19 червня 2020 року у складі судді Степаненка О. А. та постанову Сумського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року у складі колегії суддів Собини О. І., Кононенко О. Ю., Хвостика С. Г.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю спільне агрохімічне підприємство "Родючисть" (далі - САП "Родючисть") звернулося до суду до Сумської районної державної адміністрації (далі - Сумська РДА), ОСОБА_1, приватного нотаріуса Сумського районного нотаріального округу Хоменко О. В.,з позовом, в якому просило: визнати недійсним сертифікат на право на земельну частку (пай) від 24 лютого 2006 року, виданий ОСОБА_2, на земельну частку (пай) із землі, яка перебуває у колективній власності КСП "Відродження" розміром 3,77 в умовних кадастрових гектарах; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 26 вересня 2019 року, видане ОСОБА_1 на земельну частку (пай) розміром 3,77 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), із землі, яка перебувала в колективній власності КСП "Відродження" с. Постольне Сумського району Сумської області.
Позов мотивовано тим, що 24 лютого 2006 року Сумською РДА, на підставі рішення (розпорядження) від 15 лютого 2006 року, видано сертифікат на право на земельну частку (пай) вже померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
На підставі договору оренди землі від 27 листопада 2014 року, укладеного між Сумською РДА і САП "Родючисть", підприємство орендує земельні ділянки сільськогосподарського призначення (не витребувані земельні частки (паї), розташовані на території колишньої Постольненської (на теперішній час Миколаївської) сільської ради Сумського району, до яких входить і земельна частка (пай) померлого ОСОБА_2 .
У 2019 році приватним нотаріусом Сумського районного нотаріального округу Хоменко О. В. дружині померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 (який був спадкоємцем померлого брата ОСОБА_2 ) - ОСОБА_1, видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) розміром 3,77 в умовних кадастрових гектарах, що знаходиться у складі землі, яка перебуває в колективній власності КСП "Відродження" с. Постольне Сумського району Сумської області.
За життя спадкодавець ОСОБА_2 не набув право на вказану земельну частку (пай), не міг 24 лютого 2006 року отримати сертифікат про право на спірну земельну ділянку, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, а отже є підстави для визнання недійсним виданого йому сертифікату на право на земельну частку (пай) та свідоцтво про право на спадщину за законом, видане його спадкоємцю на цей пай.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 19 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Сумського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року, у задоволенні позову САП "Родючисть" (ТОВ) відмовлено.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що САП "Родючисть" не довело, що видача Сумською районною державною адміністрацією 24 лютого 2006 року ОСОБА_2 сертифікату про право на земельну частку (пай), а також видача 26 вересня 2019 року приватним нотаріусом свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1, порушує його права.
ОСОБА_2 був внесений до списку членів КСП "Відродження" ще за життя і у відповідності до законодавства набув право на земельну частку (пай), оскільки на момент розпаювання земель колективного сільськогосподарського підприємства був членом КСП "Відродження". Причиною неотримання ОСОБА_2 сертифікату є його смерть.
Спірна земельна частка (пай) входить до складу спадкового майна, належного померлому ОСОБА_2, який був членом КСП "Відродження", і відповідно до чинного законодавства отримав право на земельну частку (пай) у встановленому законом порядку. Право ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку підтверджено сертифікатом на право на земельну частку (пай), виданого як члену КСП "Відродження".
Посилання позивача на те, що оспорюваний сертифікат про право на земельну частку (пай) був виданий ОСОБА_2, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1, вже після його смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3, визначального значення для вирішення спору не має. Вирішальною обставиною є те, що ОСОБА_2 набув право на земельний пай ще за життя, будучи членом КСП "Відродження", і його право не припинилось у зв`язку з його смертю.
Та обставина, що САП "Родючисть" певний час користується спірною земельною ділянкою, яка належала спадкодавцю та входить до складу спадкового майна, не створює для САП "Родючисть" права на володіння та розпорядження спадковим майном, яке може, за певних обставин, бути передано в оренду, в тому числі і позивачу, законними власниками земельної ділянки. Повноваженнями визначати коло спадкоємців, встановлювати черговість спадкування, законність отримання спадкоємцями свідоцтв про право на спадщину, усувати від отримання спадщини тощо - САП "Родючисть" не наділено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі позивач САП "Родючисть" не погодився з висновками судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення та задовольнити позов.
Узагальнені доводи касаційної скарги
Касаційна скарга мотивована тим, що вирішуючи даний спір суди застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 17 березня 2020 року у справі № 396/1683/18-ц та від 15 квітня 2020 року у справі № 178/982/18-ц.
Судами не надано належної оцінки тим обставинам, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не міг отримати у встановленому законодавством порядку сертифікату про право на земельну частку (пай) від 24 лютого 2006 року, оскільки відповідно до частини четвертої статті 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Тобто, ОСОБА_2 за життя не набув право на земельну частку (пай), яке оформлене сертифікатом, виданим 24 лютого 2006 року.
Оскільки ОСОБА_2 на момент відкриття спадщини (на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ) не належало право на земельну частку (пай), яке оформлене сертифікатом від 24 лютого 2006 року та рішення про видачу сертифікату від 15 лютого 2006 року приймалися після його смерті, то таке право не могло бути успадковане його братом, а в подальшому дружиною брата (відповідачем).
ОСОБА_2 за життя не міг одержати сертифікат, тому питання спадкування права на таку земельну частку (пай) мало вирішуватись виключно в судовому порядку.
Сертифікат на право на земельну частку (пай) від 24 лютого 2006 року, який був оформлений на ім`я ОСОБА_2 після його смерті, не відповідає вимогам законодавства, а тому нотаріус повинен був відмовити у вчиненні нотаріальної дії, а не видавати на підставі такого сертифікату свідоцтво про право на спадщину.
Права САП "Родючисть" порушено внаслідок незаконного оформлення ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування на орендовану підприємством земельну частку (пай), оскільки умовами договору оренди землі від 27 листопада 2014 року та додаткової угоди від 27 листопада 2015 року, укладеного між Сумською районною державною адміністрацією та САП "Родючисть", передбачено, що договір укладено до моменту звернення власників чи спадкоємців, а отже, САП "Родючисть" втратило право оренди земельної ділянки (паю).
Наведене підтверджує факт порушення прав САП "Родючисть", як законного користувача спірною земельною часткою (паєм), що відповідно до статті 152 ЗК України, статей 15, 16 ЦК України, є підставою для звернення до суду із позовом про визнання недійсними документів, на підставі яких за ОСОБА_1 незаконно оформлено право власності в порядку спадкування на цю земельну частку (пай).
Таким чином, сертифікат на земельну частку (пай) та видане на його підставі свідоцтво про право на спадщину, суперечать вимогам статті 19 Конституції України, статей 1, 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", статей З, 25, 203, 215, 1218 ЦК України, статті 5, частині третій статті 47, частині п`ятій статті 67 Закону України "Про нотаріат", а також суперечать моральним засадам суспільства, оскільки видані громадянину, який не міг їх отримати (у зв`язку з його смертю).
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У відзивах на касаційну скаргу ОСОБА_1, Сумська РДА, заперечують проти доводів позивача та просять залишити ухвалені у справі рішення без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.
У листопаді 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив приватного нотаріуса Хоменко О. В. на касаційну скаргу САП "Родючисть".
Вказаний відзив колегія суддів не бере до уваги, оскільки він не відповідає вимогам частини четвертої статті 395 ЦПК України, зокрема, не містить доказів надсилання його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Фактичні обставини, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2, який є братом чоловіка відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
Після його смерті відкрилась спадщина на належне померлому майно, зокрема, на земельну частку (пай), розташовану на землях, які перебувають в колективній власності КСП "Відродження" Сумського району Сумської області розміром 3,77 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).
Право ОСОБА_2 на земельну ділянку виникло внаслідок його членства у КСП "Відродження" Сумського району Сумської області, що підтверджується архівним витягом Сумської районної державної адміністрації від 20 січня 2006 року, де він значиться під № 326.
За життя ОСОБА_2 не отримав правовстановлюючий документ на вказану земельну частку (пай).
Сертифікат на право на земельну частку (пай) виданий члену КСП "Відродження" ОСОБА_2 24 лютого 2006 року на підставі рішення Сумської районної державної адміністрації від 15 лютого 2006 року. Сертифікат зареєстровано 01 березня 2006 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай).
Відповідно до інформації міськрайонного управління у м. Сумах та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 29 жовтня 2019 року, згідно облікових даних, на ім`я ОСОБА_2 зареєстровано сертифікат на земельну частку (пай) від 01 березня 2006 року, про що зроблено запис в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Сумською районною державною адміністрацією членам КСП "Відродження" на підставі розпорядження голови Сумської районної державної адміністрації від 15 лютого 2006 року. Розмір земельної частки (паю) складає 3,77 в умовних кадастрових гектарах.
27 листопада 2014 року між орендодавцем Сумською районною державною адміністрацією та орендарем САП "Родючисть" укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надав орендарю в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення (не витребувані земельні частки (паї), які розташовані на території Постольненської сільської ради Сумського району Сумської області, загальною площею 11,3458 га.
У пункті 30 вказаного договору зазначено, що орендар зобов`язаний при зверненні громадян - власників земельних часток (паїв) чи їх спадкоємців - про витребування зазначених в додатку до договору земельних часток (паїв) - передати ці ділянки орендодавцю та внести відповідні зміни до договору.
Земельні ділянки передані та прийняті САП "Родючисть" в натурі на підставі акту про передачу та прийом земельних ділянок (не витребувані земельні частки (паї).
27 листопада 2015 року між Сумською районною державною адміністрацією та САП "Родючисть" укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 27 листопада 2014 року, зареєстрованого в Постольненській сільській раді 24 грудня 2014 року.
У пункті 8 додаткової угоди зазначено, що договір укладено на 7 років з урахуванням ротації культур до моменту звернення їх власників чи спадкоємців.
З витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 16 жовтня 2019 року вбачається, що 11 жовтня 2019 року, на підставі договору оренди землі та додаткової угоди до договору оренди землі, державним реєстратором Миколаївської сільської ради Сумського району Іваній М. В. за САП "Родючисть" зареєстровано право оренди земельних ділянок, строком дії договору 7 років.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 . Після його смерті залишилось недоотримане спадкове майно, яке складається з земельної частки (паю) КСП "Відродження" с. Постольне Сумського району Сумської області, належного померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2, спадкоємцем після смерті якого за законом був його брат ОСОБА_2, який спадщину прийняв, але юридично не оформив та помер.
Спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 за законом є дружина ОСОБА_1, яка прийняла спадщину шляхом своєчасного звернення до нотаріуса з відповідною заявою. Діти померлого - ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - відмовилися від прийняття спадщини за законом на користь ОСОБА_1
26 вересня 2019 року приватним нотаріусом Сумського районного нотаріального округу Сумської області Хоменко О. В. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, за яким спадкоємицею майна ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, є його дружина ОСОБА_1 .
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
В силу положень статті 1216 ЦК України спадкування - це перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).